Найбільший центр і неформальна столиця українського гончарства. Село Опішня розташоване в 45 кілометрах від Полтави, на автотрасі Полтава-Гадяч.
Вперше згадується в XII сторіччі, потім в XV столітті, хоча скіфські та інші поселення існували тут набагато раніше. В XVI-XVII столітті містечко гончарів, кушнірів і шевців було козацьким форпостом (збереглися середньовічні підземелля). У 1668 році козацька рада в Опішні відмовилася визнавати умови Андрусьєвского миру, згідно з яким Україна була поділена між Росією і Польщею.
Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1730 рік).
Розквіт і слава "столиці кераміки" прийшли в XVIII столітті, коли тут налічувалося 200 ремісників, а до кінця XIX століття їх було вже близько 1 тисячі. Керамічні вироби опішнянських майс ...
Найбільший центр і неформальна столиця українського гончарства. Село Опішня розташоване в 45 кілометрах від Полтави, на автотрасі Полтава-Гадяч.
Вперше згадується в XII сторіччі, потім в XV столітті, хоча скіфські та інші поселення існували тут набагато раніше. В XVI-XVII столітті містечко гончарів, кушнірів і шевців було козацьким форпостом (збереглися середньовічні підземелля). У 1668 році козацька рада в Опішні відмовилася визнавати умови Андрусьєвского миру, згідно з яким Україна була поділена між Росією і Польщею.
Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1730 рік).
Розквіт і слава "столиці кераміки" прийшли в XVIII столітті, коли тут налічувалося 200 ремісників, а до кінця XIX століття їх було вже близько 1 тисячі. Керамічні вироби опішнянських майстрів експонуються на всесвітніх виставках, їх придбали кращі музеї світу.
В 1986 році засновано Національний музей-заповідник українського гончарства, діють садиби-музеї народних майстрів.
Продукцію народних умільців можна придбати на ринку опішнянської кераміки, який розташований біля автостанції на центральній вулиці селища.
Щорічно на початку липня в Опішні проходить гончарський фестиваль "Здвиг".
Найбільший центр і неформальна столиця українського гончарства. Село Опішня розташоване в 45 кілометрах від Полтави, на автотрасі Полтава-Гадяч.
Вперше згадується в XII сторіччі, потім в XV столітті, хоча скіфські та інші поселення існували тут набагато раніше. В XVI-XVII столітті містечко гончарів, кушнірів і шевців було козацьким форпостом (збереглися середньовічні підземелля). У 1668 році козацька рада в Опішні відмовилася визнавати умови Андрусьєвского миру, згідно з яким Україна була поділена між Росією і Польщею.
Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1730 рік).
Розквіт і слава "столиці кераміки" прийшли в XVIII столітті, коли тут налічувалося 200 ремісників, а до кінця XIX століття їх було вже близько 1 тисячі. Керамічні вироби опішнянських майс ...
Найбільший центр і неформальна столиця українського гончарства. Село Опішня розташоване в 45 кілометрах від Полтави, на автотрасі Полтава-Гадяч.
Вперше згадується в XII сторіччі, потім в XV столітті, хоча скіфські та інші поселення існували тут набагато раніше. В XVI-XVII столітті містечко гончарів, кушнірів і шевців було козацьким форпостом (збереглися середньовічні підземелля). У 1668 році козацька рада в Опішні відмовилася визнавати умови Андрусьєвского миру, згідно з яким Україна була поділена між Росією і Польщею.
Збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1730 рік).
Розквіт і слава "столиці кераміки" прийшли в XVIII столітті, коли тут налічувалося 200 ремісників, а до кінця XIX століття їх було вже близько 1 тисячі. Керамічні вироби опішнянських майстрів експонуються на всесвітніх виставках, їх придбали кращі музеї світу.
В 1986 році засновано Національний музей-заповідник українського гончарства, діють садиби-музеї народних майстрів.
Продукцію народних умільців можна придбати на ринку опішнянської кераміки, який розташований біля автостанції на центральній вулиці селища.
Щорічно на початку липня в Опішні проходить гончарський фестиваль "Здвиг".
Національний музей-заповідник українського гончарства
Музей/галерея
Національний музей-заповідник українського гончарства засновано 1986 року в Опішні. Це стародавнє селище на Полтавщині здавна славится як найбільший центр українських майстрів кераміки, гончарська столиця України.
Заповідник об'єднав значну колекцію творів народних майстрів-гончарів та художників-керамістів, створивши національну скарбницю гончарського мистецтва України. Нині він володіє унікальною колекцією, що налічує понад 60 тисяч одиниць збереження.
Основна територія музею-заповідника добре впорядкована, оформлена зразками садово-паркової монументальної глиняної скульптури, має безліч гарних фотолокацій, місця для відпочинку та оглядовий майданчик з видом на давньослов’янське городище Опішні.
