Добромильський замок роду Гербуртів розташований серед букового лісу на Сліпій горі (566 метрів) за 3 кілометри на південь від Добромиля.

Львівський кастелян Станіслав Гербурт почав зводити його з каменю та цегли у 1566 році на місці дерев'яного укріплення, заснованого в 1450 році Миколою Гербуртом, але незабаром спаленого татарами. У 1614 році Ян Щасний Гербурт ґрунтовно перебудував твердиню. Овальна форма Добромильського замку у плані відповідала контуру гори.

Збереглися руїни північно-західної частини, що складаються із залишків масивної багатогранної вежі (внутрішній діаметр близько 17 метрів) і фрагментів стін, що розходяться від неї, завдовжки 25-26 метрів. Вежа двоярусна з в'їзними воротами. У першому ярусі вежі у двох рівнях розміщені бійниці з лучковими пере ...

Добромильський замок роду Гербуртів розташований серед букового лісу на Сліпій горі (566 метрів) за 3 кілометри на південь від Добромиля.

Львівський кастелян Станіслав Гербурт почав зводити його з каменю та цегли у 1566 році на місці дерев'яного укріплення, заснованого в 1450 році Миколою Гербуртом, але незабаром спаленого татарами. У 1614 році Ян Щасний Гербурт ґрунтовно перебудував твердиню. Овальна форма Добромильського замку у плані відповідала контуру гори.

Збереглися руїни північно-західної частини, що складаються із залишків масивної багатогранної вежі (внутрішній діаметр близько 17 метрів) і фрагментів стін, що розходяться від неї, завдовжки 25-26 метрів. Вежа двоярусна з в'їзними воротами. У першому ярусі вежі у двох рівнях розміщені бійниці з лучковими перемичками. Другий ярус відокремлюється невеликим уступом. Його стіни прорізані прямокутними вікнами. Башту завершує високий аттик із декоративною глухою аркадою, аналогічною аттику замку в Старому Селі. Таким же аттиком завершено оборонні стіни, верх яких знаходиться на рівні другого ярусу вежі. Ренесансний аттик дещо пом'якшує суворий вигляд потужних стін (товщина сягає 2 метрів). Бійниці нижнього ярусу вежі з великими камерами (внутрішніми) та бічними отворами в щоках призначалися для ведення перехресного вогню.

З XVIII сторіччя замок покинутий. На відміну з інших замків палацового типу мав виключно оборонне значення, яке житлові приміщення використовувалися лише тимчасового проживання.

Добромильський замок роду Гербуртів розташований серед букового лісу на Сліпій горі (566 метрів) за 3 кілометри на південь від Добромиля.

Львівський кастелян Станіслав Гербурт почав зводити його з каменю та цегли у 1566 році на місці дерев'яного укріплення, заснованого в 1450 році Миколою Гербуртом, але незабаром спаленого татарами. У 1614 році Ян Щасний Гербурт ґрунтовно перебудував твердиню. Овальна форма Добромильського замку у плані відповідала контуру гори.

Збереглися руїни північно-західної частини, що складаються із залишків масивної багатогранної вежі (внутрішній діаметр близько 17 метрів) і фрагментів стін, що розходяться від неї, завдовжки 25-26 метрів. Вежа двоярусна з в'їзними воротами. У першому ярусі вежі у двох рівнях розміщені бійниці з лучковими пере ...

Добромильський замок роду Гербуртів розташований серед букового лісу на Сліпій горі (566 метрів) за 3 кілометри на південь від Добромиля.

Львівський кастелян Станіслав Гербурт почав зводити його з каменю та цегли у 1566 році на місці дерев'яного укріплення, заснованого в 1450 році Миколою Гербуртом, але незабаром спаленого татарами. У 1614 році Ян Щасний Гербурт ґрунтовно перебудував твердиню. Овальна форма Добромильського замку у плані відповідала контуру гори.

Збереглися руїни північно-західної частини, що складаються із залишків масивної багатогранної вежі (внутрішній діаметр близько 17 метрів) і фрагментів стін, що розходяться від неї, завдовжки 25-26 метрів. Вежа двоярусна з в'їзними воротами. У першому ярусі вежі у двох рівнях розміщені бійниці з лучковими перемичками. Другий ярус відокремлюється невеликим уступом. Його стіни прорізані прямокутними вікнами. Башту завершує високий аттик із декоративною глухою аркадою, аналогічною аттику замку в Старому Селі. Таким же аттиком завершено оборонні стіни, верх яких знаходиться на рівні другого ярусу вежі. Ренесансний аттик дещо пом'якшує суворий вигляд потужних стін (товщина сягає 2 метрів). Бійниці нижнього ярусу вежі з великими камерами (внутрішніми) та бічними отворами в щоках призначалися для ведення перехресного вогню.

З XVIII сторіччя замок покинутий. На відміну з інших замків палацового типу мав виключно оборонне значення, яке житлові приміщення використовувалися лише тимчасового проживання.