Володимир

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на першу проловину XIII століття, коли ним володів князь Данило Романович.

Потужні вали підносяться в північній частині дитинця на шість метрів а в південній – на вісім метрів. На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою. На території дитинця було кілька кам'яних храмів і палаців. Навколо розташовувалося Окольне місто, також укріплене земляними валами.

Із заходу до дитинця прилягає Єпископський замочок з Успенським собором і дзвіницею, зведений у 1494 році.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської Росії використав Володимирську фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім – як туберкульозну лікарню. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.

Парафіяльний костел святих Йоакима і Анни збудований у Володимирі в строгих формах пізнього бароко на місці дерев'яного храму, заснованого в 1554 році за підтримки княгині Анни Збаразької.

Тринафтова базиліка з двома вежами на головному фасаді.

Під костелом святих Йоакима і Анни – підвали, перекриті циліндричними склепіннями.

Стародавній білокам'яний Свято-Успенський кафедральний собор велично підноситься над містом Володимир трохи осторонь центру, за валами дитинця. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Закладений у XII сторіччі Мстиславом Ізяславичем, майбутнім великим князем Київським. "Мстиславів храм" був резиденцією волинських єпископів та родовою усипальницею князів Мстиславичів. Тут поховано засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича.

Свято-Успенський храм неодноразово руйнувався і відбудовувався наново, остання перебудова в 1900 році надала йому давньоруські форми.

Поруч розташована збудована в XV сторіччі дзвіниця, а також будинок єпископів.

На території Свято-Успенського кафедрального собору встановлено пам'ятники давньоруським князям.

Свято-Василівська церква-ротонда – унікальний зразок православної архітектури. Ім'я архітектора Олекси, який збудував храм у XIII столітті, згадується в Галицько-Волинському літописі.

В конструктивно-технічному рішенні простежуються елементи готичної архітектури, зокрема восьмипелюсткове перекриття.

В 1901 році зверху була надбудована баня в російському стилі, яка до невпізнання змінила вигляд Василівської церкви.

Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького розміщений в історичній будівлі повітоіого сеймику, що у старовинному сквері монастиря капуцинів у центрі Волоимира. Будинок зведено 1912 року в стилі ретроспективного модернізму, архітектурною особливістю є наріжна вежа.

Це одна з найдавніших збірок старожитностей Волинського краю, що бере початок з 1887 року, коли в місті задля збереження та вивчення пам'яток старовини володимирська громадськість організувала Давньосховище.

Зараз фонди Володимирського історичного музею налічують 18 тисяч одиниць. Представлена значна археологічна колекція, вироби володимирських  ремісників, знаряддя праці та речі побуту селян різних історичних періодів, велика етнографічна колекція, зокрема  зразків волинської вишивки та одягу.

В унікальній колекції монет VI-XIX століть представлено, зокрема срібляник князя Володимира Великого. Також експонується колекція стародруків, витвори мистецтва волинських майстрів різних епох.