Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синаг ...

Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вулиця Данила Галицького, 33), прозвана "Малим замком". Споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна п'ятирівнева вежа з бійницями.

В липні 2023 року на території Окольного замку відкрився музейний простір, що включає в себе вежу князів Чорторийських, підземелля колегіуму єзуїтів та фрагмент оборонного муру.

Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синаг ...

Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.

Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).

В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.

Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вулиця Данила Галицького, 33), прозвана "Малим замком". Споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна п'ятирівнева вежа з бійницями.

В липні 2023 року на території Окольного замку відкрився музейний простір, що включає в себе вежу князів Чорторийських, підземелля колегіуму єзуїтів та фрагмент оборонного муру.