Пам'ятник князю Володимиру Великому – найстаріший скульптурний монумент Києва, один із символів міста.

У 1840-х роках було зроблене так зване оздоблення Володимирської гірки. Перед тим її невпорядкований схил постійно загрожував сповзти на Володимирський (на той час Олександрівський) узвіз. Гору зміцнили та влаштували на ній проміжну терасу.

В 1843 році відомий скульптор Василь Демут-Малиновський підготував "Проєкт на спорудження в місті Києві на вищій крутості кута Олександрівської гори, над тим місцем, де відбулося хрещення руського народу - пам'ятника Святому Рівноапостольному князю Володимиру". Урочисте відкриття пам'ятника відбулося лише через 10 років громадських дискусій та погоджень.

Восьмигранний п'єдестал заввишки 16 метрів спо ...

Пам'ятник князю Володимиру Великому – найстаріший скульптурний монумент Києва, один із символів міста.

У 1840-х роках було зроблене так зване оздоблення Володимирської гірки. Перед тим її невпорядкований схил постійно загрожував сповзти на Володимирський (на той час Олександрівський) узвіз. Гору зміцнили та влаштували на ній проміжну терасу.

В 1843 році відомий скульптор Василь Демут-Малиновський підготував "Проєкт на спорудження в місті Києві на вищій крутості кута Олександрівської гори, над тим місцем, де відбулося хрещення руського народу - пам'ятника Святому Рівноапостольному князю Володимиру". Урочисте відкриття пам'ятника відбулося лише через 10 років громадських дискусій та погоджень.

Восьмигранний п'єдестал заввишки 16 метрів споруджений із цегли та облицьований чавуном, скульптурне оформлення зі сценою хрещення Русі, зображенням Архістратига Михайла виконав скульптор Петро Клодт. Вдалою ідеєю виявилося підсвічування хреста, завдяки чому пам'ятник було видно з протилежного берега Дніпра навіть уночі. Спочатку для цього використовувалися газові ріжки, але в 1895 році коштом мецената Семена Могилевцева зробили електричне освітлення з кількох десятків лампочок. Втрачене за часів радянської влади підсвічування було відновлено в кінці XX століття.

Пам'ятник князю Володимиру Великому – найстаріший скульптурний монумент Києва, один із символів міста.

У 1840-х роках було зроблене так зване оздоблення Володимирської гірки. Перед тим її невпорядкований схил постійно загрожував сповзти на Володимирський (на той час Олександрівський) узвіз. Гору зміцнили та влаштували на ній проміжну терасу.

В 1843 році відомий скульптор Василь Демут-Малиновський підготував "Проєкт на спорудження в місті Києві на вищій крутості кута Олександрівської гори, над тим місцем, де відбулося хрещення руського народу - пам'ятника Святому Рівноапостольному князю Володимиру". Урочисте відкриття пам'ятника відбулося лише через 10 років громадських дискусій та погоджень.

Восьмигранний п'єдестал заввишки 16 метрів спо ...

Пам'ятник князю Володимиру Великому – найстаріший скульптурний монумент Києва, один із символів міста.

У 1840-х роках було зроблене так зване оздоблення Володимирської гірки. Перед тим її невпорядкований схил постійно загрожував сповзти на Володимирський (на той час Олександрівський) узвіз. Гору зміцнили та влаштували на ній проміжну терасу.

В 1843 році відомий скульптор Василь Демут-Малиновський підготував "Проєкт на спорудження в місті Києві на вищій крутості кута Олександрівської гори, над тим місцем, де відбулося хрещення руського народу - пам'ятника Святому Рівноапостольному князю Володимиру". Урочисте відкриття пам'ятника відбулося лише через 10 років громадських дискусій та погоджень.

Восьмигранний п'єдестал заввишки 16 метрів споруджений із цегли та облицьований чавуном, скульптурне оформлення зі сценою хрещення Русі, зображенням Архістратига Михайла виконав скульптор Петро Клодт. Вдалою ідеєю виявилося підсвічування хреста, завдяки чому пам'ятник було видно з протилежного берега Дніпра навіть уночі. Спочатку для цього використовувалися газові ріжки, але в 1895 році коштом мецената Семена Могилевцева зробили електричне освітлення з кількох десятків лампочок. Втрачене за часів радянської влади підсвічування було відновлено в кінці XX століття.