Новая экспозиция современного искусства Львовской национальной галереи искусств имени Бориса Возницкого - Музей модернизма - открылась в 2021 году в современном двухэтажном административном здании из силикатного кирпича, построенном в советское время позади Дворца Потоцких.

В семи залах музея развернута ретроспектива львовского искусства от ранних модернистских экспериментов до примеров эстетики позднего структурализма.

Открывает экспозицию зал исторического авангарда и высокого модернизма 1914-1939 годов. Следующий раздел иллюстрирует экзистенциальную чувствительность послевоенного общества и состояние социального отчуждения львовских интеллектуалов в период тоталитарного прессинга 1939-1953 годов, в част ...

Новая экспозиция современного искусства Львовской национальной галереи искусств имени Бориса Возницкого - Музей модернизма - открылась в 2021 году в современном двухэтажном административном здании из силикатного кирпича, построенном в советское время позади Дворца Потоцких.

В семи залах музея развернута ретроспектива львовского искусства от ранних модернистских экспериментов до примеров эстетики позднего структурализма.

Открывает экспозицию зал исторического авангарда и высокого модернизма 1914-1939 годов. Следующий раздел иллюстрирует экзистенциальную чувствительность послевоенного общества и состояние социального отчуждения львовских интеллектуалов в период тоталитарного прессинга 1939-1953 годов, в частности экспонируются работы Карла Зверинского и художников его "герметического круга". Далее представлены работы художников 1960-1970 годов: Евгения Лысика, Любомира Медведя, Ивана Остафийчука, Романа Жука, Романа Петрука, в чьих произведениях отслеживаются влияния европейских течений: дадаизма, сюрреализма и нео-экспрессионизма, а также проявляется масштабное явление "львовского нео-авангарда".

Последние залы экспонируют произведения завершающей фазы модерной эстетики и визуализируют переход между львовским модернизмом и постмодернизмом. Произведения Мирослава Ягоды, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрея Сагайдаковского – раскрывают явление антисоциального отчуждения, близкого к западному определению "транс-авангарда".

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються ...

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".