Пам'ятки Бердичівського району

Неоготичний костел Святої Клари, розташований на березі маленького ставка у Городківці, здалеку можна прийняти за середньовічний замок.

В архітектурі цієї нехарактерної для Центральної України споруди простежується тісне переплетення романського та готичного стилів, підкреслене поєднанням дикого каменю з червоною цеглою.

Ініціатором будівництва костелу Святої Клари став польський письменник-мемуарист Євстахій Івановський, який проживав у Халаїмгородку (колишня назва Городківки). Храм письменник хотів збудувати на честь небесної покровительки своєї матері Клари Івановської. Виконати свою обіцянку він не встиг, але, вмираючи, заповів це зробити іншим.

У 1912 році костел Святої Клари все-таки було споруджено коштом Ромуальда Жмігродзького.

Костел є пам'яткою архітектури місцевого значення. Нині храм належить римо-католицькому ордену Босих Кармелітів.

Монастир-фортеця босих кармелітів у Бердичеві - Всеукраїнський санктуарій Матері Божої святого скапулярію.

Величний архітектурний комплекс із оборонними стінами, вежами та чудовим костелом у стилі бароко був закладений у XVI сторіччі як замок Тишкевичів, які володіли цими землями із XIV сторіччя.

В 1630 році воєвода Януш Тишкевич після свого чудового порятунку з татарського полону подарував замок католицькому ордену кармелітів босих. Будівництво монастиря тривало з 1634 до 1632 рік. В XVIII сторіччі він був реконструйований за проєктом Яна де Вітте, який збудував верхній храм Святої Трійці над нижнім костелом Непорочного Зачаття Діви Марії.

Головною святинею є чудотворна ікона Божої Матері Бердичівської, передана монастирю Янушем Тишкевичем. В 1997 році копія ікони була освячена та коронована Папою Римським Іоанном Павлом II. Її санктуарієм (святим сховищем) є верхній храм. При санктуарії діє парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Музей англійського письменника Джозефа Конрада (Юзефа Коженьовського), уродженця Бердичева та поляка за походженням, відкрито в 2015 році в комплексі Монастиря босих кармелітів.

Матеріалами експозиції поділилися Музей літератури імені Адама Міцкевича (Варшава), Ягеллонська бібліотека (Краків), Бібіліотека Бейнеке (Йельський університет), Центральний морський музей (Гданськ), Національний морський музей у Грінвічі (Англія). Матеріали із власного архіву також надав професор Здзіслав Найдер (Польща).

Головний експонат – фрагмент обшивки судна Otego, капітаном якого був Джозеф Конрад. В експозиції широко використовуються інтерактивні технології.

Відвідування безкоштовне.

Музей єврейства міста Бердичів відкрито в 2015 році в приміщенні Міської бібліотеки для дітей.

Експозиція у двох залах розповідає про побут бердичівських євреїв, про історію та традиції єврейського народу, а також про трагічні події Голокосту під час Другої світової війни.

Експонати надано мешканцями Бердичева, зокрема єврейською громадою міста.

Бердичівський міський історичний музей розміщений в центрі міста Бердичів в одному з флігелів монастиря босих кармелітів – колишньому будинку священиків.

Окрім основної експозиції, яка розповідає про історію міста Бердичева, в музеї можна відвідати різноманітні тематичні виставки.

Романтичний острівець на ставку на річці Коднянка в центрі Старого Солотвиного на Житомирщині місцеві мешканці називають "Островом кохання". Цей крихітний шматочок суші створений штучно у 1970 році, а у 1980-х роках на ньому зведено невеличкий дерев'яний будиночок для мисливців та рибалок.

Будинок рибалки, що нагадує казкову хатку, прикрашений витонченими різбленням та яскраво розфарбований. До нього веде вузький дерев'яний пішохідний місток з перилами. Поряд є альтанка для відпочинку та декілька дерев'яних лавок.

Романтичний будиночок з хитким місточком на маленькому острові в оточенні ялин і беріз виглядає дуже колоритно в будь-яку пору року, чим приваблює туристів та фотографів.

Зараз Будинок рибалки в Старому Солотвині є філією Центру культури та дозвілля Гришковецької селищної ради. В приміщенні розташована невеличка етнографічна експозиція: вишиванки, рушники, скатертини, вишиті картини, домоткані килими та різноманітні побутові речі, зібрані мешканцями села Старий Солотвин.

Великий, хоч і сильно занепалий триповерховий неоготичний будинок з двома вежами яскраво контрастує з навколишнім сільськогосподарським пейзажем селища Червоне.

Палац із стрілчастими вікнами та іншими готичними елементами споруджений магнатом Адольфом Норбертом Еразмом Грохольським, якому в XVIII-XIX століттях належало Червоне.

В кінці ХІХ століття маєток придбав у княгині Ванди Радзивіл цукрозаводчик Микола Терещенко, продавши (або передавши) його потім своєму братові Федору Терещенку, який реконструював палац та розташований по сусідству цукровий завод.

Його син Федір Терещенко-молодший на початку XX століття відкрив при заводі авіамайстерню, де в 1913 році було налагоджено виробництво аеропланів для військового відомства. При заводі діє невеликий музей, присвячений історії авіабудування та родині Терещенків.