В Національній галереї монументальної глиняної скульптури просто неба представлено понад 300 ексклюзивних авторських робіт опішнянських гончарів, серед яких лауреати премії Тараса Шевченка, а також майстрів з інших регіонів та з-за кордону, які брали участь у щорічних фестивалях монументальної керамічної скульптури.
У виставковій залі представлені особливо цінні експонати (посуд, дитячі іграшки, кахлі, декоративні панно), велика колекція книг про гончарство.
Найменшим відвідувачам сподобаються незвичайні мешканці "Керамленду" – території, де можна зустріти жирафа, що їсть хмари, зграйку веселих каченят, мамонтеня й пса-лавку, вітродуйчика й здивованих риб.
Всі відвідувачі Національного музею-заповідника українського гончарства отримують у подарунок свищик. За попередньою домовленістю можлива зустріч із майстром, який продемонструє мистецтво роботи на гончарному колі. На території працює музейне кафе "Горнятко" і сувенірна крамниця.
До складу Національного музею-заповідника українського гончарства входять:
- Музей мистецької родини Кричевських;
- Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів;
- Меморіальний музей-садиба Олександри Селюченко;
- Меморіальний музей-садиба Миколи Пошивайла;
- Меморіальний музей-садиба Василя Омеляненка;
- Меморіальний музей-садиба Леоніда Сморжа (с. Міські Млини);
- Етносело Гончарія (с. Малі Будища).
Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів
Музей/галерея
Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів присвячений представникам однієї з найдавніших гончарних династій Опішні.
В експозиції музею представлено колекцію гончарних виробів майстрів династії Пошивайлів та твори інших видів народного мистецтва.
В ході екскурсії гостей знайомлять із історією створення музею-садиби, інтер'єрами будинку, сімейними фотографіями.
Меморіальний музей-садиба родини Пошивайлів в Опішні є підрозділом Національного музею-заповідника українського гончарства.
Меморіальний музей-садиба гончаря Василя Омеляненка
Музей/галерея
Меморіальний музей-садиба гончаря Василя Омеляненка заснований 2025 року в опішнянському будинку, де він мешкав, працював та мріяв створити музей власних гончарних виробів. В недоторканому вигляді тут зберігаються всі його робочі інструменти й пристрої, предмети побуту, хатні речі.
Василь Омеляненко (1925-2021) народився і все життя прожив у Опішні. Він не був спадковим гончарем і не мав професійної освіти, але самотужки опанував техніку виготовлення глиняної іграшки й освоїв основні прийоми роботи за гончарним кругом. Від самодіяльного гончаря виріс до заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України. Його твори стали візитівкою опішнянського гончарства й прославили українське народне мистецтво у світі.
В музеї-садибі Василя Омеляненка створено експозицію із застосуванням мультимедійних технологій, в якій представлено традиційний опішнянський глиняний зооморфний посуд та скульптури мистця. Наявний широкий масив писемних та аудіовізуальних керамологічних джерел про його життя та творчість: документи, публікації, світлини, відео тощо. Частиною експозиції стали особисті речі майстра.
Меморіальний музей-садиба гончаря Василя Омеляненка входить до складу Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні.
Меморіальний музей-садиба Миколи Пошивайла
Музей/галерея
Меморіальний музей-садибу гончаря Миколи Пошивайла відкрили 2025 року в його рідній хаті в Опішні з нагоди 95-ї річниці від дня народження майстра. Заклад є відділом Національного музею-заповідника українського гончарства.
Микола Пошивайло народився 1930 року в мистецькій родині гончарів Гаврила та Явдохи Пошивайлів. Він успадкував від батьків опішнянські гончарські традиції і любов до ремесла. Протягом багатьох років працював творчим майстром на заводі "Художній керамік". Отримав звання заслуженого майстра народної творчості України, був членом Національної спілки художників України, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреатом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького. На схилі літ проводив майстеркласи для відвідувачів заповідника.
В хаті Миколи Пошивайла створено простір пам’яті, в якому збережено не лише речі, кераміку й архіви, але й сам дух творчості. Представлена велика колекція оригінальних робіт майстра.
Меморіальний музей-садиба Олександри Селюченко
Музей/галерея
Меморіальний музей-садиба всесвітньо відомої гончарки Олександри Селюченко в Опішні розповідає про життєвий та творчий шлях заслуженої майстрині народної творчості України, однієї з найвидатніших майстрів традиційної глиняної зоо- та антропоморфної скульптури малих форм.
Вона народилася в 1921 році в родині простих гончарів і все життя прожила в Опішні, лише одного разу деякий час залишивши рідне село. Олександра Селюченко вважається неперевершеним майстром традиційної української глиняної іграшки.
В музеї можна ознайомитися з її творами та технологією виготовлення глиняних виробів у домашніх умовах.
На подвір'ї садиби зберігся старий гончарний горн, який використовувала керамістка.
Меморіальний музей-садиба славетної гончарки Олександри Селюченко в Опішні є підрозділом Національного музею-заповідника українського гончарства.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Полтавська |