Корсунь-Шевченківський

Історичний музей Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника розташований на території палацу Станіслава Понятовського у Корсуні-Шевченківському, працює на правах науково-дослідного відділу заповідника.

Понад 2000 експонатів у шести залах розкривають історію Корсунщини в контексті історії всієї України від найдавніших часів до сьогодення. Представлені фрагменти трипільської кераміки, речі з кіммерійського й скіфських поховань, слов’янські прикраси, польська гармата, обладунки й озброєння поляків, українців і московських стрільців.

Також експонуються речі з палацу Станіслава Понятовського.

Наочне уявлення про ключові історичні події краю дають діорами "Антикріпосницьке повстання 1855 року на Корсунщині" та "Корсунська битва 1648 року".

Окремі розділи експозиції розповідають про колективізацію і Голодомор, про участь корсунців у Першій і Другій світових війнах, Українській революції 1917-1921 років і в російсько-українській війні.

Палацово-парковий комплекс у Корсуні, на островах посеред річки Рось, заснував у 1782 році князь Станіслав Понятовський як власну літню резиденцію.

Палац Понятовського було збудовано в 1787-1789 роках на основі старої польської фортеці князів Вишневецьких, що у свою чергу створювалася на городищі давньоруського Корсуня. Проєкт палацу в стилі неоготики розробили архітектори Жан-Анрі Мюнц та Ян Ліндсей.

Новий власник палацу князь Павло Лопухін в середині ХІХ століття значно змінив його архітектуру, надавши йому рис російського романтизму з елементами неоготики та класицизму. Останніми власниками корсунської садиби були князі Лопухіни-Демидови.

Після радянсько-української війни садиба дивом збереглася, донині дожила майже без змін. Відомий силует палацу Понятовського створюють кілеподібні кокошники, над якими височіють вежі-бельведери. Поруч знаходиться великий триповерховий флігель (1782-1783 роки), який поєднувався з палацом Ордерною галереєю. В'їзна брама в формі французької оборонної архітектури зведена в середині XIX століття (у підвалах працює кафе). Збереглися інші садибні будівлі: службовий корпус, "швейцарський будинок", православна каплиця.

Більшу частину острова Коцюбинського зараз займає розкішний ландшафтний парк (площа 100 гектарів, 80 видів дерев та чагарників) із містками, альтанками, скульптурами та романтичним гротом. Особливо він гарний навесні, під час цвітіння бузку.

В радянський час в приміщенні палацу Понятовського розмістили експозицію музею історії Корсунь-Шевченківської битви. На майданчику перед палацом експонувалася виставка військової техніки. В квітні 2022 року на засіданні науково-методичної ради Корсунь-Шевченківського заповідника було ухвалено рішення про демонтаж експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви і зміни його назви на "Мілітарний музей" зі створенням нової експозиції в палаці Понятовського.

В новій експозиції представлені роботи митців різних часів і різних напрямків, стилів, технік. Це, зокрема, роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття (свого часу вони прикрашали палац), італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка,  італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Сигізмунда Бубікса, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка й українських митців ХХ-ХХІ століття Миколи Прокопенка, Бориса Федоренка, Сергія Шишка, Андрія Чебикіна, Сергія Дуплія, Оксани Тимків.

Також можна побачити проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в Кабінеті малюнків Бібліотеки Варшавського університету; світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ – початку ХХ століття; копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема, Жана-Анрі Мюнца, польського художника Наполеона Орди, Ванічека, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюго, польського художника Адольфа Козарського.

В окремій залі експонуються вироби порцеляни й кераміки з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, що презентують 20 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Італії, Німеччини, США, Франції. Окремий зал також присвячений сакральному мистецтву, де серед інших ікон представлена ікона іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка, та ікони, відреставровані художницею, іконописцем Оксаною Тимків.

Експозицію доповнюють музейні предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ – ХІХ століття.

Експозиція мілітарного музею створена в 11 залах третього поверху флігеля палацу. У першій залі мілітарного музею розкриваються дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави".  Наступні чотири зали експозиції присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага буде приділена висвітленню національного руху опору. Частина шостого залу присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.

Корсунь-Шевченківська ГЕС – одна з перших малих гідроелектростанцій в Україні.

Введена в експлуатацію в 1934 році. За своїми технічними показниками була однією з найкращих станцій того часу, стала основою першої в СРСР сільської енергосистеми.

Гребля розташована на річці Рось, утворюючи невелике водосховище.

У 2007 році проведено реконструкцію греблі Корсунь-Шевченківської ГЕС. На сьогоднішній день потужність електростанції становить 100 кВт.

Мілітарний музей Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника розташований на третьому поверсі триповерхового флігеля палацу Станіслава Понятовського у Корсуні-Шевченківському. Раніше тут розміщувалася Художня галерея заповіднику.

Мілітарна експозиція в 11 залах створена на основі Музею Корсунь-Шевченківської битви, який за радянських часів розміщувався в головному корпусі палацу Понятовського.

У першій залі мілітарного музею розкриваються дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави".

Наступні чотири зали Мілітарного музею присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага приділена висвітленню національного руху опору.

Частина шостого залу присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.

Величезний пам'ятник Росичу, легендарному жителю літописного Корсуня, споруджено в Корсуні-Шевченківському в 1982 році на острові Зеленому, який розташований за півкілометра вгору за течією від греблі ГЕС.

Офіційно пам'ятник називається "Містам-форпостам Київської Русі", проте насамперед символізує собою версію про походження назви давньої слов'янської держави Русь та народу русичів (росичів) від топоніма Рось.

Автори пам'ятного знака: скульптор Едвард Кунцевич та архітектор Борис Микитенко.