Пам'ятки Одеської області

Музей історії розвитку українського козацтва в Одесі заснувала 2006 року Міжобласна громадська організація "Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке". Заклад розміщується у відреставрованому будинку XIX століття в центральній частині міста, на Пересипу.

У трьох залах на площі 120 квадратних метрів працює постійна експозиція, в якій представлено близько 1000 експонатів та різноманітні діорамами.

Зала "Героїка Українського козацтва" розповідає про передумови виникнення козацтва, створення Запорозької Січі, визвольні рухи XVII-XVIII століть, руйнування Січі та створення Чорноморського козацтва, визволення півдня України з під турецько-татарського впливу, роль козацтва у Першій та Другій світових війнах. Представлено діорами "Штурм турецького фрегата козаками", "Поселення на Пересипу", "Штурм фортеці Хаджибей", "Застава на Шкодовій горі". Окрасою експозиції є копія картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану" роботи невідомого художника.

У залі "Козацький побут та мистецькі витвори" експонується типовий козацький одяг, посуд XVIII-XIX століть, старовинні ікони, а також роботи скульптора Петра Кравченка. Зал "Українська світлиця XIX століття" відтворює побут українських селян і демонструє предмети повсякденного вжитку, зокрема колекцію вишитих і домотканих рушників та сорочок понад столітньої давнини.

Співробітники музею організують екскурсії козацькими місцями Одещини, а також тематичні туристично-екскурсійні програми з майстеркласами.

Музей морської слави відкрито в приміщенні Одеського мореплавного училища імені Олександра Маринеско.

Організаторами та засновниками музею виступили члени Асоціації підводників, які спільно з училищем підготували експозицію.

Виставка присвячена розвитку морського флоту з часу заснування училища дотепер. Основна експозиція розповідає про одеського підводника Олександра Маринеско, який здійснив у роки Другої Світової війни легендарну "Атаку століття". В 1945 році підводний човен С-13 під командуванням Маринеско потопив німецький корабель "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебували понад 3 тисячі солдатів і офіцерів. В результаті було завдано суттєвої шкоди флоту нацистської Німеччини.

Вхід до музею вільний.

Музей Одеського порту імені Франца де Волана засновано в 1990 році з ініціативи працівника порту та колекціонера Миколи Гліб-Кошанського, відкрито до 200-річчя Одеси.

Музей розміщується у старовинній будівлі баржани – нічліжного будинку для вантажників порту.

В основі експозиції – унікальна колекція документів, присвячених історії будівництва та розвитку Одеського морського порту, заснованого в 1796 році за планами голландського інженера Франца де Волана. Зокрема, представлені плани де Волана щодо облаштування міста та гавані.

Також тут розміщується експозиція музею морського флоту, що раніше знаходиться у будівлі Одеського морвокзалу. Гордістю музею є кілька сотень моделей кораблів.

Проводяться екскурсії з відвідуванням музею та порту.

Музей сучасного мистецтва Одеси створено в 2008 році бізнесменом, інтелектуалом та меценатом Вадимом Мороховським.

В основу експозиції покладено унікальну колекцію творів "другої хвилі одеського авангарду" Михайла Кнобеля, суттєво розширену за час існування музею.

Особливий інтерес становлять зали нонконформістського мистецтва 60-70-х років та "Нової південнороссійської хвилі" 80-90-х.

Окрема зала присвячена легендарній "парканій" виставці Валентина Хруща та Станіслава Сичова 1967 року, що стала першою радянською несанкціонованою художньою акцією.

В Музеї також є виставкова зала та галерея, в яких проводяться виставки сучасного мистецтва, конференції та різні арт-проєкти.

Філію Грецького Фонду Культури (місто Афіни) відкрито в Одесі в 1994 році в історичній будівлі, де в 1814 році була створена таємна революційно-патріотична організація "Філіки Етерія", яка займалася підготовкою національно-визвольного руху в Греції.

Також експозиція демонструє діяльність та побут грецької колонії в Одесі у дореволюційний період.

Одеський музей футболу розміщується в комплексі стадіону "Чорноморець". Відкритий в 2012 році після реконструкції стадіону.

Експозиція розповідає про історію одеського футболу та ФК "Чорноморець" з моменту заснування клубу в 1936 році. Представлені фотографії всіх футболістів, які грали за клуб, тренерів, перших матчів за участю чорноморців.

