Пам'ятки Одеської області

Середньовічна Аккерманська фортеця на березі Дністровського лиману - одна з найбільших та найбільш збережених в Україні.

Побудована на місці античного міста Тіра (поряд ведуться археологічні розкопки). До X століття тут, мабуть, існувало укріплення слов'янських племен тиверців та уличів.

Спорудження цитаделі відносять до генуезького періоду XIII-XIV століть. Основні укріплення Білгород-Дністровської фортеці зведені у період молдавського правління (XV століття). Загальна довжина стін становить 2 кілометри. Висота стін та веж від 5 до 15 метрів. Збереглося 26 з 34 веж.

В 1484 році фортеця перейшла під владу Туреччини, була побудована мечеть (зберігся мінарет). У 1789 році місто Аккерман було взято без бою донськими козаками Матвія Платова разом із бузькими козаками, посланими князем Потьомкіним-Таврійським.

На сьогодні архітектурним комплексом фортеці Аккерман розпоряджається комунальне підприємство "Фортеця". На території відкрито експозицію знарядь катувань, у дворі виставлено облогові знаряддя. Проводяться музичні фестивалі та чемпіонати з історичного фехтування.

Екопарк "Картал" урочисто відкрився у Придунав'ї в 2017 році з ініціативи Центру регіональних досліджень.

Парк площею близько 100 гектарів був розташований на березі озера Картал біля села Орлівка Ізмаїлського району. Основна мета проєкту – ефективне використовувати заплави Дунаю – частини річкових долин, які затоплюються під час паводків чи повені, а також відновлення рідкісної в Україні популяції водяних буйволів.

Завезене із Закарпаття стадо азіатських водяних буйволів утримувалося тут на вільному випасі. Для зручності відвідувачів по території екопарку було прокладено дерев'яну стежку загальною довжиною 230 метрів.

Однак під час аномальної посухи 2020 року екзотичні тварини ледь не загинули від голоду, після чого буйволів евакуювали з Орлівки. Незабаром закрився і екопарк "Картал", який на той момент встиг стати найвідомішим та найуспішнішим туристичним об’єктом у Ренійській громаді.

Одеський коньячний завод – найстаріше підприємство галузі в Україні.

Заснований в 1863 році Південноросійським товариством "Чорноморське виноробство". Пізніше завод купила родина відомих промисловців Шустових.

На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році коньяк Шустових отримав перше місце, тим самим завоювавши право іменуватися "коньяком".

Наразі ПрАТ "Одеський коньячний завод" виробляє коньяки 16 сортів, починаючи від ординарного "Десна" і закінчуючи колекційними - "Ювілейний", "Одеса", "Київ", "Золотий Дюк".

В 2013 році відкрився Музей коньячної справи Миколи Шустова, який відтворює атмосферу старовинних коньячних підвалів. Музей включає кілька залів-"кессонів": три експозиційні та дегустаційні зали, кінотеатр, зал змінних експозицій.

Зокрема, представлено копію мідного шарантського аламбіку для спиртокуріння кінця ХІХ століття французької фірми Prulho, повнорозмірна модель дореволюційної конки, а також пляшка шустівського коньяку 1900 року, який завоював Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі.

Екскурсія в музей включає частину виробництва (купажний цех і цех витримки спиртів), відвідування старовинних підвалів, а також дегустацію кращих коньяків "Шустов".

Фіксований час екскурсій: 10.00, 12.00, 14.00, 16.00 та 18.00

Пам'ятник Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу (дюку) де Рішельє, який був одним із найпопулярніших одеських градоначальників.

Герцог де Рішельє, француз за походженням, емігрував до росії після Великої французької революції 1789 року. В 1790 році брав участь у взятті Ізмаїла, в 1803 році був призначений містом Одеси, а потім і генерал-губернатором Новоросії.

Рішельє став іменуватися Еммануїлом Йосиповичем. За нього Одеса отримала тимчасове звільнення від податків і активно будувалася.

Коли в 1814 році у Франції повернулися до влади Бурбони, герцог вирушив на батьківщину, пожертвувавши все своє майно одеському Рішельєвському ліцею.

Після його смерті в 1822 році почався збір коштів, і в 1828 році було встановлено пам'ятник дюку Рішельє. Скульптор Іван Мартос створив герцога одягненим у римську тогу з сувоєм у руці та трьома латунними горельєфами, що символізують землеробство, торгівлю та правосуддя. Нині це найвідоміший символ Одеси.

