Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. В ...

Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.

Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.

До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.

Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. В ...

Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.

Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.

До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.