Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропаг ...

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропагандистський образ "українського Чапаєва". Щорс командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка захопила Київ у лютому 1919 року і вела бої з військами Української Народної Армії Симона Петлюри, денікінцями та частинами Української Галицької Армії. Щорс загинув під Коростенем за нез'ясованих обставин (імовірно, був застрелений своїми соратниками).

Пам'ятник червоному командиру було споруджено через 18 років після виходу відповідної постанови уряду, встановлено до 300-річчя Переяславської ради. За легендою, скульпторам Михайлові Лисенку, Василю Бородаю та Миколі Суходолову позував 20-річний студент Леонід Кравчук – майбутній президент України.

2015 року пам'ятник Щорсу підпав під дію закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але за кілька років перед тим він був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, що завадило його негайному демонтажу. Після тривалих суспільних дискусій та під тиском громадських активістів у 2023 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру і демонтовано.

Скульптуру доправлено на зберігання до Державного музею авіації імені Олега Антонова.

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропаг ...

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропагандистський образ "українського Чапаєва". Щорс командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка захопила Київ у лютому 1919 року і вела бої з військами Української Народної Армії Симона Петлюри, денікінцями та частинами Української Галицької Армії. Щорс загинув під Коростенем за нез'ясованих обставин (імовірно, був застрелений своїми соратниками).

Пам'ятник червоному командиру було споруджено через 18 років після виходу відповідної постанови уряду, встановлено до 300-річчя Переяславської ради. За легендою, скульпторам Михайлові Лисенку, Василю Бородаю та Миколі Суходолову позував 20-річний студент Леонід Кравчук – майбутній президент України.

2015 року пам'ятник Щорсу підпав під дію закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але за кілька років перед тим він був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, що завадило його негайному демонтажу. Після тривалих суспільних дискусій та під тиском громадських активістів у 2023 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру і демонтовано.

Скульптуру доправлено на зберігання до Державного музею авіації імені Олега Антонова.