Пам'ятки Одеської області

"Бринзарня" розташована на території Дунайського біосферного заповідника, поруч з курортною зоною села Приморське, неподалік від містечка Вилкове на каналах у дельті Дунаю. Є бессарабським осередком всесвітнього руху Slow Food, ("повільна їжа"), який заохочує розвиток регіональних кухонь, використання екологічно чистих локальних продуктів, а головне – ставлення до їжі як до ритуалу, коли за столом збирається вся родина і всі найважливіші справи обговорюються за обідом.  

В "Бринзарні" створені як найкращі умови для виробництва якісного козиного сиру, традиційного для цієї місцини, так і відпочинку в екологічно чистому місці. Кіз утримують на вільному випасі поруч із заповідними територіями з чистим повітрям і грунтами без хімікатів.

На відвідувачів чекає розповідь про історію Бессарабії, козине господарство та екскурсія бринзарнею. Дегустації відбуваються в хаті-музеї липованського (старообрядницького) побуту. Після дегустації гості мають можливість придбати місцеву продукцію і сувеніри.

"Бринзарня" є учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Середньовічна Аккерманська фортеця на березі Дністровського лиману - одна з найбільших та найбільш збережених в Україні.

Побудована на місці античного міста Тіра (поряд ведуться археологічні розкопки). До X століття тут, мабуть, існувало укріплення слов'янських племен тиверців та уличів.

Спорудження цитаделі відносять до генуезького періоду XIII-XIV століть. Основні укріплення Білгород-Дністровської фортеці зведені у період молдавського правління (XV століття). Загальна довжина стін становить 2 кілометри. Висота стін та веж від 5 до 15 метрів. Збереглося 26 з 34 веж.

В 1484 році фортеця перейшла під владу Туреччини, була побудована мечеть (зберігся мінарет). У 1789 році місто Аккерман було взято без бою донськими козаками Матвія Платова разом із бузькими козаками, посланими князем Потьомкіним-Таврійським.

На сьогодні архітектурним комплексом фортеці Аккерман розпоряджається комунальне підприємство "Фортеця". На території відкрито експозицію знарядь катувань, у дворі виставлено облогові знаряддя. Проводяться музичні фестивалі та чемпіонати з історичного фехтування.

Виноробне господарство засноване у Великодолинському, в 20 кілометрах від Одеси, в 1999 році із закладки перших лоз.

Для закладки виноградників використовувалися сертифіковані саджанці прямих клонів сортів винограду французької та німецької селекції від виробників Hyacinthe Raymond (Франція) та Reben Sibbus (Німеччина).

 На сьогодні власні виноградники виноробні займають площу понад 140 гектарів.
 
Виноробний завод "Винтрест" побудований у 2004 році та оснащений сучасним європейським обладнанням провідних галузевих виробників Італії та Франції. Підприємство спеціалізується на виробництві шампанських та столових виноматеріалів, але з 2015 року розпочато виробництво сухих сортових вин під власною торговою маркою Grande Vallee (Гранде Валле). В лінійці 8 позицій: "Ріслінг Grande Vallee", "Шардоне Grande Vallee", "Піно Блан Grande Vallee", "Трамінер Grande Vallee", "Піно Менье Розе Grande Vallee", "Піно Нуар Розе Grande Vallee", "Мерло Grande Vallee" "Каберне Grande Vallee". З 2018 року лінійка Grande Vallee поповнилась ігристими винами: як за класичною технологією, так і методом "Сharmat".

На виноробні "Винтрест" проводяться екскурсії із дегустаціями, під час яких можна познайомитись з процесом виробництва вина.

Екопарк "Картал" урочисто відкрився у Придунав'ї в 2017 році з ініціативи Центру регіональних досліджень.

Парк площею близько 100 гектарів був розташований на березі озера Картал біля села Орлівка Ізмаїлського району. Основна мета проєкту – ефективне використовувати заплави Дунаю – частини річкових долин, які затоплюються під час паводків чи повені, а також відновлення рідкісної в Україні популяції водяних буйволів.

Завезене із Закарпаття стадо азіатських водяних буйволів утримувалося тут на вільному випасі. Для зручності відвідувачів по території екопарку було прокладено дерев'яну стежку загальною довжиною 230 метрів.

