Гірське карпатське селище Верховина на річці Чорний Черемош здавна вважається центром і неформальною столицею гуцульського краю. До 1962 року село називалося Жаб'є.
Вперше згадується у 1424 році. З 1772 року входило до складу Австрії, було одним із центрів національно-визвольної боротьби.
Нині Верховина є лікувально-оздоровчим і гірськолижним курортом (розташована на висоті 620 метрів над рівнем моря). Працюють 2 бугельні витяги.
Завдяки відірваності від цивілізації, тут вдалося зберегти безліч старовинних звичаїв і ремесел. Діє безліч приватних музеїв народного побуту та традицій.
Гірське карпатське селище Верховина на річці Чорний Черемош здавна вважається центром і неформальною столицею гуцульського краю. До 1962 року село називалося Жаб'є.
Вперше згадується у 1424 році. З 1772 року входило до складу Австрії, було одним із центрів національно-визвольної боротьби.
Нині Верховина є лікувально-оздоровчим і гірськолижним курортом (розташована на висоті 620 метрів над рівнем моря). Працюють 2 бугельні витяги.
Завдяки відірваності від цивілізації, тут вдалося зберегти безліч старовинних звичаїв і ремесел. Діє безліч приватних музеїв народного побуту та традицій.
Музей "У трембітаря"
Музей/галерея
Музей гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря" відкрив у себе вдома у Верховині гуцульський музикант Микола Іллюк, керівник ансамблю "Гуцули".
Будинок Іллюка розташований на горі у присілку Швейково.
В експозиції представлено традиційні гуцульські костюми, предмети побуту та понад сотню народних музичних інструментів. Господар проводить екскурсії, розповідаючи про походження гуцулів, їх життя та ремесла, обряди та традиції. На більшості представлених музичних інструментів він грає.
Пропонує відвідувачам майстер-класи гри на знаменитій гуцульській трембіті, дримбі, цимбалах, дуді.
Музей музичних інструментів імені Романа Кумлика
Музей/галерея
Приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у 1999 році відкрив у своєму будинку верховинський музикант та колекціонер Роман Кумлик.
Експонати для музею він збирав упродовж 30 років. Це і народний одяг із льону та шкіри, і розписні глиняні тарілки, і гуцульські топірці-бартки, і грошові знаки різних часів, і багато інших старовинних речей та предметів народного побуту.
Найбільшою різноманітністю відрізняється колекція народних музичних інструментів: скрипки, трембіти, цимбали, дримби, кобзи. Особливою гордістю колекції є гуцульська волинка – дуда.
Раніше екскурсії проводив сам господар музею, супроводжуючи розповідь про кожен інструмент виконанням народних мелодій та пісень. Після смерті музиканта гостей приймає його донька Наталія.
Про відвідування музею музичних інструментів Романа Кумлика необхідно домовлятися заздалегідь.
Музей "Галєрія"
Музей/галерея
Приватний музей "Галєрія гуцульських традицій та обрядів" створила у Верховині краєзнавиця Павла Рашковська.
Особливістю музею є інтерактивна форма знайомства відвідувачів з гуцульськими традиціями та обрядами. Господиня музею проводить екскурсії у формі розмови з відвідувачами за столом з карпатським чаєм та випічкою.
В експозиції представлена велика кількість гуцульських вишиванок та інших елементів народного вбрання, який відвідувачі можуть приміряти. Екскурсію доповнює майстеркласи із зав’язування хустки та гри на дримбі.
Під замовлення в "Галєрії" можна організувати вечерю з традиційними гуцульськими стравами та настоянками на карпатських травах.
Також господиня музею проводить авторські екскурсії Верховиною.
Музей гуцульської магії
Музей/галерея
Музей гуцульської магії розмістився в одному із комплексів відпочинку на околиці Верховини, яка вважається неформальною столицею Гуцульщини.
Його мета - зберегти пам'ять про відомих карпатських знахарів і провидців, яких тут називають мольфарами.
В музеї представлені речі, якими користувалися маги-мольфари та які розповідають про давню гуцульську магію.
На базі музею гуцульської магії також проводяться майстер-класи з виготовлення оригінальних чайних ложок з дерева, прядіння ниток з вовни, дзеркальної каліграфії.
Музей кінофільму "Тіні забутих предків"
Музей/галерея
Хата-музей кінофільму "Тіні забутих предків" у верховинському присілку Гліфа відкрита в 2000 році у будинку, в якому в 1963-1964 роках жив під час зйомок режисер фільму Сергій Параджанов.
Відвідувачі тут можуть подивитися фільм та ознайомитись з історією створення картини.
Діють такі експозиції: життя та творчість видатних людей, етнографія та побут, історико-архітектурна спадщина.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |