Пам'ятки Чернігівської області

Іллінська церква в Чернігові є унікальною пам'яткою давньоруської сакральної архітектури, єдиним храмом безстовпного типу доби України-Руси. Розташована біля підніжжя Болдиної гори, є найдавнішою частиною Троїцько-Іллінського монастиря та входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Більшість дослідників відносять будівництво Іллінської церкви до кінця ХІ століття, коли вона виконувала функції хрещальні. Сучасних рис українського бароко вона набула в результаті перебудов ХVІІ-ХVІІІ століть. Триярусну дзвіницю поруч із нею звели в 1908-1910 роках.

Головною особливістю інтер’єру є використання елементів візантійської хрестовокупольної системи з безстовпною композицією храму, що характерна для дерев’яного зодчества. Стародавній декор інтер’єру втрачений, але зараз у храмі розміщена музейна експозиція, де представлені фрагменти тиньку із залишками фрескового розпису, давньоруські керамічні полив’яні плитки підлоги тощо. Також можна побачити різьблений іконостас 1774 року в стилі рококо, що має сім ярусів та 12 метрів заввишки.

Зліва від Іллінської церкви знаходиться вхід в Антонієві печери.

Історико-меморіальний музей Павла Тичини відкрито в селі Піски в 1981 році в будинку, в якому майбутній поет народився в 1891 році й де він провів дитячі роки.

Батьківський будинок Павла Тичини відтворено за кресленнями архітектора Олександра Ноздріна та спогадам сестри поета (оригінал згорів під час Другої світової війни). Тут є сільська піч, гасова лампа, макітри та інші предмети побуту.

На подвір'ї, поруч із криницею, встановлено пам'ятник поетові.

Експозиція музею Павла Тичини продовжується у сусідньому приміщенні: перші видання книг, фотографії, особисті речі. Декілька стендів розповідають про громадську та політичну діяльність поета-академіка, який був міністром освіти України, депутатом Верховної Ради СРСР, головою Верховної Ради УРСР.

Кафедральний собор святої великомучениці Катерини урочисто зустрічає всіх, хто в'їжджає до Чернігова з боку Києва, вважається символом міста. Розташований на протилежному від Дитинця пагорбі, на Алеї Героїв.

Храм у стилі українського бароко споруджено на місці древнього храму періоду Київської Русі коштом братів Семена та Якова Лизогубів, за заповітом їхнього батька Юхима. Лизогуба на згадку про героїзм їхнього діда Якова Лизогуба та козаків чернігівського полку, виявлений ними при штурмі турецької фортеці Азов в 1696 році.

За радянських часів Катериненську церкву було закрито, під час Другої світової війни вона постраждала від пожежі. В 1975-1980 роках храм було відреставровано, всередині була розміщена експозиція Музею народно-декоративного мистецтва Чернігівщини у складі Національного заповідника "Чернігів стародавній".

В 2004-2005 роках в храмі було проведено реставрацію. В 2006 році Катериненська церква була передана козацькій православній громаді Чернігова. З 2008 році це є козацький Свято-Катерининський кафедральний собор Чернігівської єпархії Православної церкви України.

В 2009 році біля Катерининської церкви відкрито монумент "Борцям за волю і незалежність України".

Козелецький ліцей № 1 створений у 1996 році на базі середньої школи, яка в свою чергу створювалася в 1912 році як Вища початкова школа для дівчаток.

Протягом 4-х років там навчали арифметики, письма, читання, вишивання, крою та шиття. Викладання велося російською.

Під час Першої світової війни приміщення використовувалося як госпіталь. В 1919 році в приміщенні ліцею відбувся 1-й з'їзд Рад Козелецького району, на якому було проголошено радянську владу. В роки Другої світової війни німці використали приміщення під зерносховище.

В 1943 році навчання відновилося.

Літературно-меморіальний музей Олександра Довженка відкрито на батьківщині кінорежисера в Сосниці.

Він народився в 1894 році в багатодітній сільській родині на хуторі В'юнище в межах нинішнього селища міського типу Сосниця. Звідси вирушив навчатися до Глухівського вчительського інституту, потім до Житомира та передреволюційного Києва.

