Пам'ятки Миколаївської області

Виноробня "Бейкуш" - невелике сімейне виноробне господарство, започатковане в 2010 році.

Виноградники знаходяться на Бейкушському мисі, між Березанським лиманом та Бейкушською затокою, під Очаковом.

Вина за класичною технологією: ручний збір винограду, щадне транспортування, ручний перебір ягід, ніжне пресування та інші ручні технологічні операції.

Військово-історичний музей імені Суворова було відкрито в Очакові в 1972 році в колишньому будинку турецької мечеті (нині - Миколаївський собор).

Нещодавно музей переміщено до адміністративної будівлі в центрі міста.

Експозиція знайомить із ходом російсько-турецьких воєн. Представлено зброю, уніформу та обладунки, прапори, документи та карти. Головний експонат - унікальна діорама "Штурм Очакова російськими військами, 6 грудня 1788 року" роботи відомого художника Марата Самсонова - нині перебуває у запасниках, доки не підготовлено нове приміщення. Можна ознайомитись із репродукцією.

У дворі музею - галерея погруддя відомих полководців.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році місто Очаків перебуває під постійним ворожим обстрілом. Внаслідок обстрілів російською армією будівля музею зазнала значних пошкоджень.

Вознесенський народний краєзнавчий музей знаходиться в самому центрі міста.

Музей засновано в 1965 році.

Фонди краєзнавчого музею налічують понад 2000 експонатів, що розміщені в 7 залах. Музейна експозиція розповідає про історичне минуле Вознесенська та краю починаючи від найдавніших часів, період заселення та заснування міста, його історичний розвиток та сучасне життя в період незалежності України.

В краєзнавчому музеї проводяться виставки прикладного мистецтва народних майстрів Вознесенського району. Проводяться майстер-класи.

Георгіївський редут на в'їзді до колишнього села Мала Корениха (тепер це район Миколаєва) є частиною фортифікаційної системи, створеної за часів Кримської війни 1853-1856 років за проєктом відомого інженера Едуарда Тотлебена.

Редут прикривав підступи до Костянтинівської батареї. Усередині розміщувалося багато гармат, пороховий льох, казарми та все необхідне для життєдіяльності людей. Збереглися значні земляні вали.

Стародавнє городище "Дикий сад" - залишки кіммерійського поселення XII сторіччя до нашої ери.

Це місто-порт при впаданні Інгулу до Південного Бугу з'явилося за часів легендарної Трої, за півтисячоліття до заснування давньогрецької Ольвії.

Городище відкрив археолог Феодосій Камінський у 1927 році, регулярні археологічні дослідження ведуться з 1990 року. Однією з перших знахідок став бронзовий котел. Далі було виявлено уламки керамічного посуду, знаряддя праці, кістки тварин - ці знахідки представлені в краєзнавчому музеї.

Розчищено фундаменти стін стародавніх приміщень, залишки двох кам'яних мостів, храмове приміщення сонцеприхильників. У північній частині розкопано фрагмент оборонної стіни та сторожової вежі.

Городище "Дикий сад" було добре укріпленим чорноморським містом-портом, важливим адміністративним та торговим центром, яке приймало судна та сухопутні каравани. Деякі дослідники вважають це поселення протодержавою.

Планується створення музейного комплексу "Городище "Дикий сад".

Каплиця Святого Миколая закладена в Миколаєві в 2004 році на Соборно-Миколаївській площі.

До революції поруч із цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор.

Храм Святого Миколая спроєктував архітектор Олександр Доморацький. Висота від основи до хреста – 16 метрів.

Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері відрізняється староруськими архітектурними формами (архітектор Федір Еппінгер), через суперечки про які будівництво затягнулося на три десятиліття.

Головна святиня, на честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни.

За радянських часів будівля була клубом Заводу імені 61 комунара.

Собор Касперівської ікони Божої Матері повернули віруючим в 1992 році, проведено реконструкцію. Наразі це кафедральний собор Православної церкви України в Миколаєві.

Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший храм Миколаєва. Побудований у 1800 році на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою.

Будівля в стилі класицизму висотою 38 метрів має потужні стіни з тесаного каменю-черепашника. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 році було збудовано дзвіницю, у ній встановлено величезний дзвін вагою понад 8 тон.

Собор було закрито в 1938 році, в приміщенні розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 року собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первісний вигляд.

Католицький костел Святого Йосипа споруджено коштом парафіян-католиків у 1896 році за проєктом архітектора Владислава Домбровського.