Жартівники рекомендують поглянути на Дюка з водопровідного люка ліворуч від пам'ятника. З цього ракурсу сувій у руці дюка Рішельє виглядає дуже двозначно.

Центр етнографічного, зеленого, сільського туризму та сімейного відпочинку "Фрумушика-Нова" являє собою музей просто неба, відомий як "Бессарабське село".

Будівництво господарства Фрумушика-Нова розпочалося влітку 2006 року на місці молдавських сіл Фрумушика-Нова та Рошія, виселених навесні 1946 року у зв'язку з утворенням військового полігону.

До комплексу "Фрумушика-Нова" входять стилізовані національні етнографічні садиби, збудовані навколо виробничої бази – сучасного вівцекомплексу (одна з найбільших в Європі вівчарських ферм з вирощування овець каракульської породи). Поруч знаходиться 10 будиночків – котеджів для відпочинку, які відповідають сучасним європейським вимогам. На території комплексу також діє ресторан бессарабської кухні та власний винний підвал із міні-музеєм виноградарства Бессарабії. Тут є і мальовниче озеро з лебедями та дикими гусями, і вольєри з місцевими тваринами: дикими кабанами та іншою живністю, побудований великий фазанарій на 1000 голів фазанів та перепілок, є ферма для поні та осликів, на яких за бажання можна покататися.

На території "Фрумушика-Нова" встановлений найбільший в світі монумент "Чабан", внесений в Книгу рекордів Гіннеса, а також в Національний реєстр рекордів України. Висота памятника становить 16 метрів 43 сантиметри (17,93 із постаментом), а вага монументу становить 1080 тонн. 

Ананьївський історико-художній музей відкрито 6 листопада 1977 року на центральній вулиці Ананьєва як філію Одеського художнього музею.

Будівля, в якій розташований музей, була збудована у 80-ті роки ХІХ століття. До більшовицького перевороту 1917 року це був один із прибуткових будинків.

В експозиції музею представлені роботи місцевих художників – Ростислава Палецького, Павла Ляховського, Георгія Бєлали та інших. Перлина експозиції – живопис відомого художника-баталіста Євгена Столиці, учня Геннадія Ладиженського, Михайла Клодта, Архіпа Куїнджі. Для постійного експонування робіт академіка живопису Євгена Столиці під час відкриття музею було відведено 3 зали з унікальними матеріалами про життя художника.

Ще три зали музею присвячені краєзнавству та історії Ананьєва та району – в експозиції представлені предмети побуту ананьївців, матеріали про роки Другої світової війни та дореволюційного періоду міста Ананьїв.

Оригінальна будівля Арабського культурного центру в Одесі має всі шанси згодом стати пам'яткою архітектури.

Великий будинок у мавританському стилі збудовано в 2001 році коштом арабського бізнесмена Аднана Ківана. Мечеть сильно вирізняється в міській забудові та є справжньою східною перлиною Одеси.

При вході до молельного залу чоловіки та жінки мають зняти взуття, а жінкам видаються довгі халати з капюшонами. В залі для молитов ажурна в'язь на перилах сходів та архітектурних елементах роблять внутрішнє оздоблення мечеті витонченим та повітряним. Крім кількох невеликих поличок для книг з обох боків зали, більше ніяких меблів немає. Вся підлога застелена м'яким килимом, малюнок якого ніби ділить килим на рівні квадрати, які служать умовним розмежуванням сидячих місць для тих, хто молиться. Під стелею головна прикраса – велика кришталева люстра, що сяє сотнями вогників.

Арабський культурний центр в Одесі відкритий для екскурсій, які знайомлять відвідувачів з арабською культурою. Діє школа арабської мови, бібліотека.

Аркадія - курортний район міста, одеська Рів'єра, центр нічного життя.

Знаменита своїми сучасними, добре обладнаними пляжами та великою кількістю ресторанів, нічних клубів та інших розважальних закладів, що працюють у курортний сезон цілодобово.

На парковій території біля моря розташовані готелі, санаторії, будинки відпочинку, водолікарня, курортна поліклініка.

Головна експозиція Білгород-Дністровського краєзнавчого музею розміщена в одноповерховому будинку в стилі ампір, побудованому в ХІХ столітті для купця та міського голови Михайла Феміліді.

В кількох залах відвідувачі можуть ознайомитися з давньою та середньовічною історією Північного Причорномор'я, історією міста XIX та початку XX століття, природою краю.

Представлені оригінальні предмети побуту та мистецтва Стародавньої Греції, нумізматична колекція, зразки східної та російської зброї.

