Пам'ятки Сумського району

Лебединський краєзнавчий музей створено в 1996 році на базі громадського музею історії Лебединщини. Розташований в історичній будівлі 1820 року, в якій колись розміщувалося жандармське відділення, потім гостинний двір, гуртожиток чоловічої гімназії, корпус педагогічного училища.

У фондах музею зібрано близько 10 тисяч експонатів, які розповідають про заселення краю, значні історичні події, економічний та промисловий розвиток регіону.

Постійні експозиції: "З історії краю", "Музична спадщина" (матеріали про композиторів Олександра Стеблянка та Сергія Рахманінова, співаків Івана Стешенка та Бориса Гмирі), "Під чорним тавром" (експозиція, присвячена Голодомору 1932-1933 років) та інші.

Будинок цивільних зібрань для дворян у Сумах збудований у кінці ХІХ століття.

На першому поверсі розміщувався музичний салон, театральна зала, ресторан. На другому – кімнати для куріння та зали для гри в азартні ігри.

Після більшовицького перевороту 1917 року Будинок Дворянського зібрання перетворили на філармонію. Зала Сумської обласної філармонії славиться своєю акустикою. У 2008 році було проведено капітальний ремонт та встановлено орган.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни завдали ракетного удару двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми, забравши життя 35 людей, в тому числі двох дітей, 119 осіб отримали поранення.

Унаслідок російського ракетного удару будівля Сумської обласної філармонії зазнала сильних пошкоджень. Окрім того, руйнацій зазнали інші заклади культури та пам’ятки культурної спадщини міста, серед яких: Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури й мистецтв, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України, садиба Суханових-Сумовських.

Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії в Сумах збудований за принципом романських церков-базилік та готичних храмів.

Невелика споруда з червоної цегли з високим двосхилим дахом повернута торцем до вулиці. Сам торець прикрашений центральним порталом та круглим вікном-трояндою над ним. Стрільчасту арку на високому фронтоні підтримують мініатюрні кутові загострені башточки. На бічних фасадах Благовіщенського костелу видно чіткий ритм стрілчастих вікон та пілястр.

У 1945-1953 роках у приміщенні костелу розміщувався краєзнавчий музей, у 1953-1972 роках - спортивна зала педінституту, в 1972-1994 роках - спортивна зала школи. У 1994 році костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії повернули католикам.

Лебединський міський художній музей імені Бориса Руднєва розташований у старовинній будівлі в центрі міста. Це був колишній маєток лікаря-хірурга та засновника земської лікарні Костянтина Зільберника, зведений на початку XX століття. 

Початок створення художнього музею в Лебедині було покладено в 1918 році інженером-технологом з Харкова Борисом Руднєвим. Експозиція створювалася на основі націоналізованих колекцій місцевих поміщиків, зокрема зі Строганівської садиби в Хотіні під Сумами.

Нині в експозиції лебединського художнього музею близько 2 тисяч раритетів. Серед них непогані колекції українського портрету XVIII століття, роботи художників Дмитра Левицького, Василя Полєнова, Сергія Васильківського, Григорія Мясоєдова, Валентина Сєрова, родини Кричевських тощо.

Романтичний палац зі сторожовою вежею та стрілчастими вікнами прикрашає колишню садибу графині Параскеви Штерич (Штеричової), уродженої Донець-Захаржевської.

Садиба Баси розташована на південній околиці Сум (Зарічний район), на березі річки Псел. Маєток у Басах графиня Штерич отримала у спадок від свого батька Михайла Донець-Захаржевського в кінці XVIII сторіччя. Для будівництва палацу вона запросила відомого слобожанського архітектора Олександра Палицина, який розробив проєкт незвичайної в цих краях асиметричної будівлі у псевдоготичному стилі. У палаці була передбачена домашня Вознесенська церква.

Після смерті графині маєток перейшов у володіння її брата Андрія Донець-Захаржевського, потім до його доньки, яка продала його вдові Гамалій. У 1890-х роках палац було реконструйовано у стилі англійської неоготики за проєктом Карла Шольца. Останніми власниками були Борис Золотницький та Самуїл Штейнер.

Наразі на території садиби Параскеви Штерич розміщується санаторій-профілакторій Сумського державного університету.

Петропавлівська цвинтарна церква в стилі класицизму розташована на найстарішому міському цвинтарі в Сумах, де поховано багато іменитих сумчан.

