Археологічні розкопки біля підніжжя пам’ятника Дюку де Рішельє виявили не лише фрагменти оборонної споруди османського періоду, а й більш ранні артефакти генуезького походження.

Залишки османської фортеці Хаджибей знайшли на Приморському бульварі в Одесі археологи Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського, які проводили розкопки спільно з фахівцями Інституту археології НАН України. Сенсаційними результатами дослідження на території напівциркульної площі поділився ректор університету, історик Андрій Красножон.

"Хаджибейський замок знайдено! Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали", – розповів Красножон на власній сторінці у Facebook. 

Згідно з результатами дослідження, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, пам'ятником Дюку та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40 на 40 метрів. 

"В двох розкопах та двох шурфах ми знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Вдалося зафіксувати кутовий перетин цієї стіни з бічною, що прикривала батарею з південного сходу", – зазначив історик.

Своєю основою стіна замкової батареї впущена в античний шар V століття до нашої ери. За словами дослідника, це вперше, коли вдалося простежити культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у межах його північного кордону. Крім того, в розкопі під пам'ятником Дюку виявили купу каміння та блоків, витягнутих зі стін зруйнованого замку, серед яких були й масивні капітелі пілонів османського типу.

Локалізувавши замок та прив'язавши плани до місцевості, археологи тепер планують розпочати пошуки його основних, капітальних будівель. А от час заснування давньої споруди ще доведеться з'ясувати.

"Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV століття, знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Так, один із фрагментів імпортної візантійської чаші цього періоду знайдено в одному стратиграфічному контексті зі згаданими капітелями пілонів, хоч і в перевідкладеному стані, проте... Археологічні артефакти XIV століття, як відомо, маркують зовсім інший історичний період – пов'язаний з італійською факторією Джинестра", – стверджує Красножон.

Археологам до останнього не було відомо, чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, що схильне до обвалів.

Фото: facebook.com/andrew.krasnozhon.2025

Залишки османської фортеці Хаджибей знайшли на Приморському бульварі в Одесі археологи Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського, які проводили розкопки спільно з фахівцями Інституту археології НАН України. Сенсаційними результатами дослідження на території напівциркульної площі поділився ректор університету, історик Андрій Красножон.

"Хаджибейський замок знайдено! Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали", – розповів Красножон на власній сторінці у Facebook. 

Згідно з результатами дослідження, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, пам'ятником Дюку та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40 на 40 метрів. 

"В двох розкопах та двох шурфах ми знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Вдалося зафіксувати кутовий перетин цієї стіни з бічною, що прикривала батарею з південного сходу", – зазначив історик.

Своєю основою стіна замкової батареї впущена в античний шар V століття до нашої ери. За словами дослідника, це вперше, коли вдалося простежити культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у межах його північного кордону. Крім того, в розкопі під пам'ятником Дюку виявили купу каміння та блоків, витягнутих зі стін зруйнованого замку, серед яких були й масивні капітелі пілонів османського типу.

Локалізувавши замок та прив'язавши плани до місцевості, археологи тепер планують розпочати пошуки його основних, капітальних будівель. А от час заснування давньої споруди ще доведеться з'ясувати.

"Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV століття, знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Так, один із фрагментів імпортної візантійської чаші цього періоду знайдено в одному стратиграфічному контексті зі згаданими капітелями пілонів, хоч і в перевідкладеному стані, проте... Археологічні артефакти XIV століття, як відомо, маркують зовсім інший історичний період – пов'язаний з італійською факторією Джинестра", – стверджує Красножон.

Археологам до останнього не було відомо, чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, що схильне до обвалів.

Фото: facebook.com/andrew.krasnozhon.2025