Суми

Будинок цивільних зібрань для дворян у Сумах збудований у кінці ХІХ століття.

На першому поверсі розміщувався музичний салон, театральна зала, ресторан. На другому – кімнати для куріння та зали для гри в азартні ігри.

Після більшовицького перевороту 1917 року Будинок Дворянського зібрання перетворили на філармонію. Зала Сумської обласної філармонії славиться своєю акустикою. У 2008 році було проведено капітальний ремонт та встановлено орган.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни завдали ракетного удару двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми, забравши життя 35 людей, в тому числі двох дітей, 119 осіб отримали поранення.

Унаслідок російського ракетного удару будівля Сумської обласної філармонії зазнала сильних пошкоджень. Окрім того, руйнацій зазнали інші заклади культури та пам’ятки культурної спадщини міста, серед яких: Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури й мистецтв, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України, садиба Суханових-Сумовських.

Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії в Сумах збудований за принципом романських церков-базилік та готичних храмів.

Невелика споруда з червоної цегли з високим двосхилим дахом повернута торцем до вулиці. Сам торець прикрашений центральним порталом та круглим вікном-трояндою над ним. Стрільчасту арку на високому фронтоні підтримують мініатюрні кутові загострені башточки. На бічних фасадах Благовіщенського костелу видно чіткий ритм стрілчастих вікон та пілястр.

У 1945-1953 роках у приміщенні костелу розміщувався краєзнавчий музей, у 1953-1972 роках - спортивна зала педінституту, в 1972-1994 роках - спортивна зала школи. У 1994 році костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії повернули католикам.

Романтичний палац зі сторожовою вежею та стрілчастими вікнами прикрашає колишню садибу графині Параскеви Штерич (Штеричової), уродженої Донець-Захаржевської.

Садиба Баси розташована на південній околиці Сум (Зарічний район), на березі річки Псел. Маєток у Басах графиня Штерич отримала у спадок від свого батька Михайла Донець-Захаржевського в кінці XVIII сторіччя. Для будівництва палацу вона запросила відомого слобожанського архітектора Олександра Палицина, який розробив проєкт незвичайної в цих краях асиметричної будівлі у псевдоготичному стилі. У палаці була передбачена домашня Вознесенська церква.

Після смерті графині маєток перейшов у володіння її брата Андрія Донець-Захаржевського, потім до його доньки, яка продала його вдові Гамалій. У 1890-х роках палац було реконструйовано у стилі англійської неоготики за проєктом Карла Шольца. Останніми власниками були Борис Золотницький та Самуїл Штейнер.

Наразі на території садиби Параскеви Штерич розміщується санаторій-профілакторій Сумського державного університету.

Петропавлівська цвинтарна церква в стилі класицизму розташована на найстарішому міському цвинтарі в Сумах, де поховано багато іменитих сумчан.

Храм збудований у 1843-1851 роках коштом купця Федора Сапожнікова. Церква кам'яна однокупольна. Дзвіниця з'єднана із храмом коротким переходом. Збереглися первісні прикраси інтер'єру, олійний живопис.

Поруч знаходяться могили членів родини цукрозаводчиків Харитоненків з мармуровими надгробками італійського майстра Арістіда Круазі, а також могили купців Суханових.

Свято-Воскресенський кафедральний собор - головний православний храм Сум, найстаріша кам'яна споруда в місті, чудовий зразок українського бароко.

Собор побудований на межі XVII-XVIII століть коштом засновника міста Герасима Кондратьєва та його сина Андрія Кондратьєва. За легендою, при будівництві в стіну храму було замуровано сестру Кондратьєва - Марію, отаманшу розбійницької зграї.

Архітектура двоповерхового кам'яного Воскресенського собору повторює традиційні форми української дерев'яної храмової архітектури - він схожий на тризрубні козацькі церкви. Судячи з товщини стін (до 1,5 метрів), характерної форми вікон-бійниць та розташування на лінії колишніх. міських укріплень, Свято-Воскресенський собор входив до оборонної системи Сум. До річки вів підземний хід, який тепер засипаний.

За радянських часів тут був розташований відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею. Після 1991 року Воскресенську церкву повернули віруючим, і тепер Свято-Воскресенський собор є кафедральним собором Сумської єпархії Православної церкви України.