В сусідній будівлі розташований етнографічний музей, який знайомить із традиціями народів краю.

"Будинок з атлантами" в Одесі вважається одним із найкрасивіших житлових будинків не лише у місті, а й у всій країні.

Комплекс прибуткових будинків на вулиці Миколи Гоголя був створений у кінці XIX – на початку XX століття архітекторами Левом Влодеком та Семеном Ландесманом. Будинки належали родині Фальц-Фейнів, фундаторів заповідника "Асканія-Нова".

Особливої популярності набув "Будинок з атлантами" завдяки статуям роботи скульптора Товія Фішеля, що прикрашають його. Фігури могутніх атлантів, що зігнулися під вагою зіркового глобуса, стали візитівкою Одеси.

На будинку навпроти також можна побачити атлантів, які підтримують балкон.

Одеський будинок-музей імені Миколи Реріха відкрито в 2000 році.

В п'яти залах представлені твори Миколи та Святослава Реріхів (репродукції); учня Миколи Реріха – Бориса Смирнова-Русецького; Артура Фонвізіна; Віри Яснопольської; картини Ілзе Рудзіте, Валерія Лаврінова та одеських художників.

У центрі зали Вчителів знаходиться рельєфна карта-макет із позначенням маршруту Центрально-Азіатської експедиції Реріхів, яка тривала 5 років (1923-1928 роки).

В кімнаті родини Реріхів експонуються портрети всіх членів сім'ї кисті Святослава Реріха, а також полотна, присвячені двом великим релігіям та їхнім подвижникам: Православному Християнству та Буддійському Сходу.

В кімнаті родини Реріхів представлена ​​літературна спадщина всіх членів сім'ї та художні альбоми їхніх робіт.

Будинок-стіна або Плоский будинок - колишній прибутковий будинок Рафаловича, що приваблює туристів унікальною особливістю архітектури.

При погляді на нього з певного ракурсу створюється повна ілюзія, що будівля має лише одну стіну - фасадну. Найкраща перспектива на цей оптичний ефект відкривається з перетину Воронцовського провулку та Приморського бульвару.

У 2013 році Будинок-стіну Рафаловича визнали пам'яткою архітектури України місцевого значення.

Виноробня "Колоніст" у Криничному неподалік Болграда заснована в 2005 році підприємцем Іваном Плачковим, бывшим министром топлива и энергетики.

Тут було налагоджено виробництво бессарабських вин за класичною технологією на сучасному обладнанні. У власності підприємства 21 гектар молодих виноградників та 60 гектарів виноградників віком близько 35 років.

Виноробня "Колоніст" щорічно виробляє близько 130 тисяч пляшок вина 10 найменувань. Працює Винний центр з дегустаційною залою, де можна скуштувати вина всієї лінійки торгової марки "Колоніст": Шардоне, Сухоліманське, Трамінер, Аліготе, Рислінг, Піно нуар, Каберне десертне, Каберне сухе, Мерло, Одеський чорне сухе, Одеське чорне десертне, Одеське чорне витримане.

Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці (Сурб Аствацацін) збереглася з часів середньовіччя, коли у Білгороді проживала велика вірменська громада.

Храм має присадкувату форму, оскільки мусульманська влада забороняла будувати християнські церкви вище за мечеті. Протягом століть Вірменська церква неодноразово перебудовувалась та розширювалась. На стінах збереглися старовинні розписи та середньовічні мармурові плити (хачкари) з висіченими написами, найраніша з яких датується X сторіччям.

Вірменська церква діяла до 1940 року. До останнього часу була базою археологічної експедиції. В 2013 році церкву повернуто вірменській громаді.

На території знаходиться знайдений на східній околиці міста сарматський склеп ІІІ сторіччя нашої ери, складений із кам'яних плит.

Палац генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Воронцова в Одесі збудовано в 1827 році в стилі ампір за проєктом та під керівництвом архітектора Франца Боффо.

Інтер'єри палацу, оформлені видатним скульптором і живописцем Карлом Скотті, являють собою найкращі зразки збережених інтер'єрів Одеси епохи ампіру. Князь Воронцов влаштовував тут шикарні бали.

В радянський час приміщення займав Палац дітей та учнівської молоді.

Колонада бельведера на набережній вважається одним із символів Одеси. В 1994 році поряд встановлено фонтан "День і ніч" роботи Михайла Реви.

У травні 2022 року, під час російсько-української війни, Воронцовський палац був пошкоджений російським ракетним обстрілом.