Пам'ятки Бердичівського району

Пам'ятник французькому письменнику Оноре де Бальзаку відкрито у 2011 році в Бердичеві перед входом до офісного комплексу, що носить ім'я письменника.

Комплекс "Оноре де Бальзака" побудований французьким інвестором у центрі Бердичева навпроти костелу Святої Варвари, в якому Бальзак у 1850 році вінчався з поміщицею Евеліною Ганською з Верховні.

На 3-му поверсі комплексу працює французький культурний центр, у якому відкрито куточок Бальзака (планується створення музею).

Садиба в Ружині побудована в XIX столітті поміщиком Челіщєвим. В 1856 році її купив з молотка поміщик Антоній Злотницький.

Сучасниками палац характеризувався як чудовий, але зараз його вигляд сильно зіпсований пізнішими перебудовами.

На території садиби Злотницьких знаходиться правління Ружинського сільгоспкооперативу.

За легендою садибний будинок з'єднаний підземним ходом із костелом.

Садиба у Бровках Перших з XVIII сторіччя належала роду Сцибор-Рильських, які були далекими родичами українського поета Максима Рильського.

До 1990-х років у садибному будинку розміщувалася школа. Зараз, коли школа переїхала в нову будівлю, стан садиби та парку гнітючий.

Кам'яна Свято-Георгіївська церква у Білилівці збудована в 1826-1832 роках на місці невеличкого однойменного більш давнього храму, який був зруйнований монголо-татарами.

Храм виконаний у стилі класицизму під керівництвом архітектора Василя Сєрікова, відомого своїми роботами в Києво-Печерській Лаврі..

Свято-Георгіївська церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Свято-Миколаївська церква на Базарній площі в Червоному побудована в 1877 році коштом поміщика Федора Терещенка, інших парафіян і скарбниці.

Кам'яний храм спочатку був п'ятиверхим, проте за радянських часів його позбавили куполів. Наразі відновлено лише центральний.

Зберігся різьблений іконостас із карарського мармуру, аналогічний тому, що у родовому храмі Терещенка в Глухові.

Свято-Миколаївський собор, головний православний храм Бердичева, споруджений на місці дерев'яної церкви Святого Миколая, яка була збудована в 1748 році зусиллями власниці міста Варвари Завіш.

У церкві зберігалася давня ікона Миколая Чудотворця, яка вважалася чудотворною.

Кам'яний храм у стилі пізнього бароко (рококо) споруджено і освячено в 1908 році. Інтер'єр багато прикрашений розписами. У 1996 році Свято-Миколаївський храм Бердичева отримав статус собору.

Дерев'яна Свято-Покровська церква знаходиться у центрі села Зарубинці, є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Побудована у другій половині ХІХ століття на місця більш давнього храму, згадуваного в 1746 році.

Храм зазнав кілька реконструкцій, але зберіг початкові форми.

Свято-Троїцька парафія в Бердичеві була заснована в середині ХVІІІ сторіччя, а перша дерев'яна Троїцька церква збудована в 1759 році.

Засновником парафії прийнято вважати одного із власників міста князя Миколу Радзівілла. В 1834-1836 роках протоієрей Сільвестер Липський будує кам'яний, хрестово-купольний храм із дзвіницею. Стару дерев'яну церкву розібрали, а дерево від неї використовували для випалу цегли нової церкви.

За часів радянської влади Троїцьку церкву було закрито. В її приміщенні розташовувалися контори, склади, житлові приміщення і навіть стайня. Після звільнення Бердичева від німецько-фашистських окупантів у 1945 році Свято-Троїцька парафія відновила роботу, храм передали православній релігійній громаді. З того часу він відкритий для богослужінь.

Дерев'яна Свято-Троїцька церква у Білилівці виконана в стилі народної архітектури, хрестова у плані, є пам'яткою архітекрутри місцевого значення.

Наразі належить до забороненої в Україні УПЦ московського патріархату.

Скульптурна композиція "Три грації" до більшовицького перевороту 1917 року прикрашала фонтан перед палацом Терещенків у Червоному.

Чавунна копія роботи французького скульптора Жермена Пілона з Версаля була виготовлена ​​в Парижі на замовлення цукрозаводчика, авіаконструктора та мецената Федора Терещенка, який жив у Червоному.

Нині скульптура стоїть на площі перед згорілим в ніч на 18 жовтня 2023 року старим будинком культури.

Велика хоральна синагога побудована в Бердичеві в 1850 році коштом великої єврейської громади міста (до 93% населення становили євреї).

Бердичівська синагога була однією з перших у російській імперії хоральних синагог. Монументальність та розміри вказували на її значну роль у житті міської громади.

В 1929 році радянська влада перетворила храм на клуб, а під час німецької окупації – її зруйнували.

Після Другої світової війни єврейська громада Бердичева, що збереглася, відновила синагогу, проте в 1964 році радянська влада знову відібрала будівлю і відкрила в приміщенні храму рукавичну фабрику, яка працює й досі.

Церква святого Олександра Невського збудована в селі Вільнопілля в середині ХІХ століття. За радянських часів храм було закрито.

Є пам'яткою архітектури місцевого значення. Належить до забороненої в Україні УПЦ московського патріархату.