Пам'ятки Львова

Музей історії України Львівського історичного музею розміщується в чотириповерховій будівлі на площі Ринок у Львові, що відома як "Массарівська кам’яниця". Зведена у XV столітті в готичному стилі, згодом перебудована у стилі епохи Відродження.

Певний час будинок належав родині венеційського консула Антоніо Массарі. У середині ХІХ століття тут містилася крамниця ласощів Геннемана. На початку XX століття фасад прикрасив трикутний фронтон, оздоблений алегоричним рельєфом авторства скульптора Курчинського. Збереглися пізньоготичні склепіння і вікна першого поверху, елементи декоративного оздоблення інтер’єрів у стилі ренесансу.

Зараз у "Массарівській кам’яниці" розміщено історичну експозицію, де представлено понад 2100 пам’яток історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття: неолітичні знаряддя та музичні інструменти, трипільська кераміка, золотий скіфський скарб, давньоруські хрести-енколпіони, катівські мечі середньовічного Львова, маґнатське жіноче і чоловіче вбрання, козацька зброя, астрономічний настільний годинник XVIII століття, колекції стародруків і творів живопису. Досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани – дівчини Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

Приватний музей карет у Львові функціонує на базі кінного клубу "Каретний двір", де розводять торійську породу коней.

В експозиції представлено 14 карет різних типів: ландо, фіакр, фаетон, тарантас, візаві тощо. Також "Каретний двір" пропонує іпотерапію, навчання верховій їзді, кінний туризм та екскурсію вулицями старого Львова на кареті.

Музей комп'ютерних технологій у Львові розташовується в цокольному приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Інтерактивна експозиція присвячена історії комп’ютерів та відеоігор 1980-х – 1990-х років. Представлено понад сто пристроїв, більшість із яких у робочому стані.

Зокрема, можна побачити техніку виробництва США (Apple, Atari, Commodore, IBM), Великобританії (Acorn, Sinclair, Tangerine Computer Systems), країн колишнього Східного блоку ("Правец", Mera, Robotron), СРСР ("Електроніка БК") та України (ПК-01 "Львів", "Пошук", "Орель" БК08).

Музей Львівської національної академії мистецтв репрезентує етапи формування львівської мистецької школи та історію діяльності навчального закладу. Його колекція почала формуватися одночасно з першим випуском академії у 1953 році.

В фондах музею зберігаються різні за формою і матеріалами мистецькі твори випускників кафедр академії, виконані в кераміці, склі, дереві, металі, художньому текстилі. Усі вони мають неабияку мистецьку та історичну цінність.

Найціннішими експонатами є дипломні роботи відомих художників: декоративна таріль "Богдан Хмельницький" Софії Караффи-Корбут (1953 рік) та вхідні двері до музею роботи Семена Однопозова (1955 рік).

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові також відомий як "Шевченківський гай", Львівський скансен або музей просто неба. Розташований на лісистих пагорбах Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" у східній частині Львова, за Високим Замком.

Музей просто неба у Львові заснований у 1971 році, хоча експозиція почала формуватися ще у міжвоєнний період з ініціативи львівського мистецтвознавця Михайла Драгана та архімандрита Климентія Шептицького. Першим експонатом стала дерев'яна церква святого Миколая 1761 року, яку перевезли з села Кривка.

Зараз експозиція скансена налічує понад 110 пам'яток архітектури з усіх західних областей України: 6 церков, житлові будинки, кузня, школа, тартак, сукновальня, водяний млин і вітряк. В музеї представлена найбільша у Європі колекція сакральних споруд.

Експозиція розділена на шість етнографічних зон, що репрезентують побут мешканців різних західноукраїнських регіонів: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини. Кожна зона являє собою мінісело з культовими, житловими і господарчими спорудами. Інтер'єри більшості хат доступні для огляду, в них експонуються предмети побуту.

Зокрема, центральним експонатом зони "Гуцульщина" є традиційна гуцульська ґражда з села Криворівня. А найстарішим експонатом є селянська хата 1749 року.

У Музеї щороку відбуваються традиційні різдвяні та великодні святкування, що привертають увагу великої кількості львів’ян і гостей міста. На окремих об’єктах можна познайомитися з давніми ремеслами, серед яких соломоплетіння, писанкарство, гра на народних інструментах. У скансені постійно проводяться майстеркласи для дітей та дорослих.

