Пам'ятки Володимира

Перші укріплення міста Ладомир між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи.

Земляні вали чотирикутної форми, що збереглися в центрі сучасного Володимира, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі.

На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою, на території було кілька кам'яних храмів і палаців.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської росії використав фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім - туберкульозної лікарні. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.

Парафіяльний костел святих Йоакима і Анни збудований у Володимирі в строгих формах пізнього бароко на місці дерев'яного храму, заснованого в 1554 році за підтримки княгині Анни Збаразької.

Тринафтова базиліка з двома вежами на головному фасаді.

Під костелом – підвали, перекриті циліндричними склепіннями.

Стародавній білокам'яний Свято-Успенський кафедральний собор велично підноситься над містом Володимир трохи осторонь центру, за валами дитинця.

Закладений у XII сторіччі Мстиславом Ізяславичем, майбутнім великим князем Київським. "Мстиславів храм" був резиденцією волинських єпископів та родовою усипальницею князів Мстиславичів. Тут поховано засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича.

Храм неодноразово руйнувався і відбудовувався наново, остання перебудова в 1900 році надала йому давньоруські форми.

Поруч розташована збудована в XV сторіччі дзвіниця, а також будинок єпископів.

На території встановлено пам'ятники давньоруським князям.

Свято-Василівська церква-ротонда - унікальний зразок православної архітектури. Ім'я архітектора Олекси, який збудував храм, згадується в Галицько-Волинському літописі.

В конструктивно-технічному рішенні простежуються елементи готичної архітектури, зокрема восьмипелюсткове перекриття.

В 1901 році зверху була надбудована баня в російському стилі, яка до невпізнання змінила вигляд церкви.

Володимирський історичний музей розміщений у будівлі 1912 року побудови, що у старовинному сквері монастиря капуцинів.

Це одна з найдавніших збірок старожитностей Волинського краю, що бере початок з 1887 року, коли в місті задля збереження та вивчення пам'яток старовини володимирська громадськість організувала Давньосховище.

Зараз фонди музею налічують 18 тисяч одиниць. Представлена значна археологічна колекція, вироби володимирських  ремісників, знаряддя праці та речі побуту селян різних історичних періодів, велика етнографічна колекція, зокрема  зразків волинської вишивки та одягу.

В унікальній колекції монет VI-XIX століть представлено, зокрема срібляник князя Володимира Великого. Також експонується колекція стародруків, витвори мистецтва волинських майстрів різних епох.

Катедральний собор Різдва Христового розташований у центрі Володимира.

Був побудований як єзуїтський костел Розіслання Апостолів у межах окольного міста в 1755 році слонімським старостою Гнатом Садовським. Будівництво костелу в стилі пізнього бароко тривало 15 років. У 1762 році костел єзуїтів набув статусу монастиря "Серце Ісуса". Після скасування ордена єзуїтів костел перейшов до ордену Василіан, а в 1840 році монастир став православним, був резиденцією єпископів. У 1921 році знову перейшов у розпорядження римо-католицької єпархії.

Постраждав під час Другої світової війни. Наразі відреставрований, є православним катедральним собором Різдва Христового Православної церкви України.