English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Волинської області
Знайдено 58 пам’ятки
Волинської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Пам'ятка архітектури
Луцький "будинок з химерами" - найколоритніша житлова будівля в місті. Належить родині сучасного скульптора Миколая Голованя.
Побудований на березі річки Стир за проєктом архітектора Ростислава Метельницького будинок-майстерня прикрашений безліччю кам'яних скульптур у різних стилях, що створює враження повної еклектики. Тут можна зустріти постаті казкових героїв та міфічних істот поряд зі скульптурами святих.
За життя господар будинку особисто проводив екскурсії з оглядом інтер'єрів, оформлених скульптурами з античними мотивами. Микола Головань помер на початку 2022 року, після чого його дружина Тамара повідомила про плани відкрити в будинку музей. З липня 2022 року вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку.
вулиця Лютеранська, 9 Луцьк
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Храм , Пам'ятка архітектури
Величний та розкішний колегіальний Троїцький костел збудований в Олиці за проєктом архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверни в стилі єзуїтського храму Іль Джезу в Римі.
Будівництво фінансував князь Альбрехт Станіслав Радзивілл, великий канцлер литовський. Троїцький костел був родовою усипальницею Радзивілів. У XVII сторічі тут діяла колегія - філія духовної академії у Замості.
Троїцький костел в Олиці вважався одним із найкрасивіших на території Польщі. Був оточений фортечною стіною, від якої залишилися кутові вежі-каплиці. Фасад щедро прикрашений скульптурами та ліпниною (над зовнішнім декором працював скульптор Мельхіор Ерленберг).
Незважаючи на руйнування, яких костел зазнав у радянські часи (тут розміщувався склад), храм справляє незабутнє враження.
Розпочато реставрацію. Костел повертають до життя зусиллями місцевої парафії та польського Фонду культурної спадщини. Фасад пам’ятки уже оновили. На черзі - внутрішній інтер’єр.
вулиця Тараса Шевченка, 2 Олика
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури
Родовий замок князів Радзивілів був збудований Миколою Радзивіллом "Чорним" у 1558 році. Це був один із перших в Україні квадратних бастіонних замків. Його площа становила 2,7 гектарів, у палаці налічувалося 365 кімнат, як і днів на рік.
Протягом 1591-1648 років Олицький замок витримав безліч облог, проте був захоплений лише один раз - шведами в 1702 році. До кінця XVIII сторіччя він втратив оборонне значення, але до середини ХХ століття залишався резиденцією Радзивіллів.
В 1737-1755 роках Михайло Казимир "Рибка" Радзивілл провів реконструкцію. На території з'явився триповерховий палац, північно-західну браму прикрасила двоярусна вежа з годинником.
Останнім господарем замку був Януш Радзивілл, заарештований в 1939 році більшовиками і засланий на кілька років до сталінських таборів.
За радянських часів на території замку розмістили обласну психіатричну лікарню № 2, яка займає приміщення й зараз. Вхід у двір вільний.
вулиця Замкова, 24 Олика
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.
Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин.
У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.
В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.
вулиця Михайла Драгоманова, 11 Луцьк
Музей/галерея
Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.
Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.
У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.
вулиця Тараса Шевченка, 1А Берестечко
Житловий будинок поруч із пішохідною вулицею Лесі Українки, в якому зупинявся російський цар Петро I під час візиту до Луцька в 1709 році.
Рідкісний зразок кам'яного житлового будинку, що повторює планування народного житла - "хати на дві половини".
вулиця Пушкіна, 2 Луцьк
Замок/фортеця
Перші укріплення міста Ладомир між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи.
Земляні вали чотирикутної форми, що збереглися в центрі сучасного Володимира, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі.
На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою, на території було кілька кам'яних храмів і палаців.
З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської Росії використав фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім - туберкульозної лікарні. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.
Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.
вулиця Підзамче Володимир
Оборонна вежа Чорторийських та фрагмент фортечної стіни є залишками укріплень Окольного замку, який в середньовіччі посилював Верхній замок з півдня та заходу.
Зі східного, південного та західного боку його оточувала кам'яна стіна з чотирма вежами. В'їзд на територію здійснювався за допомогою моста, перекинутого через рів, що наповнювався водою (проходив уздовж нинішньої вулиці Михайла Драгоманова).
В XVIII-XIX століттях укріплення поступово розібрали, рови засипали. Збереглася лише одна вежа, названа на честь князів Чорторийських, які володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Наразі вежа примикає стіною до будівлі монастиря єзуїтів, оглянути її можна лише з внутрішніх дворів з боку вулиці Драгоманова.
Також у систему укріплень Окольного замку входила оборонна синагога (вулиця Данила Галицького, 33), прозвана "Малим замком". Споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна п'ятирівнева вежа з бійницями. Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".
вулиця Михайла Драгоманова, 29А Луцьк
Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.
В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.
Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.
Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).
Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В'ячеслава Липинського.
Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.
