Пам'ятки Волинської області

Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан".

Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць.

Проходять екскурсії із дегустаціями.

Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.

Музей історії сільського господарства Волині просто неба (скансен) розташований в селі Рокині на території місцевого дендрологічного парку.

Тут відтворено життя волинських селян ХІХ століття. На невеликій території розміщено 12 старих дерев'яних архітектурних споруд: церкву, млин, кузню, білу та курну хати, господарські будівлі тощо.

Усі експонати діючі, відвідувачам пропонують скористатися знаряддями праці та предметами домашнього побуту.

За попереднім замовленням співробітники музею в етнічних костюмах розтоплять печі, приготують селянський обід, організують проведення народних свят та старовинних обрядів. Без попереднього замовлення доступна звичайна екскурсія.

Свято-Воскресенський кафедральний собор - п'ятий Ковельський соборний храм, що зберігся до наших днів.

Згадка про перший Воскресенський собор зустрічається в грамоті королеви Бони в 1549 році. Після цього дерев'яний храм неодноразово згорав, але відновлювався.

Кам'яний п'ятикупольний собор був збудований у 1877 році. На фронтоні є розпис - зустріч Ісуса Христа з Марією Магдалиною після Воскресіння.

Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин.

У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.

В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.

Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.

Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.

У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.

Оборонна Велика синагога, прозвана "Малим замком", входила до системи укріплень Окольного замку стародавнього Луцька.

Синагога споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна вежа п'ятиярусна з бійницями.

Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".

Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.

В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.

Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.

Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).

Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

Горохівський історичний музей засновано в 1967 році як музей революційної, бойової та трудової слави.

Організатором та першим директором був краєзнавець Андрій Максименко.

Експозиція розгорнута у двоповерховому будинку та має такі основні розділи: "Формування української державності", "Горохівщина у Другій світовій війні", етнографічний.

У музеї відкрито низку виставок, серед них: "Реабілітовані історією", фотовиставка до річниці Незалежності України "Рідний мій Горохів".

Горохівський парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Закладений на початку ХІХ століття власником міста Тарнавським.

У парку Тарнавський побудував палац у стилі ампір, у якому було зібрано багату колекцію творів мистецтва, зокрема. рідкісні античні скульптури.

Нині у парку площею 12 гектарів росте понад 80 видів різних дерев та чагарників.

Екопарк "Аміла" з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що у 60 кілометрах від Луцька. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входять музей фауни волинських лісів, конеферму з каретним подвір'ям та музей ретротехніки.

На 122 гектарах тут живуть понад 700 благородних оленів, представлених чотирма кроними лініями: англійською, східно-європейською, угорською та латвійською. Поряд із ними у просторих вольєрах також мешкають муфлони, лані, дикі свині, козулі, кулани. Невдовзі "поселяться" ведмеді, рисі та єнотовидні собаки.

На кінній фермі на відвідувачів чекає зустріч із кіньми торійської породи, доброзичливими поні та віслюками. Також працює Музей фауни волинських лісів, де можна більше дізнатися про місцевих тварин, а також ознайомитись з колекцією рогів.

Музей ретроавтомобілів та реплікарів розташований на старому сільському аеродромі. Представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини XX століття та навіть спортивні літаки.

Відвідувачам екопарку "Аміла" пропонують екскурсії, прокат коней, катання на бричках чи санях, прокат ретроавтомобілів, сплави на байдарках, прокат велосипедів тощо.

Ще одним проєктом екопарку "Аміла" є Музей села Радовичі, що розташований у центрі села.

Іваничівський народний історичний музей заснував у 1975 році місцевий краєзнавець Василь Усик. З 2021 року експозиція розміщена у просторих залах Центру культури, дозвілля та спорту Іваничівської селищної ради.

В музеї можна ознайомитися з історією Іваничівщини з найдавніших часів до сьогодення. Найдавніші знахідки датуються епохою палеоліту: бивень мамонта, кам'яні знаряддя праці тощо. Матеріали періоду Київської Русі: сталевий ніж та лопата, кам'яні зернотерки, цегла-плінфа. Багато експонатів висвітлюють події XVIII-XIX століть: старовинні карти, документи, предмети побуту.

Інші експозиції розповідають про період Першої світової війни, державного відродження України у 1917-1920 роках, польську окупацію, Другу світову війну, діяльність УПА, радянську окупацію, Майдан та події російсько-української війни.

На особливу увагу заслуговують матеріали, що розповідають про перших засновників селища – родину Іваницьких, а також про життя і діяльність Київського воєводи, польського сенатора Адама Киселя.

Торчинський народний історичний музей носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Григорія Гуртового.

Це найдавніший музей Волині, що почав діяти на громадських засадах - з 1957 року. Фонди музею налічують понад 10 тисяч пам'яток, які стосуються історії Торчина та волинських земель.

Більшу частину з них краєзнавець особисто зібрав у навколишніх селах. Серед них кремінні знаряддя праці, монетний скарб початку XVI століття, козацка зброя (зокрема, оригінальна гармата-мортира), фрагменти амуніції вояків двох світових воєн, велика етнографічна збірка.

На особливу увагу заслуговють шафа і дзеркало з помешкання відомого польського письменника Юзефа-Ігнація Крашевського в сусідньому Городку.

Торчинський історичний музей імені Григорія Гуртового в 2009 році посів перше місце на Всеукраїнському конкурсі музеїв у номінації "Історія рідного краю".

Краєзнавчий музей у місті Камінь-Каширський заснований у 1980 році місцевим краєзнавцем Василем Кмецинським, згодом отримав статус народного.

Музейна експозиція розташована в будинку колишнього педагогічного училища, зведеному в 1930-х роках. Фонди музею нараховують понад 4000 експонатів.

Камінь-Каширський краєзнавчий музей пишається своєю етнографічною збіркою, яка містить виняткові зразки вишивки початку ХХ століття, предмети побуту і вжитку волинян кінця ХІХ – початку ХХ століть. Унікальною сакральною пам'яткою є фрагменти різьбленого вівтаря першої половини ХVІІ століття.

Окрема експозиція присвячена родині Косачів, які часто відвідували село Запруддя, що між Каменем-Каширським і Ковелем, де жила тітка письменниці Лесі Українки. Зокрема, в експозиції представлена ікона Святого Миколая ХІХ століття із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.

Монастир і костел кармелітів у Кисилині збудовано на початку XVIII століття на основі комплексу будівель Кисилинської академії, заснованої на початку XVII століття протестантами-соцініанами (аріанами).

Після заборони соцініанства в Речі Посполитій академія була передана ордену черниць кармеліток, навчальні корпуси перетворені на монастирські келії. У 1720 зведено костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Двоповерхова будівля монастиря поєднана із будівлею костелу. В інтер'єрі збережені чудові арки з різьбленням, а також фрески на біблійну тематику.

Після закінчення Другої світової війни, 1945 року на території костелу було розміщено фабрику з переробки льону. У будівлі монастиря вціліла лише зовнішня стіна двоповерхового корпусу. Все внутрішнє оздоблення повністю замінили під час будівництва фабрики.

Нині монастир та костел кармелітів у занедбаному стані, храм у руїнах.

Кафедральний собор Святої Трійці було збудовано в XVIII сторіччі як костел монастиря бернардинів у новій частині міста, яка зараз є адміністративним центром Луцька.

Проєкт розробив архітектор Павло Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, проте після ліквідації ордена бернардинців та передачі храму православній церкві будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко.

До нашого часу в Свято-Троїцькому соборі збереглося внутрішнє оздоблення XIX століття з двоярусним різьбленим та позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.