Палац у Червоному наразі належить Житомирській єпархії УПЦ московського патріархату, в ньому відкрито Червоненський жіночий монастир Різдва Христового, проте реставраційні роботи не проводяться, будівля продовжує занепадати.

На території можна побачити неробочий фонтан, який раніше прикрашали чотири рибки. Ще один фонтан із унікальною чавунною скульптурою "Три грації", яку Терещенко замовив у Франції, зараз стоїть на площі перед будинком культури.

Поміщицьку садибу ХІХ століття з дерев'яним садибним будинком та мальовничим парком на березі річки Ірпінь у Яроповичах місцеві жителі називають "панською".

До 1859 року садиба належала поляку Титу Тржецяку, потім перейшла у власність Сигізмунда Котюшинського. Характерна провінційна архітектура з безліччю різьблених елементів та прикрас дає яскраве уявлення про побут дрібних поміщиків ХІХ століття.

До останнього часу в будинку була середня школа, зараз планується створення краєзнавчого музею.

Католицький костел Святої Варвари було збудовано в Бердичеві в 1826 році за проєктом архітектора Антонія Прушинського на місці старого дерев'яного костелу, побудованого князями Радзивіллами в 1759 році.

В 1850 році в костелі Святої Варвари відомий французький письменник Оноре де Бальзак вінчався з верхівнянською графинею Евеліною Ганською (на фасаді встановлено меморіальну табличку).

Крім того, костел Святої Варвари відомий тим, що в 1824-1825 роках, перебуваючи при дворі князів Радзівіллів, у костелі грав та навчався грі на струнних інструментах у професора Живного юний Фридерик Шопен.

Поруч з костелом знаходиться грот Діви Марії.

За радянських часів приміщення костелу використовувалося як спортзал.

Нині храм діючий.

Садиба роду Корніцьких у Рогачах закладена на початку ХІХ століття, після того, як поміщик Ян Корніцький придбав село у генерала Любовицького.

У 1908 році Венцислав Корніцький збудував чудовий палац у стилі класицизму за проєктом київського архітектора Кароля Іваницького. Будівля непогано збереглася - за радянських часів у ній була школа. Особливо гарний портик із шістьма колонами, які підтримують фронтон, багато прикрашений ліпниною. На фронтоні зберігся родовий герб Корніцьких. Частково збереглися інтер'єри, також декоровані ліпниною. Палац оточений досить занедбаним парком. До садиби веде глибоко врізана в обрив каньйоноподібна дорога.

Наразі палац Корніцьких у Рогачах перебуває у приватній власності, розпочато реставрацію.

Цукровий завод у Червоному в XIX столітті придбала у поміщиків Грохольських родина промисловців Терещенків. Вони модернізували завод відповідно до передових на той час технологій.

Федір Терещенко, який захоплювався авіабудуванням, заснував при заводі авіаційну майстерню. Як аеродром використовувався іподром. У 1910 році на базі французьких "етажерок" було побудовано сім літаків, один з яких воював у російській армії у Першу світову війну. Інженером на підприємстві працював один із батьків світової авіації Ігор Сікорський, який згодом коштом Терещенка створив найбільший літак того часу "Ілля Муромець".

Після радянсько-української війни завод був націоналізований, згодом на території відкрили музей підприємства.

В останні роки експозиція поповнилася матеріалами про сім'ю Терещенків та їх внесок в авіабудування. Звертатись на прохідну.

Єдину в Україні приватну обсерваторію відкрив у 2001 році астроном, кандидат фізико-математичних наук Юрій Іващенко у рідному селі Гальчин (передмісті Андрушівки) на Житомирщині.

Тут зафіксували понад 330 нових малих планет, які називаються астероїдами. Чотири з них отримали постійні назви – Житомир, Андрушівка, Святилівка та Акосіпов.

Обсерваторія знаходиться селі Гальчин на виїзді з Андрушівки в бік Червоного.

Бердичівський пивоварний завод широко відомий в Україні як виробник якісного непастеризованого пива.

Завод побудував в 1861 році чеський колоніст Станіслав Чеп. З того часу технологія мало змінилася: солод пророщують на горищі, у варильні котли його засипають фанерними лопатами, а саме пиво бродить у підвалах.

Зараз пивоварня виробляє 13 сортів "живого" пива без консервантів: "Бердичівське хмільне", "Бердичівське лагер", "Бердичівське Ювілейне", "Бердичівське Оригінальне", "Бердичівське Кармеліт", "Бердичівське Гетьманське", "Бердичівське Преміум" , "Старий Бердичів", "Бердичівське Класичне" та інші.

За попередньою домовленностю проводяться екскурсії, під час яких можна на власні очі побачити як вариться пиво за класичною технологією за допомогою сучасного обладнання.

Водонапірна вежа у вигляді оборонної башти середньовічного замку розташована поряд із залізничною станцією "Чорнорудка".

Ймовірно, вежу збудував цукрозаводчик Артемій Терещенко, який у другій половині ХІХ століття володів землями Чорнорудки, а також цукровим заводом.

Нині водонапірна вежа є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Водяний млин у селі Городківка був збудований у 1908 році. Розташований на околиці села на річці Гуйва.

Є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Нині млин перебуває у напівзруйнованому стані.