Пам'ятки Волинської області

Державний історико-культурний заповідник у місті Луцьку створений у 1985 році як Історико-культурний заповідник "Старий Луцьк" до 900-ліття першої згадки про Луцьк в Іпатіївському літопису. Об'єднує 125 об'єктів, зокрема 19 архітектурних пам'яток національного значення та 8 музеїв, які компактно розташовані на 41 гектарі в історичному центрі міста.

Основним об'єктом заповідника є комплекс Верх­нього замку Луцька XIV-XV століть, що складається з Вʼїзної, Владичої та Стирової веж, зʼ­єд­наних це­гляними мурами. У приміщеннях замку можна відвідати кілька окремих музеїв та виставок. Його територія часто стає майданчиком проведення різноманітних фестивалів і свят.

Архітектурні па­­мʼятки заповід­ника від­ображають значну поліетнічність та мультирелігійність населення Луцька. Провід­не місце посідають культові комплекси, що відносяться до православʼя, католицизму, лютеранства, юдаїзму.

Адміністрація Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку розміщується в Будинку Косачів, де також працює музей "Лесина вітальня". Тут можна замовити екскурсії територією старого міста та у підземелля Петропавлівського собору.
У дворику заповідника 2025 року відкрився "Сад скульптур" з авторською експозицією скульптора Миколи Голованя.

Основні об'єкти Луцького історико-культурного заповідника:
- Луцький замок Любарта з Музеєм книг та Музеєм дзвонів;
- Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла;
- Будинок Косачів із музеєм "Лесина вітальня";
- Лютеранська кірха;
- Хрестовоздвиженська церква;
- Велика синагога;
- Будинок скульптора Миколи Голованя;
- Аптека-музей.

Артрезиденція "Дім на Гальшки" у Луцьку відкрилася у 2025 році в старовинному будинку посеред вірменських кварталів старого міста на території Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку.

Одноповерховий будинок у "цегляному стилі" на затишній вуличці Галшки Гулевичівни звів наприкінці ХІХ століття луцький підприємець Ело Штейндель. Акцентом і окрасою будівлі є багатоярусний профільований карниз. На головному фасаді нижній ряд складає аркатура, що нагадує машикулі.

Ревіталізацію будинку в межах проєкту "Дім на Гальшки" провели активісти громадської ініціативи "Спадщина.UA". Одна з квартир та занедбаний дворик перетворилися на соціальний культурно-мистецький простір, що став місцем проведення виставок та подій, спрямованих на підтримку збереження історичної архітектури міста, розвитку міського простору, місцевої артспільноти. 

Домініканський монастир заснований у Володимирі в 1497 році великим литовським князем Олександром Ягеллончиком, який пізніше став польським королем.

До цього періоду деякі дослідники відносять зведення дзвіниці, яка зараз височить на розі вулиць Данила Галицького та Соборної.

Нинішній оборонний монастирський комплекс із Троїцьким костелом споруджений у 1789 році. Під час великої пожежі у XIX столітті костел згорів, інші споруди домініканського монастиря, повністю позбавлені декору, були пристосовані для міських потреб - тут містився міський суд, потім казначейство, польське староство. Нині це один із корпусів Володимирського професійного коледжу.

Екопарк "Аміла" з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що у 60 кілометрах від Луцька. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входять музей фауни волинських лісів, конеферма з каретним подвір'ям та музей ретротехніки.

На 122 гектарах тут живуть понад 700 благородних оленів, представлених чотирма кроними лініями: англійською, східно-європейською, угорською та латвійською. Поряд із ними у просторих вольєрах також мешкають муфлони, лані, дикі свині, козулі, кулани. Невдовзі "поселяться" ведмеді, рисі та єнотовидні собаки.

На кінній фермі на відвідувачів чекає зустріч із кіньми торійської породи, доброзичливими поні та віслюками. Також працює Музей фауни волинських лісів, де можна більше дізнатися про місцевих тварин, а також ознайомитись з колекцією рогів.

Музей ретроавтомобілів та реплікарів розташований на старому сільському аеродромі. Представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини XX століття та навіть спортивні літаки.

Відвідувачам екопарку "Аміла" пропонують екскурсії, прокат коней, катання на бричках чи санях, прокат ретроавтомобілів, сплави на байдарках, прокат велосипедів тощо.

Ще одним проєктом екопарку "Аміла" є Музей села Радовичі, що розташований у центрі села.

Загорівський монастир неподалік Локачів - один із найдавніших на Волині.

За легендою, заснований києво-печерськими ченцями, що врятувалися від монголо-татарської навали. Ймовірно, тоді було збудовано первісний храм із червоної цегли, що зберігся в основі монастирського комплексу. У документах згадка про Загорівський монастир вперше зустрічається в 1492 році.

Комплекс добудовувався протягом XVI-XVII сторічь при шляхтичах Загоровських та Чацьких. Після 1719 року православний монастир прийняв унію, потім став католицьким, але у 1824 році повернувся до православ'я. Головний храм Різдва Пресвятої Богородиці в стилі бароко збудований у XVIII сторіччі.

В 1943 році у Загорівському монастирі тримали героїчну оборону проти німецько-фашистських військ 44 бійці УПА під командуванням Андрія Марценюка (Берези). Відтоді монастирські споруди стоять у руїнах.

