Гірське карпатське селище Верховина на річці Чорний Черемош здавна вважається центром і неформальною столицею гуцульського краю. До 1962 року село називалося Жаб'є.
Вперше згадується у 1424 році. З 1772 року входило до складу Австрії, було одним із центрів національно-визвольної боротьби.
Нині Верховина є лікувально-оздоровчим і гірськолижним курортом (розташована на висоті 620 метрів над рівнем моря). Працюють 2 бугельні витяги.
Завдяки відірваності від цивілізації, тут вдалося зберегти безліч старовинних звичаїв і ремесел. Діє безліч приватних музеїв народного побуту та традицій.
Гірське карпатське селище Верховина на річці Чорний Черемош здавна вважається центром і неформальною столицею гуцульського краю. До 1962 року село називалося Жаб'є.
Вперше згадується у 1424 році. З 1772 року входило до складу Австрії, було одним із центрів національно-визвольної боротьби.
Нині Верховина є лікувально-оздоровчим і гірськолижним курортом (розташована на висоті 620 метрів над рівнем моря). Працюють 2 бугельні витяги.
Завдяки відірваності від цивілізації, тут вдалося зберегти безліч старовинних звичаїв і ремесел. Діє безліч приватних музеїв народного побуту та традицій.
Ґражда-музей "Анничка"
Музей/галерея
Хата-музей кінофільму "Анничка" у Верховині відкрився в 2016 році в історічній гуцульській хаті-ґражді, в якій у 1968 кінорежисер Борис Івченко знімав деякі епізоди цієї відомої кінострічки виробництва Кіностудії імені Довженка.
Відкриття музею відбулося під час кіномистецького фестивалю "Тіні забутих предків: стежками фільму "Анничка".
Приміщення музею – це одна з небагатьох гуцульських ґражд, що збереглися в Карпатах з початку XX століття. Являє собою комплекс житлового будинку та господарських будівель, які утворюють замкнутий дворик із брамою, що забезпечує мешканцям найкращий захист від негоди й диких звірів.
Експозиція відображає побут, звичаї та традиції гуцулів, а також містять інтерактивні елементи. Представлені світлини колишніх власників ґражди та акторів, що були задіяні у фільмі "Анничка", зняти тут кадри з фільму, деякі предмети кінореквізиту.
Дегустаційна зала "Копальня бриндзи"
Гастротуризм , Ферма/сироварня
Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" у Верховині пропонує дегустації традиційної полонинської сирної продукції та аналогів європейських сирів власного виготовлення.
Сири за традиційною технологією виготовляються на полонині "Кринта", де у сезон випасаються корови і працює гірська сироварня. У міжсезоння працює домашня мініферма.
На дегустаціях, зокрема, представлені два українські сири із зареєстрованим географічним зазначенням: Гуцульська овеча бриндзі та Гуцульська коров'яча бриндза. Також можна скуштувати вурду (легкий сир з сироватки), копчений будз (сир із незбираного молока), тверді сири Каччота і Чорногора з витримкою по 2 місяці. Крім сирів та бринзи, до дегустаційного сету додатково входять полонинське сало, мед, хліб, вино, самогон.
Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" є об'єктом Культурно-туристичного маршруту "Гуцульські сирні плаї".
Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі"
Гастротуризм , Ферма/сироварня
Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" відкрилася 2020 року в центрі Верховини, поруч з міським ринком. Лавка пропонує дегустації крафтових продуктів з власного полонинського господарства для груп до 45 осіб.
Тутешню сертифіковану гуцульську коров'ячу бриндзу виробляють за традиційною технологією з цільного молока корів, які випасаються на гірській полонині на висоті понад 700 метрів над рівнем моря.
Під час екскурсії на полонину можна ознайомитися з процесом виробництва полонинських сирів і продегустувати їх в оточенні гірських краєвидів. У міській дегустаційній залі також можна скуштувати готову продукцію полонинської сироварні: коров'ячу бриндзу, овечу бриндзю, вурду, звичайний та копчений будз. Додатково можна замовити вино, карпатський чай, гуслєнку та кулешу. У крамниці, крім сирів, можна придбати гриби сушені та мариновані, мед і медову продукцію, чаї з карпатських трав.
Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" є членом Асоціації карпатських ватагів та бере участь у Культурно-туристичному маршруті "Гуцульські сирні плаї".
Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина"
Музей/галерея
Регіональний історико-краєзнавчий музей “Гуцульщина” у Верховині відкрито у 1938 році завдяки активній підтримці громадсько-політичного діяча, етнографа-фольклориста та самобутнього письменника Петра Шекерика-Доникова.
Представлені предмети народного побуту, одяг, картини тощо.
Проводяться майстер-класи, під час яких можна спостерігати процес виготовлення гуцульських килимів.
Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.
Криївка-музей УПА
Музей/галерея
Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.
Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.
Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |