Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на м ...

Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на місці старого укріплення давньоруського часу князь Ярема Вишневецький спорудив дерев'яний замок та заснував прикордонне містечко Куземин (Куземчин). Під час Визвольної війни в Куземині була сформована козацька сотня, що входила до складу Полтавського, а згодом Гадяцького полку. У 1708-1709 роках укріплення Куземинського замку використовували шведські війська – тут базувався Хельсінгландський полк.

Від давніх оборонних споруд на сьогодні залишилися тільки земляні вали. Експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" регулярно проводить археологічні дослідження.

Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на м ...

Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на місці старого укріплення давньоруського часу князь Ярема Вишневецький спорудив дерев'яний замок та заснував прикордонне містечко Куземин (Куземчин). Під час Визвольної війни в Куземині була сформована козацька сотня, що входила до складу Полтавського, а згодом Гадяцького полку. У 1708-1709 роках укріплення Куземинського замку використовували шведські війська – тут базувався Хельсінгландський полк.

Від давніх оборонних споруд на сьогодні залишилися тільки земляні вали. Експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" регулярно проводить археологічні дослідження.