Будівля колишнього Земельного банку в нинішньому адміністративному центрі Луцька зведена у 1930 році за проєктом архітектора Мар'яна Лялевича. Після Другої світової війни використовувалася як Будинок офіцерів. Останніми роками будівля лишається занедбаною попри статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

З 2016 року колишній Будинок офіцерів перебуває на балансі Луцького національного технічного університету та є одним із його корпусів. Всередині збереглися автентичні сходи, плитка на підлозі, фурнітура дверей та вікон. Планується реставрація приміщення та відкриття у ньому інтерактивного простору "Музей науки".

Іваничівський народний історичний музей заснував у 1975 році місцевий краєзнавець Василь Усик. З 2021 року експозиція розміщена у просторих залах Центру культури, дозвілля та спорту Іваничівської селищної ради.

В музеї можна ознайомитися з історією Іваничівщини з найдавніших часів до сьогодення. Найдавніші знахідки датуються епохою палеоліту: бивень мамонта, кам'яні знаряддя праці тощо. Матеріали періоду Київської Русі: сталевий ніж та лопата, кам'яні зернотерки, цегла-плінфа. Багато експонатів висвітлюють події XVIII-XIX століть: старовинні карти, документи, предмети побуту.

Інші експозиції музею розповідають про період Першої світової війни, державного відродження України у 1917-1920 роках, польську окупацію, Другу світову війну, діяльність УПА, радянську окупацію, Майдан та події російсько-української війни.

На особливу увагу заслуговують матеріали, що розповідають про перших засновників селища – родину Іваницьких, а також про життя і діяльність Київського воєводи, польського сенатора Адама Киселя.

Краєзнавчий музей у місті Камінь-Каширський заснований у 1980 році місцевим краєзнавцем Василем Кмецинським, згодом отримав статус народного.

Музейна експозиція розташована в будинку колишнього педагогічного училища, зведеному в 1930-х роках. Фонди музею нараховують понад 4000 експонатів.

Камінь-Каширський краєзнавчий музей пишається своєю етнографічною збіркою, яка містить виняткові зразки вишивки початку ХХ століття, предмети побуту і вжитку волинян кінця ХІХ – початку ХХ століть. Унікальною сакральною пам'яткою є фрагменти різьбленого вівтаря першої половини ХVІІ століття.

Окрема експозиція присвячена родині Косачів, які часто відвідували село Запруддя, що між Каменем-Каширським і Ковелем, де жила тітка письменниці Лесі Українки. Зокрема, в експозиції представлена ікона Святого Миколая ХІХ століття із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.

Каплиця Святого Володимира на початку вулиці Соборної у Володимирі побудована в русько-візантійському стилі. Відкрита в 1888 році до 900-річчя православ'я на Русі.

Чотирикутна у плані каплиця має восьмигранне завершення з арками у вигляді кокошників. Купол нагадує шолом давньоруського воїна.

Монастир і костел кармелітів у Кисилині збудовано на початку XVIII століття на основі комплексу будівель Кисилинської академії, заснованої на початку XVII століття протестантами-соцініанами (аріанами).

Після заборони соцініанства в Речі Посполитій академія була передана ордену черниць кармеліток, навчальні корпуси перетворені на монастирські келії. У 1720 зведено костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Двоповерхова будівля монастиря поєднана із будівлею костелу. В інтер'єрі збережені чудові арки з різьбленням, а також фрески на біблійну тематику.

Після закінчення Другої світової війни, 1945 року на території костелу було розміщено фабрику з переробки льону. У будівлі монастиря вціліла лише зовнішня стіна двоповерхового корпусу. Все внутрішнє оздоблення повністю замінили під час будівництва фабрики.

Нині монастир та костел кармелітів у занедбаному стані, храм у руїнах.

Кафедральний собор Святої Трійці було збудовано в XVIII сторіччі як костел монастиря бернардинів у новій частині Луцька, яка зараз є адміністративним центром міста.

Проєкт Свято-Троїцького собору розробив архітектор Павло Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, проте після ліквідації ордена бернардинців та передачі храму православній церкві будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко.

До нашого часу в Свято-Троїцькому соборі збереглося внутрішнє оздоблення XIX століття з двоярусним різьбленим та позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.

Луцький Свято-Троїцький собор – головна церква єпархії, кафедра єпархіального архієрея Православної церкви України.

Комунальний заклад "Ківерцівський краєзнавчий музей" заснований у 2009 році.

В експозиції представлено понад 900 експонатів, що розповідають про історію краю від найдавніших часів до сучасності.

Проводяться художні виставки, екскурсії, майстеркласи з народної творчості.

Ковельський історичний музей розташований у центральному міському парку, який носить ім'я Лесі Українки.

Експозиція музею розповідає про історію Ковельщини з найдавніших часів до наших днів: зброю та прикраси XI-XIV століть, предмети козацької доби, діюче ковальське хутро та ковадло кінця XIX століття, ковальський механізм початку ХХ століття.

Представлені традиційні народні костюми мешканців краю ХІХ-ХХ століть.

Поруч з Ковельським історичним музеєм у парку встановлено пам'ятник Лесі Українці.

Колегіум у Любешові було створено у XVII сторіччі при монастирі католицького ордена піарів, заснованому коштом князя Яна-Кароля Дольського.

У 1753-1758 роках тут навчався національний герой польського народу Тадеуш Костюшко.

У 1939 році діяльність колегіуму було припинено, костел піарів зруйновано.

Нині у будівлі колишнього колегіуму піарів розміщується відділ освіти місцевої адміністрації та редакція газети.