Храм збудований у 1843-1851 роках коштом купця Федора Сапожнікова. Церква кам'яна однокупольна. Дзвіниця з'єднана із храмом коротким переходом. Збереглися первісні прикраси інтер'єру, олійний живопис.

Поруч знаходяться могили членів родини цукрозаводчиків Харитоненків з мармуровими надгробками італійського майстра Арістіда Круазі, а також могили купців Суханових.

Парк імені Івана Асмолова – пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Парк площею близько 3 гектарів знаходиться через дорогу від собору Святої Трійці у Сумах. В середині ХІХ століття купець ІІ гільдії Іван Асмолов купив квартал землі на вулиці Троїцькій для будівництва своєї резиденції. Навколо будинку, збудованого за останньою архітектурною модою, було розбито парк. Асмолову, пристрасному мандрівнику та селекціонеру, з усього світу привозили екзотичні рослини, які чудово вживалися з місцевими.

Нині у парку росте близько 100 рідкісних порід хвойних та листяних дерев, близько 30 сортів бузку. На території парку розташований Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення. Садибний будинок Асмолова є одним із його корпусів.

Садиба Суханових-Сумовських - гарний двоповерховий будинок палацового типу в Сумах.

Побудований у 1895 році сумським підприємцем та меценатом Миколою Сухановим. Згодом садиба перейшла у власність родини Сумовських. Садибний будинок розташований у глибині парку за огорожею з кованою брамою та фігурними ґратами.

Двоповерхова житлова будівля з багатими архітектурними прикрасами була з'єднана підземним ходом із конторською будівлею з мансардою в стилі неоренесансу. На межі садибної ділянки стоїть довга будівля господарського корпусу.

Наразі в різних приміщеннях садиби Суханових-Сумовських розміщено Інститут прикладної фізики Національної академії наук України, служби Академії банківської справи, а також один із підрозділів МВС.

У приміщенні бібліотеки банківської академії відкрито експозицію "Суханови в Сумах", яка розповідає про життя та благодійність родини Суханових.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни вдарили двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми. Унаслідок російського ракетного удару пам’ятка архітектури садиба Суханових-Сумовських, яка розташована між місцями обох ударів, зазнала значних руйнувань - зокрема, зруйнована оригінальна кована огорожа кінця ХІХ століття, є пробоїни в стелі та стінах, вибиті вікна.

Через цю атаку росіян в Сумах загинуло 35 мирних жителів, у тому числі двоє дітей. 117 людей травмовані, з них 15 дітей.

Свято-Воскресенський кафедральний собор - головний православний храм Сум, найстаріша кам'яна споруда в місті, чудовий зразок українського бароко.

Собор побудований на межі XVII-XVIII століть коштом засновника міста Герасима Кондратьєва та його сина Андрія Кондратьєва. За легендою, при будівництві в стіну храму було замуровано сестру Кондратьєва - Марію, отаманшу розбійницької зграї.

Архітектура двоповерхового кам'яного Воскресенського собору повторює традиційні форми української дерев'яної храмової архітектури - він схожий на тризрубні козацькі церкви. Судячи з товщини стін (до 1,5 метрів), характерної форми вікон-бійниць та розташування на лінії колишніх. міських укріплень, Свято-Воскресенський собор входив до оборонної системи Сум. До річки вів підземний хід, який тепер засипаний.

За радянських часів тут був розташований відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею. Після 1991 року Воскресенську церкву повернули віруючим, і тепер Свято-Воскресенський собор є кафедральним собором Сумської єпархії Православної церкви України.

Імпозантна Свято-Миколаївська церква в Лебедині, що поєднує у своєму архітектурному образі візантійський стиль із ренесансом - яскравий зразок можливостей так званого "цегляного стилю", поширеного у XIX-XX століттях в Україні.

Миколаївська церква збудована в 1890 році за проєктом архітектора Володимира Нємкіна. Автор багато прикрасив стіни храму хитромудрими карнизами, арками та іншими складними елементами.

Свято-Троїцький собор у Сумах - один із найкрасивіших храмів міста. Побудований у 1901-1914 роках в стилі класицизму з елементами бароко за проєктом архітектора Карла Шольца коштом промисловця та мецената Павла Харитоненка.

Інтер'єри Свято-Троїцького собору оформлені художником Михайлом Нестеровим (мармуровий іконостас не зберігся). Проєкт мозаїчної підлоги та церковної огорожі виконав відомий архітектор Олексій Щусєв. Над вітражем "Трійця" працював художник Кузьма Петров-Водкін.