Меморіальний музей Патріарха  Української Греко-Католицької Церкви Кардинала Йосипа Сліпого відкрито в 1997 році в головному корпусі Українського католицького університету.

Експозиція музею представлена на основі матеріалів з приватної збірки відомого популяризатора та пропагандиста ідей Патріарха, доктора медицини, Романа Смика зі США, а також сучасних філателістичних матеріалів голови Львівської Крайової Організації Українського Філателістичного Товариства Романа Бишкевича, документів та фотоматеріалів Інституту Історії Церкви. Це спеціальні конверти, поштові листівки та марки, медалі, жетони, святкові стрічкі, якими українська громада закордоном старалися відзначати кожну подію в житті Церкви та Патріарха після прибуття його до Риму.

Музей висвітлює життя Патріарха, популяризує ідеї закладені в Заповітах Йосипа Сліпого. Об’єднує три періоди життя Патріарха: львівський, на засланні в Сибіру та римський.

До колекції музею долучені два раритети: відлив великої печатки Патріарха Йосипа і медаль "За вірність Церкві і Папі", якою в 1998 році нагороджували священиків УГКЦ, котрі пережили часи гоніння. Особливе місце у музеї  займають фотографії Патріарха. В музеї є  особисті парамани (оберіг, який засвідчує особливу опіку Діви Марії), які  носив Патріарх, його светр, камилавка, омофор і мітра. Також в експозиції представлена мітра Патріарха, яку йому одягнули в день похорону. Після реставрації  її передали до музею.

Особливо цінним експонатом музею є омофор Патріарха. Це перший омофор, який він одягнув коли приїхав до Риму (на зустріч з папою Іваном ХХІІІ Патріарх пішов в позиченій сутані).

Музей сакрального мистецтва Львівської архиєпархії імені Отця Антона Петрушевича Курії Львіської Архиєпархії Української греко-католицької церкви відкрито в 2008 році у відреставрованому храмі Святого Климентія Шептицького.

Представлено експозицію пам'яток іконописного мистецтва, зібраного ченцями-студитами після легалізації УГКЦ.

Музей скла у Львові створений з ініціативи відомого українського художника-скляра, голови оргкомітету Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові, колишнього ректора Львівської національної академії мистецтв, професора Андрія Бокотея.

З 2006 року музей працює в підвальному приміщенні палацу Бандінеллі на площі Ринок. З тих пір колекція музею систематично поповнювалася творами, створеними в рамках Міжнародних симпозіумів гутного скла. Частина була передана до фондів Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові.

З найдавніших експонатів представлені скляний посуд та намистини, виготовлені в І–ІІ століть нашої ери на території римських колоній на півдні сучасної України, намистини і посуд з ХІ–ХІІ століть, а також браслети і фрагменти браслетів, знайдені під час археологічних розкопок.

Музей видатної української скульпторки Теодозії Бриж відкрився у 2000 році в майстерні, де вона працювала з 1954 року, після закінчення Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Заслужена художниця України Теодозія Бриж протягом життя створила понад двісті скульптур, серед яких пам'ятники і монументи, надгробки і паркові скульптури.

В музейній експозиції представлено весь спектр її творчих пошуків: від історичних портретів до зображень сучасників, образів літературних героїв, символічних і метафоричних композицій, усього – понад сотню робіт. На окрему увагу заслуговує серія образів драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня".

Музей зберігає творчу атмосферу майстерні з дерев’яним столом і книгами на полицях, ескізами та світлинами.

Музей Теодозії Бриж є філією Львівської національної галереї мистецтв.

Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці працює в приміщенні гуртожитку Львівського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Заснований у 1987 році з ініціативи заслуженого вчителя України Богдана Непорадного.

Експозиція в 16 кімнатах висвітлює історію хліборобської культури слов'ян, розповідає про значення хліба в житті людини, демонструє процес випікання різних сортів хліба. Загалом на площі 300 квадратних метрів розміщено понад 1500 експонатів.

Провідне місце в експозиції посідає етнографічна колекція, що представляє культуру та побут українських селян-хліборобів. Це знаряддя праці, побутові речі, вишитий одяг, прикраси. Також представлені зразки сортів зернових культур та зразки хлібо-булочних виробів.

Інтерактивний музей цікавої науки та техніки "Еврика" у Львові – це дитячий науково-розважальний комплекс, який знайомить відвідувачів зі світом науки у доступній ігровій формі.