вулиця Фредеріка Шопена, 20 Луцьк
Володимирський історичний музей розміщений у будівлі 1912 року побудови, що у старовинному сквері монастиря капуцинів.
Це одна з найдавніших збірок старожитностей Волинського краю, що бере початок з 1887 року, коли в місті задля збереження та вивчення пам'яток старовини володимирська громадськість організувала Давньосховище.
Зараз фонди музею налічують 18 тисяч одиниць. Представлена значна археологічна колекція, вироби володимирських ремісників, знаряддя праці та речі побуту селян різних історичних періодів, велика етнографічна колекція, зокрема зразків волинської вишивки та одягу.
В унікальній колекції монет VI-XIX століть представлено, зокрема срібляник князя Володимира Великого. також експонується колекція стародруків, витвори мистецтва волинських майстрів різних епох.
вулиця Івана Франка, 6 Володимир
Горохівський історичний музей засновано в 1967 році як музей революційної, бойової та трудової слави.
Організатором та першим директором був краєзнавець Андрій Максименко.
Експозиція розгорнута у двоповерховому будинку та має такі основні розділи: "Формування української державності", "Горохівщина у Другій світовій війні", етнографічний.
У музеї відкрито низку виставок, серед них: "Реабілітовані історією", фотовиставка до річниці Незалежності України "Рідний мій Горохів".
вулиця Незалежності, 2А Горохів
Музей/галерея , Розваги/дозвілля , Зоопарк
Екопарк "Аміла" з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що у 60 кілометрах від Луцька.
На 122 гектарах тут живуть близько 400 благородних оленів, представлених 4-ма кроними лініями: англійською, східно-європейською, угорською та латвійською.
Також працює музей фауни волинських лісів.
У просторих вольєрах мешкають муфлони, лані, дикі свині, а невдовзі "поселяться" ведмеді, рисі та єнотовидні собаки.
Комплекс включає виставку військової та цивільної техніки середини XX століття на старому сільському аеродромі.
вулиця Кільцева, 4А Радовичі
Іваничівський народний історичний музей заснував у 1975 році місцевий краєзнавець Василь Усик. З 2021 року експозиція розміщена у просторих залах Центру культури, дозвілля та спорту Іваничівської селищної ради.
В музеї можна ознайомитися з історією Іваничівщини з найдавніших часів до сьогодення. Найдавніші знахідки датуються епохою палеоліту: бивень мамонта, кам'яні знаряддя праці тощо. Матеріали періоду Київської Русі: сталевий ніж та лопата, кам'яні зернотерки, цегла-плінфа. Багато експонатів висвітлюють події XVIII-XIX століть: старовинні карти, документи, предмети побуту.
Інші експозиції розповідають про період Першої світової війни, державного відродження України у 1917-1920 роках, польську окупацію, Другу світову війну, діяльність УПА, радянську окупацію, Майдан та події російсько-української війни.
На особливу увагу заслуговують матеріали, що розповідають про перших засновників селища – родину Іваницьких, а також про життя і діяльність Київського воєводи, польського сенатора Адама Киселя.
вулиця Михайла Грушевського, 6 Іваничі
Торчинський народний історичний музей носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Григорія Гуртового.
Це найдавніший музей Волині, що почав діяти на громадських засадах - з 1957 року. Фонди музею налічують понад 10 тисяч пам'яток, які стосуються історії Торчина та волинських земель.
Більшу частину з них краєзнавець особисто зібрав у навколишніх селах. Серед них кремінні знаряддя праці, монетний скарб початку XVI століття, козацка зброя (зокрема, оригінальна гармата-мортира), фрагменти амуніції вояків двох світових воєн, велика етнографічна збірка.
На особливу увагу заслуговють шафа і дзеркало з помешкання відомого польського письменника Юзефа-Ігнація Крашевського в сусідньому Городку.
Торчинський історичний музей імені Григорія Гуртового в 2009 році посів перше місце на Всеукраїнському конкурсі музеїв у номінації "Історія рідного краю".
вулиця Незалежності, 84 Торчин
Краєзнавчий музей у місті Камінь-Каширський заснований у 1980 році місцевим краєзнавцем Василем Кмецинським, згодом отримав статус народного.
Музейна експозиція розташована в будинку колишнього педагогічного училища, зведеному в 1930-х роках. Фонди музею нараховують понад 4000 експонатів.
Камінь-Каширський краєзнавчий музей пишається своєю етнографічною збіркою, яка містить виняткові зразки вишивки початку ХХ століття, предмети побуту і вжитку волинян кінця ХІХ – початку ХХ століть. Унікальною сакральною пам'яткою є фрагменти різьбленого вівтаря першої половини ХVІІ століття.
Окрема експозиція присвячена родині Косачів, які часто відвідували село Запруддя, що між Каменем-Каширським і Ковелем, де жила тітка письменниці Лесі Українки. Зокрема, в експозиції представлена ікона Святого Миколая ХІХ століття із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.
вулиця Свято-Миколаївська, 3 Камінь-Каширський