Умань

Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" об'єднує 68 об’єктів історико-культурної спадщини в центральній частині міста Умань.

Адміністрація і виставковий зал розташовуються в приміщеннях Василіанського монастиря - найдавнішої будівлі міста. Монастир збудував воєвода Київський Францішек Салезій Потоцький у 1764-1784 роках для греко-католицького монастиря з василіанським училищем, яке стало колискою поетів "української школи" у польській літературі.

Після ліквідації Польської держави 1832 року та конфіскації маєтків власника Умані графа Потоцького василіанську школу було закрито, будівлі монастиря використовувалися для адміністративних цілей. За радянських часів тут перебувала військова частина.

З 2006 року в колишньому монастирському комплексі розміщується адміністрація Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" з виставковими залами, в яких проводяться тимчасові виставки.

У підземних приміщеннях організовано туристичний маршрут "Таємничі підземелля Василіанського монастиря".

Також в заповіднику можна замовити міські екскурсії "Вулицями старої Умані", "Умань в роки Другої світової війни", "Умань і хасиди".

Могила цадика Раббі Нахмана (Брацлавського) в Умані - одна з найшанованіших святинь хасидів, місце щорічних масових паломництв.

Засновник бресловської течії хасидизму (ортодоксальної гілки юдаїзму) цадик (праведник) Раббі Нахман, згідно з його заповітом, у 1810 році був похований на території єврейського цвинтаря в Умані.

Під час Другої Світової війни могила цадика Нахмана була знищена, за радянських часів на місці цвинтаря було збудовано житловий мікрорайон. Після 1991 року на це місце стали регулярно приїжджати хасиди з усього світу, навколишні будинки були частково або повністю викуплені, на місці могили Нахмана в Умані спорудили тимчасову синагогу. Згодом тут побудували найбільшу в Україні синагогу на 7 тисяч осіб.

Кожен вересень, під час святкування Рош Ха-Шана (єврейського Нового року), цей район, заповнюючись паломниками, набуває яскравого близькосхідного колориту.

Знаменитий парк "Софіївка" в Умані - шедевр садово-паркового мистецтва світового рівня, зразок пейзажної композиції води, землі, архітектурних споруд та скульптур.

Закладений у 1796 році графом Станіславом-Феліксом Потоцьким та подарований на день народження своїй дружині, красуні-гречанці Софії в 1802 році.

Парк у романтичному стилі з використанням сюжетів римської та грецької міфології побудував бельгійський військовий інженер Людвіг Метцель. На той час "Софіївка" включала Великий водоспад із залізним містком, Амстердамський шлюз, вирубаний у скелі, грот Лева (або Громовий), Грот Венери з водоспадом, басейн Рибки, Верхній та Нижній ставки, підземну річку. Стикс та інших. Потім з'явилися: вхідні ворота (1850-1852 роки); павільйон флори (1842-1844 роки); рожевий павільйон на острові Любові (1850-1852 роки) у стилі ренесансу; Китайська альтанка (1841 рік).

Оригінали паркової скульптури з парку "Софіївка" виставлені в готелі-музеї біля центрального (старого) входу. Навпроти автовокзалу розташований новий вхід та магазин, який торгує саджанцями.

У вихідні буває великий наплив народу.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані збудовано за ініціативою графа Андрія Потоцького на місці старого дерев'яного храму Святого Антонія.

За радянських часів було знято дві вежі з банями та хрестами. Приміщення використовувалося у різних цілях, а в 1977 році в ньому відкрили художню галерею.

В постійній експозиції два відділи: “Західноєвропейське та українське мистецтво ХІХ - початку XX століття (роботи західноєвропейських художників Джузеппе Беццуолі, Жана-Батіста Греза, Симона, польських майстрів Станіслава Рейхана, Казіміра Мардзевича, Крижановського, німецького художника Буша), а також ”Сучасне українське мистецтво”.

Щонеділі в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії проводяться богослужіння.

Пам'ятник Іванові Ґонті та Максимові Залізняку, керівникам повстання гайдамаків "Коліївщина" 1768 року, встановлено в 2015 році на місці Уманської фортеці в районі заводу "Мегометр".

В 1968 році, до 200-річчя "Коліївщини", тут було встановлено пам'ятний камінь, але спорудження монумента затягнулося майже на півстоліття. Перший ескізний проєкт кінного пам'ятника, що зображує момент зустрічі двох ватажків гайдамаків під Уманню, ще тоді розробив київський скульптор Іван Гончар. В остаточному варіанті бронзову скульптуру виготовив скульптор Ігор Зарічний.

Пам'ятник Залізняку та Ґонті споруджено з ініціативи організації "Уманське козацтво" коштом жителів Умані.