Сарата

Лютеранська кірха в Сараті побудована і відкрита в 1840 році німецькими колоністами, що оселилися тут у 1822 році. У храмі було встановлено орган.

Після виселення німців із Бессарабії храм було закрито, будівля використовувалася не за призначенням - у ній розміщувався будинок офіцерів, потім будинок культури.

Лише в 1995 році завдяки пожертвуванням з Німеччини лютеранську кірху було реконструйовано і знову освячено.

Історико-краєзнавчий музей Сарати веде свій відлік від виставки стародавніх речей 1922 року, присвяченої 100-річчю заснування колонії Сарата. Того ж року відчинив свої двері перший громадський музей, який існував за рахунок добровільних внесків членів-засновників музейної спілки. Протягом восьми років музей перебував у будинку голови музейної спілки Вагнера, а з 1930 року – в знаменитій школі Вернера. В 1940 році минулого століття німецьке населення змушене було залишити свої будинки і виїхати до Європи, забравши з собою частину експозицій.

Лише у 1955 році з ініціативи тодішнього директора Саратської загальноосвітньої школи організували музейну кімнату. В 1969 році відкрили історико-краєзнавчий музей, який розташовувався при районному відділі культури.

Нинішній історико-краєзнавчий музей Сарати відкрили в 1990 році. Експозиційна площа музею становить 130 квадратних метрів. Музейна експозиція поділена на шість розділів, кожен із яких показує життя селища у різні роки: "Сліди великих культур Бессарабії. Соціально-економічний розвиток у ХІХ столітті", "Заснування Сарати. Її розвиток з 1822 до 1940 року", "Румунський період (1918-1940 роки)", "Друга світова війна (1939-1945 роки)", "Післявоєнний період", "Сучасний період".

Посуд, одяг, предмети побуту, знаряддя праці, меблі, рушники - кожен експонат має окрему багаторічну історію. Тут дуже багато документів і фотографій, що наочно розповідають про життя селища у ХХ столітті.

Новий окремий розділ присвячений подіям Революції Гідності та російсько-українській війні.