Пам'ятки Бахчисарайського району

Укріплене печерне поселення Тепе-Кермен ("гірська фортеця") розташоване на гірському плато над річкою Кача поблизу плато Киз-Кермен поряд з селом Машине.

Ймовірно, засноване у ранньому середньовіччі. У VIII-XIV сторіччях тут мешкали іконопочитачі, вигнані з Візантії за часів іконоборства. Печерна церква з колонами знаходиться у північно-східній частині плато. Досліджено 250 печер: храми, каземати, зерносховища, загоди для худоби тощо.

Пізньоантичне Усть-Альминське городище розташоване за кілометр від села Піщане, в пониззі річки Альма (у наносах гирла зустрічається особлива самокольорова галька).

Тут проходив морський шлях з Херсонеса (Севастополь) до Керкінітіди (Євпаторія) і далі - до Ольвії (Дніпровсько-Бузький лиман).

Збереглися залишки земляного валу та рову на високому березі моря, досліджено кілька житлових будинків, могильник.

Відвідування вільне.

Візантійська фортеця Каламіта з'явилася на Монастирській скелі в VI сторіччі, в 1427 році була перебудована і стала форпостом князівства Феодоро, яке боролося з впливом генуезців, що влаштувалися в сусідньому Чембало (Балаклава).

У 1475 році захоплена турками і перейменована на Інкерман (з тюркської - "печерна фортеця"). Складалася з оборонної стіни (висота 8 метрів, товщина 2 метри) та п'яти веж, які частково збереглися.

За стіною – руїни міських кварталів, а також печерні приміщення (казарми, каземати, господарські приміщення).

Печерний монастир Чилтер-Мармара розтягнувся галереєю вздовж карнизу гори Чилтер-Кая ("решітчаста скеля") над Тернівкою.

Понад півсотні печер розташовані у 5 ярусів: келії, трапезна, господарські приміщення, а також галерея з п'ятьма колонами та великий християнський храм. З усіх боків комплекс оточений неприступними скелями та урвищами.

Монастир Чилтер-Мармара діяв з XII-XIII до кінця XV сторіччя, але деякі дослідники датують його VI-IX сторіччями.

Епітет "Мармара" (Мармурова) походить від назви середньовічного села, руїни якого розташовані на схилах гори. З плато відкривається чудовий вид на навколишню природу.

Середньовічне місто-фортеця Чуфут-Кале розташоване за 3,5 кілометри на схід від Бахчисараю.

Виникло на гірському плато приблизно в V-VI сторіччях як укріплене поселення на кордоні візантійських володінь. Основне населення складали алани, потім кипчаки.

З XIII сторіччя, взяте татарами після тривалої облоги та назване Кирк-Ор, місто входило до складу Кримського ханства (було резиденцією хана). У XV столітті тут оселилися караїми, давши місту ім'я Чуфут-Кале ("Єврейська фортеця").

Залишене жителями до початку XX століття. В XX столітті Чуфут-Кале стало популярним туристичним центром. Збереглися три фортечні мури з брамою та вежами, мавзолей доньки золотоординського хана Тохтамиша Джанике-ханим (1437 рік), дві караїмські кенаси, садиба історика Авраама Фірковича, інші споруди. Біля входу - унікальна облогова криниця.