До останнього часу Свято-Троїцький собор використовувався як будинок органної музики. В 1996 році повернуто віруючим, зараз належить УПЦ московського патріархату.

Величний Спасо-Преображенський кафедральний собор на пішохідній вулиці в самому центрі Сум у своєму образі поєднує елементи ренесансу, бароко та класицизму.

Преображенський собор у Сумах збудований у 1776-1788 роках на місці дерев'яного храму XVII сторіччя. 56-метрову барочну дзвіницю з англійськими курантами прибудовано пізніше. Сучасний вигляд Спасо-Преображенський собор набув після капітальної реконструкції, зробленої у 1882-1892 роках за проєктом авторитетного харківського архітектора Михайла Ловцова. По кутах купола встановлені чавунні постаті апостолів Петра і Павла, а також дві однакові постаті Святого Володимира Великого, а на дзвіниці - постаті чотирьох євангелістів: Луки, Марка, Іоанна і Матвія.

В інтер'єрі Спасо-Преображенського кафедрального собору - іконостас із білого мармуру та уральського малахіту, живописні роботи на біблійні теми Володимира Маковського. Головні святині - чудотворні ікони Тихвінської Богоматері та Корсунської Богородиці.

Спасо-Преображенський собор належить УПЦ московського патріархату. Святкові служби транслюються назовні.

Невелика альтанка з різьбленого дерева, побудована за проєктом архітектора Матвія Щавеліїва без жодного цвяха, вважається візитівкою міста Суми.

За легендою побудована міщанином Йосипом Ліщинським на місці свердловини, пробуреної під час невдалих пошуків нафти.

Сумська альтанка - єдина дерев'яна споруда в місті, яка анітрохи не постраждала у роки Другої світової війни.

Сумський обласний краєзнавчий музей розташовується в Сумах в колишній будівлі повітової земської управи з примітним баштовоподібним виступом на фасаді, який піднімається вище основної споруди та завершується куполом.

На пілонах другого поверху встановлено чотири каріатиди, які підтримують балкон. Управу відвідували у різні роки Олександр Купрін та Володимир Короленко. В 1905 році тут розміщувалися друкарня та редакції перших сумських газет.

Обласний краєзнавчий музей в Сумах заснований у 1920 році. В експозиції музею представлені предмети з археологічних розкопок ранньослов'янських та давньоруських пам'яток, рідкісні матеріали з історії та природи Сумщини.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни завдали ракетного удару двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми, забравши життя 35 людей, в тому числі двох дітей, 119 осіб отримали поранення.

Унаслідок російського ракетного удару будівля Сумського обласного краєзнавчого музею зазнала сильних пошкоджень. Окрім того, руйнацій зазнали інші заклади культури та пам’ятки культурної спадщини міста, серед яких: Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури й мистецтв, обласна філармонія, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України, садиба Суханових-Сумовських.

Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького розташований в Сумах в будівлі колишнього Державного банку, збудованому на початку XX сторіччя сумським архітектором Густавом Шольцем.

Музей створений у 1920 році на основі націоналізованих приватних мистецьких зібрань та колекції Оскара Гансена, що знаходилася тоді в Сумах. Першим директором музею був художник Никанор Онацький, учень Іллі Репіна, чиї роботи, зокрема, представлені в експозиції.

Найбільший інтерес представляють пейзажі італійських художників XVII-XIX століть, голландських та фламандських живописців, серед яких і роботи учнів Рубенса, французьких пейзажистів XIX століття.

Також в Сумському художньому музеї представлені твори відомих художників-передвижників: Шишкіна, Куїнджі, Левітана, Саврасова. До шедеврів живопису кінця XIX - початку XX століття можна віднести роботи Васнецова, Серова, Котарбінського, Айвазовського. 

Художній музей в Сумах має збірку робіт видатної української народної художниці Марії Примаченко.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни завдали ракетного удару двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми, забравши життя 35 людей, в тому числі двох дітей, 119 осіб отримали поранення.

Унаслідок російського ракетного удару будівля Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького зазнала сильних пошкоджень. Окрім того, руйнацій зазнали інші заклади культури та пам’ятки культурної спадщини міста, серед яких: обласний краєзнавчий музей, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури й мистецтв, обласна філармонія, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України, садиба Суханових-Сумовських.