Інтерактивна експозиція охоплює основні галузі науки: фізику, хімію, біологію, математику, астрономію, геологію тощо. Усіх експонатів не тільки можна, а й обов'язково потрібно торкатися, рухати, роздивлятися з усіх боків та перевіряти на практиці. В експериментарії "Еврики" кожен може самостійно провести понад двісті лабораторних дослідженнь із фізики, хімії та інших наукових галузей.

Сучасний львівський планетарій музею "Еврика" допоможе поринути у світ космічних відкриттів і дізнатися про причини виникнення Всесвіту, структуру сузір'їв, будову Сонячної системи, відкриття космічного телескопа "Габбл" і перспективи досліджень новітнього орбітального телескопа імені Джеймса Вебба.

Секція віртуальної реальності допоможе зустрітися з динозаврами, стати глядачем цирку "Дю Солей" або потрапити до далекої країни. В "Евриці" преіодично проводяться наукові шоу, які веде "божевільний професор" Смайлик.

Крім насиченої музейної експозиції, працює невеликий магазин, де можна придбати пізнавальну літературу, цікаві інтелектуальні ігри і незвичайні сувеніри.

Будівля Міського арсеналу Львова є однією зі збережених частин міських фортифікаційних укріплень XVI століття.

Перша невелика зброярня існувала на цьому місці ще на початку XV століття, але після пожежі 1571 року її знесли та збудували в 1574-1575 роках нове двоповерхове приміщення для виготовлення та зберігання зброї. Архітекторами ймовірно були відомі львівські будівничі Павло Щасливий та Себастян Мочиґемба.

Східним боком Арсенал прилягав до Високого оборонного муру між Токарівською і Шевською вежами. Перед будівлею стояла бастея. При арсеналі були відкриті майстерні для відливу гармат та дзвонів, лагодження зброї. Поряд містився склад боєприпасів.

За австрійської влади у XVIII столітті будівля використовувалася як неофіційна в'язниця. Зокрема, в ній утримували гайдамаків - учасників Коліївщини, про що нагадує меморіальна дошка.

В 1981 році в приміщеннях Міського арсеналу відкрився музей "Арсенал", який представляє одну з найкращих у країні колекцій зброї з 30 країн світу. В експозиції: давньоруські та козацькі булави, витончені арабські шаблі, кинджали народів Кавказу та арабського Сходу, важкі європейські дворучні мечі, обладунки польських "крилатих гусар", рушниці і пістолети з різними типами замків, гармати з гербами та багато іншого. Чимало пам’яток декоровано дорогоцінними металами, самоцвітами, слоновою кісткою, перлами, коралами, перламутром. І це лише невелика частина колекції зброї Львівського історичного музею, яка налічує близько 4,5 тисяч одиниць.

"Музей-Арсенал" є відділом Львівського історичного музею. При музеї працює антикварний салон.

Відвідувачам із порушеннями зору пропонується аудіодискрипція.

Музей-заповідник "Русалка Дністрова" – філія Львівської національної галереї мистецтв. Присвячений першому українському фольклорно-літературному альманаху "Рускалка Дністрова", який мав великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині.

Розміщується в пам'ятці архітектури XVIII століття – дзвіниці Святодухівської церкви. В 1939 році сама церква була знищена німецькою бомбою, залишилася лише вежа-дзвіниця з барочним завершенням, на якій знаходиться унікальний годинник, пожертвований у XVII столітті гетьманом Іваном Виговським Манявському скиту та пізніше перевезений та встановлений на Святодухівській дзвіниці.

Експонати музею висвітлюють громадську, дослідницьку, літературну та видавничу діяльність засновників гуртка "Руська трійця" Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, які з 1873 року видавали західноукраїнський літературний альманах "Русалка Дністрова" народною українською мовою.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові розташований у колишньому будинку співачки, який вона купила в 1903 році, перебуваючи в зеніті своєї творчої кар'єри.

Музей було відкрито з ініціативи її племінниці Одарки Бандровської у 1989 році після завершення реставрації будинку.

У відтворених інтер'єрах кімнат зібрано особисті речі співачки, концертні сукні, фотографії та документи. Експозиція розповідає про дитинство Крушельницької, історію її артистичної діяльності у Львові, Відні, Парижі, Варшаві, Мілані та на інших оперних майданчиках світу.

В музичному салоні музею регулярно відбуваються концерти.