Однак під час аномальної посухи 2020 року екзотичні тварини ледь не загинули від голоду, після чого буйволів евакуювали з Орлівки. Незабаром закрився і екопарк "Картал", який на той момент встиг стати найвідомішим та найуспішнішим туристичним об’єктом у Ренійській громаді.

Музей геноциду "Територія пам'яті" в Одесі відкрив у 2024 році Одеський центр дослідження Голокосту. Заклад розташований у приміщенні відділу Головпоштамту в центрі міста.

Експозиція розкриває історію появи терміну геноцид, долю його автора Рафаеля Лемкіна, сутність поняття злочину геноциду в міжнародному праві, трагічні сторінки Голокосту та історії порятунку, теми геноциду вірмен та ромського народу, Голодомору в Україні, депортації кримських татар, геноцидів ХХІ століття. Окрема локація присвячена російсько-українській війні.

Мініатюрами представлені залізнична станція, звідки депортували татар, порохові склади, де спалювали одеських євреїв, епізод масового розстрілу та катувань у Бучі, зруйнований драмтеатр у Маріуполі, острів Зміїний та знищення крейсера "Москва".

Сучасний інтерактивний експозиційний простір широко використовує мультимедійні цифрові технології. Особлива емоційна атмосфера створюється за допомогою точкового освітлення. Багатофункціональний музейний простір включає бібліотеку та дискусійний майданчик.

Музей кіно Одеської кіностудії відкрився в Одесі у 2017 році. Музей розміщено у справжньому знімальному павільйоні, який побудовано у 1930-х роках. Цей павільйон є найбільшим на території Одеської кіностудії.

Експозиція музею кіно являє собою найбагатшу колекцію костюмів, декорацій, реквізиту до відомих фільмів, що знімалися на Одеській кіностудії і висвітлює історію розвитку кінематографа, розповідає про роль Одеси в становленні кіномистецтва, розкриває історії зйомок улюблених фільмів і те, що залишилося за кадром.

Відвідувачам музею кіно представлені локації з найвідоміших фільмів Одеської кіностудії, які вже давно стали класикою, а також експозиції "Золотий фонд кіно" (1970-1980 роки) та "Сучасне кіно Одеської кіностудії".

Під час екскурсії відвідувачі маюливість поринути в доповнену реальність, що дозволяє "оживити" музейні експонати, побачити їх використання безпосередньо у фільмі.

Музей Техніки Кіно розташовується під легендарним знімальним павільйоном №1, в цеху знімальної та освітлювальної техніки. У музеї техніки кіно представлені: знімальна та освітлювальна техніка, допоміжне операторське обладнання, проєкційна, звукозаписна та відтворювальна апаратура, монтажна, гримерна та фотографічна ділянки, ігровий і спеціальний транспорт в моделях і макетах, старий 35 міліметровий проєктор з оригінальною позитивною плівкою з фрагментами фільмів Одеської кіностудії різних років.

Одеський коньячний завод – найстаріше підприємство галузі в Україні.

Заснований в 1863 році Південноросійським товариством "Чорноморське виноробство". Пізніше завод купила родина відомих промисловців Шустових.

На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році коньяк Шустових отримав перше місце, тим самим завоювавши право іменуватися "коньяком".

Наразі ПрАТ "Одеський коньячний завод" виробляє коньяки 16 сортів, починаючи від ординарного "Десна" і закінчуючи колекційними - "Ювілейний", "Одеса", "Київ", "Золотий Дюк".

В 2013 році відкрився Музей коньячної справи Миколи Шустова, який відтворює атмосферу старовинних коньячних підвалів. Музей включає кілька залів-"кессонів": три експозиційні та дегустаційні зали, кінотеатр, зал змінних експозицій.

Зокрема, представлено копію мідного шарантського аламбіку для спиртокуріння кінця ХІХ століття французької фірми Prulho, повнорозмірна модель дореволюційної конки, а також пляшка шустівського коньяку 1900 року, який завоював Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі.

Екскурсія в музей включає частину виробництва (купажний цех і цех витримки спиртів), відвідування старовинних підвалів, а також дегустацію кращих коньяків "Шустов".

Фіксований час екскурсій: 10.00, 12.00, 14.00, 16.00 та 18.00

Пам'ятник Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу (дюку) де Рішельє, який був одним із найпопулярніших одеських градоначальників.

Герцог де Рішельє, француз за походженням, емігрував до росії після Великої французької революції 1789 року. В 1790 році брав участь у взятті Ізмаїла, в 1803 році був призначений містом Одеси, а потім і генерал-губернатором Новоросії.

