Гончарное

Село Гончарное расположено в Варнутской долине между Севастополем и Форосом.

Известно с 1783 года как селение Варнитка в составе Крымского ханства. Входило в Бахчисарайское каймаканство Мангупскаго кадылыка. С 1865 года упоминается в документах как татарское село Варнутка в составе Ялтинского уезда. Это название сохранялось до 1945 года, когда после принудительной депортации крымских татар советскими оккупантами из Крыма в Среднюю Азию их опустевшие села массово переименовывали. Для Варнутки выбрали произвольное название Гончарное, не имевшее никакой топонимической основы.

В советские времена, когда Севастополь был закрытым городом ...

Село Гончарное расположено в Варнутской долине между Севастополем и Форосом.

Известно с 1783 года как селение Варнитка в составе Крымского ханства. Входило в Бахчисарайское каймаканство Мангупскаго кадылыка. С 1865 года упоминается в документах как татарское село Варнутка в составе Ялтинского уезда. Это название сохранялось до 1945 года, когда после принудительной депортации крымских татар советскими оккупантами из Крыма в Среднюю Азию их опустевшие села массово переименовывали. Для Варнутки выбрали произвольное название Гончарное, не имевшее никакой топонимической основы.

В советские времена, когда Севастополь был закрытым городом, на трассе близ села находился КПП.

В Гончарном есть фотнан с чистой водой, а рядом с селом - пруд. Напротив села расположено немецкое кладбище, где похоронены солдаты Вермахта, погибшие в Крыму в годы Второй мировой войны.

Село Гончарне розташоване в Варнутській долині між Севастополем і Форосом.

Відоме з 1783 року як селище Варнітка в складі Кримського ханства. Входило до Бахчисарайського каймаканства Мангупського кадилика. З 1865 року згадується в документах як татарське село Варнутка в складі Ялтинського повіту. Ця назва зберігалася до 1945 року, коли після примусової депортації кримських татар радянськими окупантами із Криму в Середню Азію їх спорожнілі села масово перейменовували. Для Варнутки обрали довільну назву Гончарне, яка не мала жодної топонімічної основи.

В радянські часи, коли Севастополь був закритим містом, на трасі поблизу села знах ...

Село Гончарне розташоване в Варнутській долині між Севастополем і Форосом.

Відоме з 1783 року як селище Варнітка в складі Кримського ханства. Входило до Бахчисарайського каймаканства Мангупського кадилика. З 1865 року згадується в документах як татарське село Варнутка в складі Ялтинського повіту. Ця назва зберігалася до 1945 року, коли після примусової депортації кримських татар радянськими окупантами із Криму в Середню Азію їх спорожнілі села масово перейменовували. Для Варнутки обрали довільну назву Гончарне, яка не мала жодної топонімічної основи.

В радянські часи, коли Севастополь був закритим містом, на трасі поблизу села знаходився КПП.

В Гончарному є фонтан з чистою водою, а поруч з селом - ставок.

Навпроти села розташоване німецьке кладовище, де поховані солдати Вермахту, які загинули в Криму в роки Другої світової війни.