Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".
Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семе ...
Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".
Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семена Надсона.
Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод в радянські часи також був закритий.
В Носківцях в 1918-1920 роках бував Юрій Смолич, тут навчався письменник Андрій Гудима. Бував тут і Григорій Щепковський - праонук останнього поміщика села Носківці.
Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".
Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семе ...
Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".
Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семена Надсона.
Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод в радянські часи також був закритий.
В Носківцях в 1918-1920 роках бував Юрій Смолич, тут навчався письменник Андрій Гудима. Бував тут і Григорій Щепковський - праонук останнього поміщика села Носківці.
Палац Потоцьких
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Палац Потоцьких у Носківцях датується XVII сторіччям.
Спочатку будинок у романському стилі був присадкуватим, мав арочний в'їзд та підземний хід. У XVIII столітті Потоцькі перебудували свій садибний будинок, перетворивши його на еклектичний двоповерховий палац (зараз у поганому стані). Парадні приміщення розташовувалися на другому поверсі (збереглися фрагменти декору).
В кінці ХІХ століття поміщиця та меценатка Юлія Пащенко, будучи прихильницею талановитого поета Семена Надсона, запросила його до Носківців на лікування та відпочинок. Природа Поділля надихнула Надсона, який жив тут у 1885-1886 роках, на створення багатьох нових віршів.
Також зберігся парк та руїни манежу зі стайнями вздовж дороги до палацу. У радянські часи на території садиби розмістилася середня школа, при якій зараз працює краєзнавчий музей та кімната-музей Семена Надсона. Нещодавно частину палацу було пошкоджено пожежею.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Вінницька |