Рішельє став іменуватися Еммануїлом Йосиповичем. За нього Одеса отримала тимчасове звільнення від податків і активно будувалася.

Коли в 1814 році у Франції повернулися до влади Бурбони, герцог вирушив на батьківщину, пожертвувавши все своє майно одеському Рішельєвському ліцею.

Після його смерті в 1822 році почався збір коштів, і в 1828 році було встановлено пам'ятник дюку Рішельє. Скульптор Іван Мартос створив герцога одягненим у римську тогу з сувоєм у руці та трьома латунними горельєфами, що символізують землеробство, торгівлю та правосуддя. Нині це найвідоміший символ Одеси.

Жартівники рекомендують поглянути на Дюка з водопровідного люка ліворуч від пам'ятника. З цього ракурсу сувій у руці дюка Рішельє виглядає дуже двозначно.

Сімейна виноробня SHEVINO родини Мар’яна та Наталії Шевченків бере свій початок з 2012 року, коли було висаджено перший виноград європейських сортів. Нині площа виноградників виноробні складає 0,5 гектари. Об’єм виробництва становить близько 6 тисяч літрів за рік.

Невеличка виноробня SHEVINO оснащена всім необхідним технічним обладнанням, для зберігання та витримки вина використовуються ємності з нержавіючої сталі та дубові бочки. На  виноградниках збудовано простору альтанку для дегустацій, є винний підвал із добірною винотекою. Особливою гордістю виноробні є вина з локальних сортів “Сухолиманський білий” та “Одеський чорний”, а також авторські купажі винороба "Оксамит Дністра" та "Чорноморська Перлина".

У 2022 році широкомасштабне російське вторгнення в Україну змусило Мар’яна Шевченка відмовитися від виробництва вина та стати на захист країни в лавах Збройних сил України. Родина Шевченків вірить, що їхнє найкраще вино - попереду: вино "Перемоги України!".

Наразі вино родини Шевченків з урожаю минулих років бере участь у благодійних аукціонах і допомагає армії.

Центр етнографічного, зеленого, сільського туризму та сімейного відпочинку "Фрумушика-Нова" являє собою музей просто неба, відомий як "Бессарабське село".

Будівництво господарства Фрумушика-Нова розпочалося влітку 2006 року на місці молдавських сіл Фрумушика-Нова та Рошія, виселених навесні 1946 року у зв'язку з утворенням військового полігону.

До комплексу "Фрумушика-Нова" входять стилізовані національні етнографічні садиби, збудовані навколо виробничої бази – сучасного вівцекомплексу (одна з найбільших в Європі вівчарських ферм з вирощування овець каракульської породи). Поруч знаходиться 10 будиночків – котеджів для відпочинку, які відповідають сучасним європейським вимогам. На території комплексу також діє ресторан бессарабської кухні та власний винний підвал із міні-музеєм виноградарства Бессарабії. Тут є і мальовниче озеро з лебедями та дикими гусями, і вольєри з місцевими тваринами: дикими кабанами та іншою живністю, побудований великий фазанарій на 1000 голів фазанів та перепілок, є ферма для поні та осликів, на яких за бажання можна покататися.

На території "Фрумушика-Нова" встановлений найбільший в світі монумент "Чабан", внесений в Книгу рекордів Гіннеса, а також в Національний реєстр рекордів України. Висота памятника становить 16 метрів 43 сантиметри (17,93 із постаментом), а вага монументу становить 1080 тонн. 

В сусідньому селі Семисотка з 2011 року створюється "Смарт-село музей Семисотка", що поєднує в собі риси скансена (музею просто неба), екопоселення з постійними мешканцями та комплексу сільського зеленого туризму.

Виноградарсько-виноробне господарство "Винхол Оксамитне" засновано в 1998 році на місці, де 120 років тому розташовувалося шато графа Давидова. Має 550 гектарів власних виноградників у долині озера Ялпуг. Виробляє вина під власними брендами Villa Tinta (сухі ординарні вина з місцевих та європейських сортів винограду), Tintarella (ігристі вина за технологією Шарма) та Tinta (напівсолодкі купажні вина).
    
Підприємство оснащене сучасним обладнанням для всіх етапів виробництва - починаючи з італійських дробарок і французьких пневматичних пресів Vaslin Bucher для ретельного й ніжного пресування винограду та закінчуючи італійської лінією розливу тихих та ігристих вин. З технологічним процесом переробки винограду, виробництва та розливу вина можна познайомитися під час екскурсії та дегустації.

