Коломия

Будівля коломийської ратуші розташована в кутку ринкової площі впівоберта до інших будинків. Годинникова вежа ратуші заввишки 33 метри домінує над невисокою забудовою центральної частини міста.

Триповерхова будівля міського магістрату Коломиї збудована в 1877 році на місці згорілої дерев'яної ратуші. Виконана в стилі неоренесансу. На вежі розміщено герб міста та куранти з трьома циферблатами. В 1880 році в приміщенні ратуші кілька годин провів під арештом Іван Франко, якого затримав жандармський пост за порушення паспортного режиму.

Як і за старих часів, зараз приміщення займає міська влада - тут розміщується Коломийська міська рада.

Єдиний у світі музей писанкового розпису "Писанка" представляє в Коломиї унікальну колекцію традиційного українського мініатюрного живопису на великодніх яйцях.

Є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.

Будівля музею виконана в формі величезної писанки заввишки 13 метрів (2000 рік). Колекція налічує 10 тисяч творів, що представляють традиції писанкового розпису всіх регіонів країни. Також представлені роботи майстрів із Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, країн Західної Європи та Америки. За традицією, перші особи держави, які відвідують музей, залишають на писанках свої автографи.

Проводяться майстер-класи з писанкового розпису.

У сувенірній лавці музею писанкового розпису "Писанка" представлений широкий вибір оригінальних писанок ручної роботи, включаючи яйце страуса.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського знаходиться у приміщенні колишнього Народного дому, збудованого в 1902 році коштом української громади Коломиї.

Будівля у стилі віденського неоренесансу побудована за проєктом місцевих архітекторів, які навчалися в Кракові.

Ініціатором створення Народного дому з театральним залом та музеєм у 1880 році виступив місцевий священик Йосафат Кобринський, який відіграв важливу роль у становленні української національної самосвідомості на Покутті.

Музей відкрився в 1926 році стараннями його племінника Володимира Кобринського, переживши важкий польський період, німецьку окупацію, радянські репресії та постперебудовну розруху.

Зараз колекція налічує 50 тисяч експонатів, які представляють усі види традиційного народного мистецтва гуцулів та мешканців Покуття: різьблення по дереву, ковальство, гончарство, ткацтво, вишивка тощо. Широко представлені зразки традиційного одягу горян, гуцульські прикраси з кольорових та дорогоцінних металів, зброя опришків тощо.

Діє постійна експозиція гобеленів Михайла Біласа.

Філіями Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття є Музей писанкового розпису в Коломиї, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю.

Греко-католицький собор Святого Архистратига Михаїла збудований у Коломиї в 1855 році на місці давнього домініканського монастиря та святого джерела.

В 1871 році споруджено дзвіницю. З того часу зовнішній вигляд "Руської церкви" (руської, русинської, тобто української) практично не змінювався.

Авторами первісного іконостасу та образів були відомий український художник Корнило Устиянович та угорський художник Міклош. Внутрішні розписи виконав місцевий художник Валеріан Крицінський.

При храмі Архистратига Михаїла діяло кілька церковних братств.

За радянської влади Михайлівську церкву було передано православній громаді Коломиї, але у 1990 році повернуто греко-католикам. В 1996 році завершилася реставрація.

Через дорогу зі зворотного боку собору б'є життєдайне джерело, яке зберегло давню назву "Кляштор" (монастир). Вода з нього вважається цілющою. Щорічно на Богоявлення Господнє відбувається освячення джерела.

Катедральний собор Преображення Христового в Коломиї – найбільший греко-католицький храм Західної України.

Будівництво було розпочато в 1998 році під керівництвом архітектора Віктора Мицая. Освячення відбулося в 2012 році.

Храм двоповерховий, 50 метрів у висоту. На першому поверсі можуть розміститися 2 тисячі віруючих, на другому – 3 тисячі. Для обігріву храму використано енергозберігаючі технології, зокрема – капілярну систему опалення підлоги. Собор збудований із цегли, куполи собору виконано з міді, кошти на яку пожертвував Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до України.

Нині Преображенський собор є головним греко-католицьким храмом Коломиї. Поряд із собором планують звести 60-метрову дзвіницю.