Село Ілів розташоване у вузькій долині річки Іловець серед стрімких пагорбів та густих лісів Стільського Горбогір'я за 5 кілометрів на схід від села Стільсько, за 15 кілометрів від Миколаєва. Адміністративно входить до складу Стрийського району Львівської області.
Офіційною датою заснування вважається 1400 рік, хоча ще у VIII-X століттях тут існувало поселення-супутник Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів. Залишки городища Ілів із трьома печерами у скелі збереглися на високій скелястій Токаревій горі, що височить над південною околицею села.
Протягом тривалого часу Ілів належав родині шляхтичів Тарлів.
Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста збудована у 1921-1923 роках.
Село Ілів розташоване у вузькій долині річки Іловець серед стрімких пагорбів та густих лісів Стільського Горбогір'я за 5 кілометрів на схід від села Стільсько, за 15 кілометрів від Миколаєва. Адміністративно входить до складу Стрийського району Львівської області.
Офіційною датою заснування вважається 1400 рік, хоча ще у VIII-X століттях тут існувало поселення-супутник Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів. Залишки городища Ілів із трьома печерами у скелі збереглися на високій скелястій Токаревій горі, що височить над південною околицею села.
Протягом тривалого часу Ілів належав родині шляхтичів Тарлів.
Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста збудована у 1921-1923 роках.
Ілівське городище
Природний об'єкт , Пам'ятка археології
Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".
Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.
Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.
Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.
До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Львівська |