Екскурсійна програма починається з дегустації ігристого на даху заводу з краєвидом на виноградники та озеро Ялпуг на відстані 1-4 кілометри від виноробні. В сезон переробки винограду також можна спостерігати за збором врожаю. Далі екскурсія триває в цехах: переробки винограду, розливу та шампанізації. Після екскурсії підприємством гостей запрошують до дегустаційної зали у підвалах виноробні.

"Винхол Оксамитне" є учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії". З 2018 року "Винхол Оксамитне" разом з виноробами долини озера Ялпуг бере участь у створенні одних з перших в Україні географічних зазначень PDO Yalpuh для вин з сортів Одеський Чорний та Сухолиманський та однойменного PGI для вина з європейських сортів винограду.

"Європейська сироварня" в селі Шабо - це нова, сучасна сироварня, побудована за європейським зразком.

Сироварня має замкнутий цикл виробництва - від вирощування кормів для тварин до переробки молочної сировини і отримання кінцевого продукту. Процес сироваріння ретельно контролюється на кожному з етапів. У виробництві використовується виключно голландські живі закваски, які надають сирам особливу неповторність, текстуру і тонкий сирний смак.

Сироварнею проводяться екскурсії, під час яких відвідувачів знайомлять із процесом і секретами виробництва сиру. В ході екскурсії можна побачити процес і дізнатия тонкощі сироваріння, спробувати вишукані сорти сиру.

На території є дитячий майданчик, зони відпочинку і куточок із живими тваринами, де їх можна погодувати, отримати вичерпну інформацію про їх утримання. Також є магазин, в якому можна придбати вподобаний сир і сувенірну продукцію.

На території "Європейської сироварні" є cheese-кафе "Cheeseрія", в якому готують страви на основі сиру.

Ананьївський історико-художній музей відкрито 6 листопада 1977 року на центральній вулиці Ананьєва як філію Одеського художнього музею.

Будівля, в якій розташований музей, була збудована у 80-ті роки ХІХ століття. До більшовицького перевороту 1917 року це був один із прибуткових будинків.

В експозиції музею представлені роботи місцевих художників – Ростислава Палецького, Павла Ляховського, Георгія Бєлали та інших. Перлина експозиції – живопис відомого художника-баталіста Євгена Столиці, учня Геннадія Ладиженського, Михайла Клодта, Архіпа Куїнджі. Для постійного експонування робіт академіка живопису Євгена Столиці під час відкриття музею було відведено 3 зали з унікальними матеріалами про життя художника.

Ще три зали музею присвячені краєзнавству та історії Ананьєва та району – в експозиції представлені предмети побуту ананьївців, матеріали про роки Другої світової війни та дореволюційного періоду міста Ананьїв.

Оригінальна будівля Арабського культурного центру в Одесі має всі шанси згодом стати пам'яткою архітектури.

Великий будинок у мавританському стилі збудовано в 2001 році коштом арабського бізнесмена Аднана Ківана. Мечеть сильно вирізняється в міській забудові та є справжньою східною перлиною Одеси.

При вході до молельного залу чоловіки та жінки мають зняти взуття, а жінкам видаються довгі халати з капюшонами. В залі для молитов ажурна в'язь на перилах сходів та архітектурних елементах роблять внутрішнє оздоблення мечеті витонченим та повітряним. Крім кількох невеликих поличок для книг з обох боків зали, більше ніяких меблів немає. Вся підлога застелена м'яким килимом, малюнок якого ніби ділить килим на рівні квадрати, які служать умовним розмежуванням сидячих місць для тих, хто молиться. Під стелею головна прикраса – велика кришталева люстра, що сяє сотнями вогників.

Арабський культурний центр в Одесі відкритий для екскурсій, які знайомлять відвідувачів з арабською культурою. Діє школа арабської мови, бібліотека.

Аркадія - курортний район міста, одеська Рів'єра, центр нічного життя.

Знаменита своїми сучасними, добре обладнаними пляжами та великою кількістю ресторанів, нічних клубів та інших розважальних закладів, що працюють у курортний сезон цілодобово.

На парковій території біля моря розташовані готелі, санаторії, будинки відпочинку, водолікарня, курортна поліклініка.