Його складна біографія включала службу у військах УНР, утримання в більшовицькому концтаборі, вступ до Компартії, польський полон, роботу у Наркоматі закордонних справ тощо.

Всесвітню славу засновника української національної школи кінематографії Довженко завоював після виходу на екрани його визначних картин "Звенигора" та "Земля", остання з яких тепер значиться у списках найкращих кінофільмів усіх часів та народів.

Створення музею режисера в Сосниці почалося в 1957 році, після його смерті. Збереглася батьківська хата Довженка, в якій відтворено атмосферу, що оточувала його в юності. В літературній експозиції представлено збірки його оповідань та кіноповістей.

На дворі садиби встановлено ефектний, експресивний пам'ятник Довженку (1974 рік, скульптор Анатолій Фуженко, архітектор Анатолій Ігнащенко).

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського відкрито в 1934 році з нагоди 70-річчя від дня народження письменника з ініціативи його родини – першим директором закладу став молодший брат Михайла Хома Коцюбинський. 

Меморіальна частина музейної експозиції розташовується в одноповерховому дерев'яному будинку, в якому Михайло Коцюбинський жив з 1898 по 1913 рік. Тут він написав повісті "Fata morgana", "Intermezzo", "Тіні забутих предків" та інші, приймав у гостях багатьох відомих представників творчої інтелігенції, серед яких композитор Микола Лисенко та письменник Борис Грінченко.

В будинку письменника відтворено обстановку, яка була за життя Михайла Коцюбинського, зокрема робочий стіл з письмовим приладдям та інші меблі. Меморіальна бібліотека письменника налічує понад 1500 книг, серед яких і перші видання його творів. Також представлені світлини, рукописи, записники, листи.

Літературна частина музейної експозиції розташовується в окремому триповерховому приміщенні, оформленому видатним українським художником-монументалістом Анатолієм Гайдамакою. Окрасою експозиції є дерев’яна композиція "Дерево життя" або "Криниця Коцюбинського", що пронизує всі три поверхи будівлі. Вона має вигляд чотиригранного стовпа, на кожній грані якого вирізьблені ілюстрації до творів Коцюбинського.

Частиною садиби є меморіальний сад родини Коцюбинських, де вирощують понад 200 видів рослин, зокрема дерева, що їх особисто посадив письменник. Садові клумби оформлені улюбленими квітами письменника: трояндами, мальвами, маками. Є тут і екзотичні субтропічні рослини – агави, якими письменник милувався в Італії. На веранді будинку родини Коцюбинських влітку проводяться чаювання з видом на сад.

Під час широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського постраждав від обстрілів. Пошкоджень зазнав меморіальний будинок і 36 музейних експонатів, серед яких шахи Коцюбинського, рояль, частина меблів. Проведено реставрацію.

Меморіал героям-захисникам України відкрито 2023 року в центрі міста Ніжин, в колишньому сквері імені Губіної, поруч із собором Всіх Святих.

Меморіальний комплекс у вигляді козацького хреста збудовано з українського граніту за проєктом архітекторки Жанни Баланюк і скульптора Сергія Олексієнка.

В центрі композиції встановлено скульптуру Героя України Олександра Мацієвського, який пішов на російсько-українську війну з Ніжина і загинув 30 грудня 2022 року від рук російських загарбників, сміливо кинувши їм в очі перед розстрілом: "Слава Україні!" Його постать символізує подвиг усіх чоловіків і жінок, що стали на захист України проти російської агресії.

Перед меморіалом встановлено інтерактивний інформаційний стенд з довідками про всіх ніжинців, які віддав своє життя захищаючи Україну.

Заньківський меморіальний музей Марії Заньковецької відкритий у 1964 році в селі Заньки, в садибі родини Адасовських.

Саме тут у 1854 році народилася видатна українська актриса, представниця корифеїв українського театру, перша народна артистка України Марія Заньковецька (Адасовська), тут вона провела юність та неодноразово поверталася сюди в дорослому віці.

У відновленому після пожежі будинку, де жила Марія в дитинстві, представлені фотографії членів родини Адасовських та особисті речі Заньковецької: шкатулка, дзеркало, сумочка, посуд, сплетене її руками мереживо. Особливий інтерес представляють її сценічні костюми, а також рояль, подарований актрисі композитором Миколою Лисенком.