Найбільший інтерес викликає форма гравців різних періодів, бутсів, воротарських рукавичок, м'ячів та інше.

Під час екскурсії можна побувати у чаші стадіону, роздягальнях, технічних зонах, конференц-залі.

Музей цікавої науки в Одесі – це перший на півдні України науково-розважальний інтерактивний музей, де зібрано понад 130 унікальних інтерактивних експонатів із світу науки.

Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то тут не тільки можна, а й обов'язково треба все помацати, перевірити, відчути та побачити в дії. І діти, і дорослі можуть проводити цікаві експерименти та незвичайні досліди.

Головне завдання музею – показати школярам та студентам, що навіть найскладніші завдання та найдовші формули можуть бути захоплюючими, варто на них лише подивитися з іншого боку.

Музей цікавої науки прагне навчити предметів природного циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики та багатьох інших галузей знань.

У лабораторії музею щоденно проводиться Тесла-шоу, а також активно розробляються хімічне та фізичне шоу. В планетарії щогодини відбуваються сеанси пізнавальних наукових фільмів про космос.

Влітку 2023 російська ракета зруйнувала приміщення Музею цікавої науки на проспекті Тараса Шевченка в Одесі. Але за винятком спеціальних кімнат, команді музею вдалося врятувати майже всі свої експонати і вже через 7 місяців музей переніс частину своєї експозиції на нову локації і відкрив свою першу філію -  Експериментарій. 

А вже 12 квітня 2024 року відновив свою роботу на новому місці - в ТЦ Аркадія Сіті, де можна побачити ще 50 експонатів. Також в оновленому Музеї цікавої науки планують відкрити абсолютно нову експозицію "Світ під мікроскопом".

Музей-заповідник "Катакомби Одеси" об'єднує старовинні шахти-каменоломні з видобутку будівельного каменю, військові бункери та бомбосховища, а також справжні природні печери.

Загальна довжина підземних ходів музею становить близько 10 кілометрів. Підземелля музею-заповідника "Катакомби Одеси" визнані об'єктом культурної спадщини міста. Каменоломні розташовані на глибині 15-25 метрів під міськими кварталами в межах вулиць Балківської, Дальницької, Бабеля, Михайлівської, в колишньому передмісті міста, яке має історичну назву "Молдованка".

Музей-заповідник "Катакомби Одеси" охоплює понад 30 каменоломень, об'єднаних у різний час між собою в єдиний підземний лабіринт. Найдавніші виробки знаходяться в південній частині району К-24 ("Масив Розумовського").

Старовинні кладки-підпори, шахтарські колодязі, затоплені лабіринти у поєднанні з посланнями на стінах минулих років створюють атмосферу незвіданості та загадковості. У музеї також є можливість побачити одну із природних карстових печер "Одеську-1".

Одеський муніципальний музей-квартира Михайла Жванецького заснований 2021 року рішенням Одеської міської ради з ініціативи дружини письменника Наталії Жванецької.

Меморіальна експозиція має бути розміщена в старому одеському будинку поблизу Привозу, де з 1945 року разом зі своєю мамою жив відомий письменник-сатирик, народний артист України Михайло Жванецький. Ця квартира була легендарним місцем зустрічей його друзів, серед яких – відомі актори та співаки, письменники та поети.

В кімнатах на другому поверсі буде відтворена обстановка 1980-х років і розташована експозиція. Буде доступна для відвідування веранда, на якій любив працювати письменник. На першому поверсі відкриється сувенірна крамничка. Також буде облаштовано двір з водяною колонкою.

Створенням музею опікується Всесвітній клуб одеситів, який протягом багатьох років очолював Михайло Жванецький.

Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету вважається однією з найкрасивіших у світі.

ЇЇ створили віденські архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, які також будували театри у Відні, Будапешті, Дрездені, Загребі. Будівля в стилі ренесансу з елементами бароко багато прикрашена. Над фасадом височить скульптура музи мистецтва Мельпомени.

Вражає красою глядацька зала у стилі французького "рококо". На стелі – чотири картини Лефлера зі сценами з творів Шекспіра, розкішна люстра. Тут виконували свої твори Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, співали Федір Шаляпін та Соломія Крушельницька, танцювала Анна Павлова.

В репертуарі: "Жизель", "Спляча красуня", "Лускунчик", "Дон Кіхот", "Кармен-сюїта" та інше.