В 1934 році був закритий більшовиками. В сусідній будівлі на території було розміщено краєзнавчий музей - один із перших музеїв старожитностей на території колишньої Російської імперії (заснований в 1803 році, зібрано понад 160 тисяч експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброю козацтва та інше.).

З 1992 року в костелі відновлено богослужіння. Останніми роками встановлено орган, відбуваються концерти органної музики. У дворі - колекція кам'яних баб.

Костянтинівська батарея в районі Миколаєва - це штучна гребля на правому березі Бузького лиману, що закінчується укріпленим островом Флагшток.

Споруджена в 1855 році за проєктом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Дамба починається від колишнього села Мала Корениха  (тепер це район міста) навпроти центру Миколаєва йі проходить поперек течії лиману.

Під час Кримської війни вона стала частиною оборонної системи міста, коли виникла загроза його захоплення англо-французькими військами. Розташована на острові артилерійська батарея разом із Кауфманівською батареєю на протилежному березі лиману перекривали вогнем вузький прохід для суден фарватером.

У боях Костянтинівська батарея не брала участі, після закінчення війни батарею було закинуто.

Кривоозерський історико-краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку торговця Креймголця, збудованому в 1848 році товариством "Саламандра".

В музеї зберігається безліч речей: документи та довідки різних часів, фотографії різних періодів, колекція старовинних монет та банкноти різних часів, старовинний одяг, вишиті рушники.

Виставлено археологічні знахідки, старовинні предмети побуту, ткацькі та гончарні вироби.

Меморіальну дошку на честь засновника міста Миколаєва, генерала-фельдмаршала, князя Григорія Потьомкіна-Таврійського встановлено в 1999 році на одному з найстаріших будинків Миколаєва.

Скульптор Віктор Макушин. Гранітна дошка з портретом Потьомкіна та словами "Генерал-фельдмаршалу Григорію Олександровичу Потьомкіну, засновнику Миколаєва та творцю Чорноморського флоту" відкрита до 210-річчя міста.

Знаходиться на перехресті вулиці Потьомкінської та пішохідної вулиці Соборної.

Музей "Партизанська іскра" було засновано в селі Кримка в 1965 році учасником підпільної молодіжної організації Іваном Герасименко.

В 1985-1991 роках було проведено реконструкцію музею в ході якої було добудовано велику експозиційну залу, кінозалу, встановлено пам’ятник юнаку-підпільнику на фоні гранітних пілонів, відреставровано стелу біля братської могили та насаджено молодий парк. Після реконструкції музею було надано статус меморіального комплексу.

В основному фонді музею "Партизанська іскра" зберігається 2428 музейних експонати. Допоміжний фонд налічує 1676 предметів. Найстаріші музейні предмети датуються кінцем XIX - початком XX століття.

Експозиція музею розміщена в двох залах. Серед експонатів — фотографії учасників підпільної організації, їхні особисті речі (одяг, шкільне приладдя, малюнки, музичні інструменти, спортивний інвентар), документи, зразки зброї, листівки, карти, листи, діорама.

У виставковій залі проходять різноманітні виставки з фондів музею, виставки творчих робіт художників, фотохудожників, майстрів-аматорів, митців краю та виставки Миколаївського обласного краєзнавчого музею, філією якого є Меморіальний музей "Партизанська іскра".

Мигійські пороги на Південному Бузі - найвідоміша частина Національного природного парку "Бузький Гард" та Регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя".

Південний Буг та його притоки протікають тут через вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, островами та вирами.

Мигійські пороги на Південному Бузі, особливо поріг "Інтеграл", популярні серед туристів-водників та спортсменів – це одна з найкращих в Україні трас для водного слалому.

Прекрасний вид на них відкривається з гори Висока, що поряд з трасою на виїзді з Мігії у бік Миколаєва.

Адміністрація національного парку також розташована у Мигії.

Миколаївська астрономічна обсерваторія - історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України.

Заснована адміралом Олексієм Грейгом, який у 1821 році служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією та приладами, навчала штурманів. Має свій меридіан у міжнародних астрономічних атласах.

Збудоване майже два століття тому приміщення обсерваторії збереглися до теперішнього часу у незмінному вигляді. У Круглій залі Головної будівлі та двох астрономічних павільйонах розміщено експозицію музею обсерваторії. В музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти.

Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп "Меридіанний круг Репсольда", збудований у 1834 році в Німеччині. Його використовували до 2000 року, доки не з'явилися сучасні телескопи з комп'ютерним керуванням.