У сусідньому приміщенні старої школи представлена етнографічна колекція та експозиція лікарських трав. Під замовлення туристичних груп музей влаштовує чаювання.

На подвір’ї музею встановлено пам’ятник Марії Заньковецькій.

Менський краєзнавчий музей засновано в 1950 році як музейна кімната місцевих краєзнавчих матеріалів з ініціативи учителя Володимира Покотила та краєзнавця і колекціонера старожитностей Дмитра Калібаби. У 1968 році отримав статус "Народного музею", в 1972 році став історичним відділом Чернігівського історичного музею. З 1982 року – Менський краєзнавчий музей. В 2011 році музею присвоєно ім'я одного з засновників – Володимира Покотила.

Музейні фонди налічують близько 17 тисяч експонатів, які розміщені в чотирьох залах загальною площею 120 квадратних метрів. Археологічна колекція містить понад 2 тисячі предметів, серед яких дві бронзові шарнірні шийні гривни (ІІ сторіччя до нашої ери – II сторіччя нашої ери), бронзові браслети і фібула VI–VII сторічь, фрагмент меча Х століття. У музеї зберігаються цікаві нумізматичні та етнографічні колекції (речі побуту селян, поміщиків, а також зразки одягу та вишивок XVIII–XIX століть).

Експозиція "Духовні святині Менщини" присвячена історії Домницького, Максаківського монастирів та церков Менщини. Діють розділи, присвячені видатним землякам та відомим діячам, життя та діяльність яких пов’язана із Менщиною. 

Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир заснований у 1666 році чернігівським полковником Василем Многогрішним.

У 1757 році було побудовано невелику Миколаївську церкву, а в 1754-1760 роках – п'ятибанний Миколаївський собор. У 1767 році коштом гетьмана Івана Самойловича зведено дзвіницю з надбрамною церквою Іоанна Предтечі. Також діяв печерний комплекс, який частково зберігся до наших днів. У 1749 році охтирський полковник Федір Качанівський подарував обителі унікальний ковчег-охоронець, який до 1922 році перебував на головному престолі Рихлівського монастиря, а потім був переданий Чернігівському державному музею.

До кінця радянського періоду від монастирського комплексу залишилися лише руїни вітальні, келій та монастирських стін. У 2006 році обитель знову набула статусу монастиря УПЦ московського патріархату, проводяться відновлювальні роботи.

Еколого-краєзнавча організація "Міжрічинська пуща" є основним центром розвитку екотуризму на території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку з центром у селі Отрохи. Створена у 2013 році відомим екологом Андрієм Сагайдаком, який протягом тривалого часу очолював Міжрічинський Регіональний ландшафтний парк.

Центральна садиба організації розташована на південній околиці села, на узліссі поруч із Бондарівським болотом. Тут можна відвідати Музей лісових промислів Полісся, що знайомить із традиційним побутом поліщуків та їхніми заняттями: бортництвом, лозоплетінням, мисливством, рибальством. Також експозиція розповідає про історію лісової охорони.

Від центральної садиби "Міжрічинської пущі" починаються екостежки, прокладені територією Міжрічинського Регіонального ландшафтного парку. Одна з них веде до Святого озера – заболоченої водойми, де наприкінці травня цвіте рідкісне сніжно-біле латаття. На екологічній стежці "Журавліна" можна зустріти боброву хатку, партизанську схованку, язичницьке капище, побачити сліди диких тварин тощо.

Крім пізнавальних екскурсій, пропонуються майстеркласи з виживання у природних умовах, організація відпочинку біля вогнища на березі лісового болота тощо.

Відділ "Поштова станція" Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відкрито в 1986 році у комплексі будівель поштової контори XVIII століття, що майже повністю зберігся.

Поштові станції у Києві, Ніжині та Батурині були створені після указу московського царя Олексія Михайловича про регулярне поштове сполучення між Москвою та Києвом від 1669 року.

В 1787 році під поштову станцію переобладнали приватну садибу, збудовану в центрі Ніжина у другій половині XVIII століття. Комплекс складався з двоповерхового будинку поштової контори з помешканням ніжинського поштмейстера і готельними номерами, двох симетричних флігелів, конюшні та каретної.