Працює музей Оперного театру, проводяться екскурсії.

Музейний комплекс "Нерубайські катакомби" в Нерубайському створено на основі частини одеських катакомб, в яких у роки Другої світової війни ховалися одеські партизани.

Одеські катакомби вважаються найбільшим та найзаплутанішим у світі штучним лабіринтом – близько 2,5-3 тисяч кілометрів. Виникли вони внаслідок видобутку під землею будівельного каменю – ракушняка, який використовувався при спорудженні майже всіх існуючих будівель у місті починаючи з XVIII століття. Занедбані вирубки з'єднані між собою тунелями та ходами, які одесити проривали зі своїх підвалів. За часів портофранко катакомби активно використовувалися контрабандистами, які могли доставляти ними вантажі з берега моря за межі міста.

В 1941-1942 роках 70 людей партизанського загону, залишеного в Нерубайських катакомбах, вели активну диверсійно-розвідувальну роботу, були замуровані румунськими окупантами і практично всі загинули.

Після війни тут було відкрито Меморіальний комплекс-музей "Партизанська слава". Обстановку тих часів відновлено за розповідями очевидців. На площі близько 1 тисячі квадратних метрів у підземних лабіринтах представлені атрибути партизанського побуту та зразки зброї. На стінах збереглися патріотичні написи, які закликають до перемоги над гітлерівцями.

Нікольська церква - нова старообрядницька церква, збудована на початку XX століття на території селища Ново-Вилкове, на острові Калімбейка.

Церкву добре видно з Дунаю і вона викликає захоплення у всіх, хто прибуває до міста водним шляхом. Світло- і темно-блакитний кольори стін на фоні неба створюють ефект ширяння.

Внутрішнє оздоблення відповідає традиціям липован - церква поділена на чоловічу та жіночу половини, лавки поставлені лише для літніх та хворих людей.

Історико-краєзнавчий музей Овідіопольської селищної ради заснований у 1980 році.

Експозиція висвітлює історію краю від найдавніших часів. Зокрема, в археологічній колекції представлені уламки ліпного посуду, кам'яні сокири і зернотерки, риболовецькі грузила, кістки тварин і риб, а також унікальні знахідки з розкопок Аджидерської фортеці в Овідіополі: хіоська амфора, червоноглиняний гончарний кратер, два амфорних клейма, уламки світлоглиняного лутерія і монета Філіпа ІІ (батька Олександра Македонського).

У залі "Українська світлиця" зібрані предмети побуту, що в давнину були в кожній українській оселі. У новій експозиції "Скарби з горища" представлені старовинні речі, подаровані музею містянами.

Одеська обласна філармонія розташована у масивній сірій будівлі, побудованій у 1899 році за ескізним проєктом віденського архітектора Вікентія Прохаска, переробленому видатним італійським архітектором Олександром Бернардацці у стилі італійської готики з елементами ренесансу.

Спочатку будувалася як Нова купецька біржа. Акустика її зали була спланована таким чином, щоб комерсанти, які торгували на біржі, не могли підслухати розмови один одного. У 1949 році будинок Нової біржі було перебудовано під філармонію, проте, за словами одеситів, акустика в ній досі погана.

Дерев'яна стеля зали зроблена без жодного цвяха з ліванського кедра, позолочена і розписана. Стіни зали прикрашають 6 панно художника Миколи Каразіна.

Аркада та дві вежі Карантина, а також залишки Андріївського бастіону - все, що залишилося від оборонних споруд Одеської фортеці.

Земляну фортецю заклав у 1793-1794 роках генерал Олександр Суворов після руйнування турецької фортеці Хаджибей. Поруч із нею в 1807 році було збудовано карантин із довгою стіною та двома вежами по її кінцях. Ще дві стіни спускалися вниз, до Карантинної гавані. Фортеця проіснувала менше 20 років, була юридично ліквідована в 1811 році "як визнана нездатною до оборони" й передана Карантину.

Нині на місці суворовської фортеці у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташовується стадіон "Чорноморець". Збереглася частина аркади Карантинної стіни, прилегла до неї Порохова вежа, що окремо стоїть Мертвецька вежа (у ній був морг), а також Андріївський бастіон Одеської фортеці, на якому згодом було встановлено Олександрівську колону (1891 рік).

З аркади відкривається мальовнича панорама морського порту.