Пам'ятки Кам’янського району

Жовтоводський історичний музей створено в 1985 році.

Експозиція розміщена у десяти залах на двох поверхах. Перша зала присвячена подіям Визвольної війни українського народу 1648-1654 років та перемозі Богдана Хмельницького на Жовтих Водах.

Друга зала представляє розвиток селища Жовта Ріка та видобуток залізної руди: макети львівського кар'єру, шахти "Капітальна", селища Жовта Ріка 1913 року.

Окремі експозиції присвячені подіям Другої світової війни та розвитку міста у повоєнні роки. Представлено макет міста Жовті Води.

У п'яти залах другого поверху виставлено колекції годинників, мінералів, нумізматики, живопису, графіки, художньої вишивки, скульптури.

Костел Святого Миколая в Кам'янському - один із небагатьох уцілілих римо-католицьких храмів у східних областях України.

Збудований у 1905 році в неоготичному стилі архітектором Мар'яном Хорманським на замовлення польської громади робітників Дніпровського заводу. У плані храм має форму латинського хреста. Красою та величчю вражають дві його 33-метрові вежі.

В 1928 році храм був закритий більшовиками, настоятель розстріляний. За радянських часів у приміщенні була автомийка.

Нині костел Святого Миколая повернуто римо-католицькій громаді міста, ведуться реставраційні роботи.

Історико-краєзнавчий музей у Криничках на Дніпропетровщині заснований у 1980 році, зараз функціонує на базі Криничанського центру учнівської молоді.

Фонди музею налічують близько 1800 експонатів, які розкривають історію Криничанщини від XVIII століття, місцеву культуру та природні особливості. Етнографічна колекція в "Українській світлиці" дає можливість ознайомитися з побутом традиційної української селянської хати XIX століття. Експозиція "Світлиця хліба" складається з восьми розділів, що присвячені історії хліборобства. Постійно діє виставка старовинних і сучасних ляльок-мотанок у творчій майстерні "Лялин світ".

В 2016 році в Криничанському історико-краєзнавчому музеї відкрито окрему експозицію, що присвячена місцевому педагогу, мандрівнику, ентузіасту розвитку туризму на Криничанщині Анатолію Маслакову.

Музей історії міста Кам'янське розташований у великій будівлі в стилі конструктивізму, побудованому у 1985 році. До того довго займав приміщення Миколаївської церкви.

Експозиція музею розміщена в двох залах на площі близько 2,5 тисячі квадратних метрів і відтворює історію міста з найдавніших часів до сьогодення.

Складовою її частиною є окремий розділ "Леонід Брежнєв та його час”, присвячений життю та діяльності державного і політичного діяча Леоніда Брежнєва, який тривалий час жив та працював в місті.

Фондові колекції налічують більше 90 тисяч одиниць збереження, серед яких - археологічна та етнографічна колекції, нумізматика, філателія, боністика, колекція подарунків Леоніду Брежнєву тощо.

У 2009 році відкрилася експозиція просто неба "Кам'янське у знаках і символах". Зокрема, тут представлена скульптура Прометея, що розірвав кайдани, яка є символом міста. Фігура заввишки 3,82 метра з 1920 року стояла на високій стелі на розі проспектів Свободи та Гімназичного. Згодом її замінили на копію, а оригінал виставили у дворі історичного музею.

Народний музей історії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" розміщується в колишньому інженерному клубі Кам'янського, збудованому на початку XX століття.

Експозиція в чотирьох залах розповідає історію підприємства, починаючи з моменту першої плавки на тодішньому Дніпровському металургійному заводі у 1889 році. Музейні фонди налічують понад 15 тисяч експонатів: архівних матеріалів, унікальних книжкових видань, старовинних знарядь праці, предметів побуту та етнокультури, рідкісних фотографій, фрагментів справжнього технологічного обладнання, особистих речей працівників заводу.