На початок XIX століття Ніжинська поштова станція була однією з найбільших у Лівобережній Україні. В тутешньому готелі зупинялися Михайло Ломоносов, Григорій Сковорода, Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Марко Вовчок та інші.

Експозиція музею "Поштова станція" розміщена в збереженому флігелі станційного наглядача. Відновлено інтер'єр кімнати очікування, де можна ознайомитися з картою поштових трактів Російської імперії 1793 року, копіями "подорожніх" Миколи Гоголя (1851 рік) та Тараса Шевченка (1859 рік).

Також в експозиції музею представлено колекцію історичних поштових марок України та росії, 30 старих поштових листівок з фотографіями вулиць Ніжина, макет поштової станції у первісному вигляді.

Музей рідкісної книги імені Григорія Васильківського діє в Ніжині з 1985 року на базі фундаментальної бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Розташований на другому поверсі університетської бібліотеки в старовинному будинку Купецького зібрання в центрі міста Ніжин. Музей носить ім'я одного із своїх засновників, професора Григорія Васильківського.

В основу бібліотеки покладено 2,5 тисячі томів особистої збірки книг графа Олександра Кушелєва-Безбородька, який був попечителем Ніжинської гімназії вищих наук, попередниці нинішнього університету.

В експозиції Ніжинського музею рідкісної книги представлено багато унікальних європейських та слов'янських видань XVI - початку ХХ століть, у тому числі рідкісні екземпляри видань творів давньогрецького філософа Платона (Венеція, 1513 рік), "Іліади" та "Одіссеї" Гомера (1544 рік), "Енеїди" Вергілія (1567 рік), класичні видання ХVI-XVIII століть творів європейських мислителів.

Особлива гордість музею – запрестольне Євангеліє 1689 року з Ніжинського Благовіщенського монастиря – подарунок митрополита Стефана Яворського. Величезного розміру фоліант важить майже 18 кілограмів, деякі сторінки розфарбовані від руки, заголовки – позолочені.

Музейний комплекс Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя розташований у головному університетському корпусі, збудованому в 1820 році для Ніжинської гімназії вищих наук.

Цей вищий навчальний заклад університетського типу був відкритий у Ніжині з ініціативи графів Олександра та Іллі Безбородьків. Попечителем став Олександр Кушелєв-Безбородько, онук Іллі Безбородька. В 1821-1828 роках тут навчався письменник Микола Гоголь. Випускниками гімназії були також письменник-байкар Євген Гребінка, художник Андрій Горонович, меценат Василь Тарновський та інші.

В 1909 році, до 100-річчя з дня народження Гоголя у тодішньому Ніжинському історико-філологічному інституті було засновано Музей Миколи Гоголя.

Крім нього, до складу музейного комплексу Ніжинського університету входять Музей історії Ніжинської вищої школи, Музей радянського побуту "Homo sovieticus", а також унікальна картинна галерея, у трьох залах якої представлений живопис різних епох.

В основі художньої експозиції - полотна епохи Відродження та класичних європейських шкіл, що були подаровані навчальному закладу його попечителем Олександром Кушелєвим-Безбородьком в 1845 році з нагоди 25-річного ювілею. Особливу цінність становить одне з найбільших в країні зібрань живописних полотен українського художника Сергія Шишка, які він особисто подарував навчальному закладу. 36 картин представляють різні етапи творчого зростання та розвитку митця.

Можливість відвідування музею у вихідні дні необхідно заздалегідь узгоджувати з адміністрацією університету.

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Володимира Короленка розташована в колишній будівлі Дворянського та селянського земельного банку в Чернігові.

Будівлю збудовано губернським інженером Дмитром Афанасьєвим за проєктом архітектора Олександра Фон-Гогена. Цегляний двоповерховий будинок у стилі північного модерну.

З 1974 року в колишньому приміщенні Дворянського земельного банку розміщується Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека. На території бібліотеки діють близько 30 різних клубів, постійно проводяться літературні вечори, виставки, презентації і конференції.

30 березня 2022 року в ході російсько-української війни будівлю було сильно пошкоджено внаслідок обстрілу російськими військами. Було розбито дах, вибито шибки, в стінах утворились тріщини.