Мукачево

Мукачівський замок "Паланок" - видатна історико-архітектурна пам'ятка, родове гніздо трансільванських князів Ракоці.

Замок зводився на високій вулканічній горі (65 метрів) у кілька етапів. У ХІ сторіччі за наказом короля Ласло I на місці давньоруських дерев'яних укріплень була побудована кам'яна вежа-донжон, у 1321 році за волею короля Карла Роберта італійські майстри розширили твердиню, в 1394 року перебудовою зайнявся вигнаний з Поділля князь Федір Коріатович (Корятович), а нинішнього вигляду фортеця набула в XVII столітті за Дьєрді I Ракоці.

Мукачівський замок контролював торгові шляхи через Верецький перевал, що сполучав Середньо-Дунайську долину зі Східною Європою. Зовнішні лінії оборони включали рів, вал та частокіл (паланок), який дав назву всьому замку. До Нижнього замку вів міст через сухий рів, у Середньому замку була передбачена площа для урочистостей, у Верхньому замку розміщувалися князівські палати та облоговий колодязь (86 метрів).

Замок витримав безліч облог. Найвідомішу оборону в 1685-1688 роках очолювала Ілона Зріні, вдова Ференца Ракоці. Протягом трьох років вона відбивала атаки австрійців, які змогли примусити гарнізон до капітуляції лише хитрістю. Довгий час замок був оплотом угорської національно-визвольної боротьби під керівництвом її сина Ференца II Ракоці. Їм обом встановлено пам'ятники.

За австрійців тут розміщувалася в'язниця для політв'язнів, а за радянської влади - різні установи.

З 1993 року приміщення Мукачівського замку займає історичний музей та картинна галерея. Відпочити та перекусити можна у затишній кав'ярні. У замкових підвалах відкрито дегустаційну залу вин торгової марки "Чизай".

Будівля міської ратуші в Мукачеві вже понад 100 років служить за прямим призначенням - зараз тут розміщується міськрада.

Збудована за проєктом будапештського архітектора Яноша Бобули-молодшого. При закладці першого каменю в фундамент головної годинної вежі помістили листа, в якому, зокрема, повідомлялося, що в місті проживало 14416 осіб, було 1553 будинки.

Головний портал прикрашають куранти, встановлені майстром Йосипом Шовінським. Головний механізм розташований у невеликій овальній кімнаті вежі. В скляній скриньці працює система шестерень і важелів, з'єднаних тросами з двома дзвонами під дахом куполу. Через кожні 15 хвилин за меншим дзвоном ударяє молот, відбиваючи чверті години. Удари по великому дзвоні сповіщають про години. Таким чином, у межах чутності дзвонів час можна було визначати на слух.

Палац князів Ракоці в Мукачеві більше відомий як "Білий дім". Розташований у центрі міста, всередині кварталу на площі Кирила і Мефодія. Палац збудований у XVII-XVIII століттях у змішаному стилі ренесансу та бароко. Своєю другою назвою завдячує початковому кольору фасаду.

Палац слугував міською родинною резиденцією князів трансільванської династії Ракоці. У 1726 році  перейшов у власність роду Шенборнів, для яких відомий німецький архітектор Йоган-Бальтазар Нейман провів капітальну реконструкцію будівлі та добудовав новий корпус з дотриманням архітектурних пропорцій і симетрії. Виділяється потужний портал у стилі бароко, поруч з яким розміщено скульптурний портрет князя Ференца II Ракоці (за легендою, саме тут князь написав звернення до угорського народу із закликом до повстання проти проти Габсбургів).

Попри свій поважний вік "Білий палац" перебуває в чудовому стані. Всередині значною мірою зберігся первинний інтер'єр: хрестові склепіння, старовинна ліпнина, мармуровий камін, бронзова люстра у стилі модерн. З радянських часів у палаці розташовується Мукачівська дитяча художня школа, що носить ім'я засновника угорської школи реалістичного живопусу Мігая Мункачі. У холі школи розміщена музейна експозиція, присвячена художнику, зокрема гіпсова форма майбутнього пам’ятника Мункачі. На майданчику перед палацем встановлене погруддя Мігая Мункачі.

Палац князів Ракоці є пам'яткою архітектури національного значення. Планується реставрація, після якої в "Білому домі" облаштують музей родини Ракоці та зал для прийому поважних гостей.

Меморіальний будинок-музей закарпатського художника Адальберта Ерделі відкрито в 2022 році у відреставрованому будинку митця, що розташований під замком "Паланок" у Мукачеві.

Ерделі вважається засновником закарпатської школи живопису, за його ініціативою 1927 року було відкрито Ужгородську художню школу.

В цьому будинку Ерделі прожив шість років разом із батьками до свого виїзду в Європу.

Створення музею ініціював відомий художник, доцент Закарпатської академії мистецтв Аттіла Коприва.

Інтер'єр будинку і майстерні на подвір'ї відтворено за фотографіями та малюнками самого Ерделі. В експозиції представлено меблі, особисті речі, світлини, документи, ранні малюнки Ерделі, репродукцій його найвідоміших картин.

Музей Адальберта Ерделі функціонує як будинок творчості. В мансардному приміщенні на другому поверсі відкрито простір для виставок і гостьові кімнати для митців.

Закарпатський обласний державний драматичний театр у Мукачеві своїм народженням завдячує драмтеатру Бессарабії.

В 1884 році в Мукачеві з'явилося "Спільнота з будівництва театру". Однак необхідні кошти зібрали в місті лише через 12 років. Фундамент театру було закладено на місці торгових рядів і соляного управління. Театр, побудований у стилі сецесії, відкрився через три роки, восени 1899 року. І всеж ще майже півстоліття в місті не було своєї постійної театральної трупи, хоча іноді тут виступали заїжджі актори.

Перший офіційний театральний сезон у Мукачеві було відкрито виставою "Полководець Суворов", який поставила трупа, переведена сюди в 1947 році з Аккермана (нинішній Білгород-Дністровський). Організатором та засновником театру став Григорій Готарський. За роки свого існування колектив театру здійснив постановку понад 250 п'єс.