Особливе місце посідає експозиція продукції заводу на відкритому майданчику перед музеєм. А головним експонатом Музею історії ДМК вважається заводський гудок, який більше 100 років подавав сигнал початку і закінчення зміни.

Гордістю жовтоводців є Палац культури побудований в 1957 роц за проєктом архітектора Анатолія Олександрова.

Проєкт за своїм змістом унікальний, за його зразком пізніше було збудовано Палац культури автомобілебудівників у місті Міас та Палац мистецтв у Чехословаччині. У всіх трьох варіантах однакове лише планування. Матеріали та інтер'єри у кожному випадку використовувалися різні.

Враховуючи унікальність Палацу культури в Жовтих Водах, у 1985 році його було включено до списку архітектурних пам'яток Дніпропетровської області.

Пам'ятник Героям Визвольної війни українського народу 1648-1654 років, розташований у парку Слави, є центральним у місті Жовті Води.

Композиція із трьох постатей вершників, розташованих на пагорбі, символізує собою спостережний пункт гетьмана Богдана Хмельницького під час історичної битви на Жовтих Водах. Поруч із знаменитим полководцем – його уславлені соратники Іван Богун та Максим Кривоніс.

Автори скульптурної композиції – заслужені скульптори України Анатолій Білостоцький та Оксана Супрун. Пам'ятник збудовано за проєктом заслуженого архітектора України Василя Гнєздилова. Загальна висота монумента – 11,5 метрів, висота скульптур – 6 метрів. Виливок скульптур у бронзі виконано фахівцями київського творчо-виробничого об'єднання "Художник".

Пам'ятник Героям Визвольної війни у ​​Жовтих Водах відкрито в 1992 році.

Пам'ятник на місці закінчення битви під Жовтими Водами встановлений у селі Жовтоолександрівка до 350-річчя початку Визвольної війни.

На цьому місці, поряд з урочищем Княжі Байраки, у 1648 році козацькі війська гетьмана Богдана Хмельницького за підтримки кримських татар Тугай-бея остаточно розгромили польську армію, яка відступала, що стало першою великою перемогою Визвольної війни українського народу.

Автори пам'ятника: архітектор Віктор Шульга, скульптор Степан Жиляк. На одній із двох гранітних брил викарбувано герб гетьмана Богдана Хмельницького, на другій – герб кримськотатарського роду Гіреїв. Стилізований український рушник перетворюється на бойовий прапор – символ військової доблесті та спілки запорозького козацтва та кримськотатарського війська, які здобули на Жовтих Водах легендарну перемогу.

П'ятихатський народний історико-краєзнавчий музей створений у 1972 році. В основу експозиції лягли етнографічні матеріали з навколишніх сіл Троїцьке, Лихівка, Комісарівка, Жовте, що були засновані запорозькими козаками.

Експозиція у семи залах відображає різні етапи розвитку краю: українське козацтво XVII століття, етнографія XIX-XX століть; заснування та розвиток міста П'ятихатки у 1886-1917 роках, П'ятихатки періоду УНР 1917-1920 років, розвиток у міжвоєнний період, Друга світова війна, сучасність.

Представлено зібрання картин місцевого художника Володимира Махоні, а також картина "Битва на Жовтих Водах" художників Мальцева, Войцеховського та Черевка.

В 1992 році експозицію музею поповнили дві половецькі кам'яні фігури, одна з яких встановлена перед входом у музей.

Кафедральний собор Святого Миколая Чудотворця з високою дзвіницею в Кам'янському виділяється архітектурними елементами у давньоруському стилі.

Збудований у 1894 році за проєктом архітектора Леоніда Бродницького коштом робітників та службовців за участі Дніпровського металургійного заводу.

За радянських часів у приміщенні розташовувався краєзнавчий музей.

В 1988 році Миколаївський собор було повернуто церкві, проведено реставрацію. Наразі належить громаді УПЦ московського патріархату.