Білгород-Дністровський

Середньовічна Аккерманська фортеця на березі Дністровського лиману - одна з найбільших та найбільш збережених в Україні.

Побудована на місці античного міста Тіра (поряд ведуться археологічні розкопки). До X століття тут, мабуть, існувало укріплення слов'янських племен тиверців та уличів.

Спорудження цитаделі відносять до генуезького періоду XIII-XIV століть. Основні укріплення Білгород-Дністровської фортеці зведені у період молдавського правління (XV століття). Загальна довжина стін становить 2 кілометри. Висота стін та веж від 5 до 15 метрів. Збереглося 26 з 34 веж.

В 1484 році фортеця перейшла під владу Туреччини, була побудована мечеть (зберігся мінарет). У 1789 році місто Аккерман було взято без бою донськими козаками Матвія Платова разом із бузькими козаками, посланими князем Потьомкіним-Таврійським.

На сьогодні архітектурним комплексом фортеці Аккерман розпоряджається комунальне підприємство "Фортеця". На території відкрито експозицію знарядь катувань, у дворі виставлено облогові знаряддя. Проводяться музичні фестивалі та чемпіонати з історичного фехтування.

Головна експозиція Білгород-Дністровського краєзнавчого музею розміщена в одноповерховому будинку в стилі ампір, побудованому в ХІХ столітті для купця та міського голови Михайла Феміліді.

В кількох залах відвідувачі можуть ознайомитися з давньою та середньовічною історією Північного Причорномор'я, історією міста XIX та початку XX століття, природою краю.

Представлені знахідки з поховального комплексу Черняхівської культури, оригінальні предмети побуту та мистецтва Стародавньої Греції, нумізматична колекція, зразки холодної зброї, кремнієві пістолети, автентичні рукописні матеріали швейцарських колоністів XIX століття, унікальну колекцію вишиваних рушників тощо.

В сусідній будівлі розташований етнографічний музей, який знайомить із традиціями народів краю.

Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці (Сурб Аствацацін) збереглася з часів середньовіччя, коли у Білгороді проживала велика вірменська громада.

Храм має присадкувату форму, оскільки мусульманська влада забороняла будувати християнські церкви вище за мечеті. Протягом століть Вірменська церква неодноразово перебудовувалась та розширювалась. На стінах збереглися старовинні розписи та середньовічні мармурові плити (хачкари) з висіченими написами, найраніша з яких датується X сторіччям.

Вірменська церква діяла до 1940 року. До останнього часу була базою археологічної експедиції. В 2013 році церкву повернуто вірменській громаді.

На території знаходиться знайдений на східній околиці міста сарматський склеп ІІІ сторіччя нашої ери, складений із кам'яних плит.

Руїни античного міста Тіра розкопані археологами біля стін Аккерманської фортеці.

Стародавнє місто на березі лиману в гирлі річки Тірас (Дністер) був заснований у VI сторіччі до нашої ери переселенцями з грецького Мілета, а в III сторіччі до нашої ери досягло найбільшого розквіту. Основними заняттями мешканців Тіри було землеробство, виноградарство, ремесла, рибальство, торгівля з корінним населенням Придністров'я. Місто карбувало власну срібну монету. З початку ІІ століття нашої ери місто Тіра входило до складу Римської імперії.

У другій половині ІІІ сторіччя було зруйновано готами. На руїнах незабаром виникло поселення слов'янських племен тиверців та уличів, потім генуезька фортеця.

Археологічні розкопки ведуться з 1900 року й донині.

Будівля повітової земської управи зі сквером та огорожею – одна з найцікавіших архітектурних пам'яток Білгорода-Дністровського.

Побудована в 1905 році за типовим проєктом "зразкових" будов, які розроблялися в цей період петербурзькими архітекторами. Головою земської управи тоді був Володимир Пуришкевич - майбутній вбивця Распутіна.

Нині це Білгород-Дністровський фаховий коледж природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій.