Пам'ятки Керченського району

Руїни турецької фортеці Арабат, що дала назву всій Арабатській стрілці, знаходяться біля коси з боку Криму, поряд із соляним промислом.

Назва перекладається як "передмістя".

Арабатська фортеця була побудована на вузькій піщаній смузі між Арабатською затокою та Сивашем після вторгнення турків на Кримський півострів у 1475 році. Вперше згадується у XVII сторіччі. Перед стінами фортеці знаходився рів, за ним – земляний вал. Кріпаки з п'ятьма бастіонами кріпосними стінами мали кілька рядів бійниць, в яких були встановлені знаряддя різної потужності, що давало можливість тримати кругову оборону.

У 1771 році під час російсько-турецької війни її штурмом взяли російські війська. Укріплення ще довго зберігало стратегічне значення - воно використовувалося і під час Кримської кампанії, і у радянсько-українську війну, і в Другу світову війну.

Регіональний ландшафтний парк "Генеральські пляжі" на схід від Казантипу також називають "Узбережжям 1000 бухт".

Уздовж узбережжя Азовського моря, північною кромкою Караларського степу, майже на 30 кілометрів від села Золоте до села Курортне простяглася дика та маловідвідувальна рекреаційна зона. Берегова лінія порізана стрімкими уступами, скельними хаосами та відкритими бухтами з пляжами, вода в яких влітку добре прогрівається. Тут можна побачити неглибокі гроти, арочні склепіння, що створювалися протягом століть сонцем, вітром та водою.

Між Золотим і Курортним уздовж прибережних скель в'ється ґрунтовка, якою можна дістатися всіх Генеральських пляжів.

З 1947 по 1972 рік на території Караларського степу базувався військовий полігон з повітряного забезпечення випробувань ядерної та водневої зброї військово-повітряних сил СРСР, проводилося поховання радіоактивних матеріалів. Територія була закрита для відвідування, проте в мальовничих бухтах часто відпочивали вищі військові чини, звідки й пішла назва "Генеральські пляжі".

Навіть у високий сезон відпочиваючих тут небагато, і природа збереглася практично недоторканою. У деяких бухтах є джерела прісної води.

Булганакське сопкове поле із грязьовими вулканами знаходяться за 5 кілометрів на північ від Керчі, біля села Бондаренкове (колишнє Булганак).

Булганакські вулкани розташовані в улоговині площею 3 квадратних кілометри. Найбільш потужний у Булганакській групі – вулкан Андрусова, або, як його ще називають, сопка Андрусова. Кратер цієї сопки досягає в діаметрі 50 метрів, але існує там і безліч маленьких сопок. Всі вони постійно вирують, викидають бруд і газ. А в центрі всієї цієї дихальної улоговини знаходиться озеро, що постійно змінює свої розміри та контури.

Законсервований недобудований комплекс Кримської атомної електростанції у 1993 році став ареною проведення міжнародного фестивалю танцювальної музики "Казантип" (згодом перенесений до села Попівка у західній частині Криму).

Кримську АЕС почали зводити на березі Акташського солоного озера поряд із заповідним мисом Казантип у 1978 році. Зусиллями "зелених" будівництво було зупинено.

Мелек-Чесменський курган - пам'ятка поховальної архітектури періоду розквіту Боспорського царства.

Назву отримав від річки, що протікає поряд - Мелек-Чесма, що в перекладі з тюркської означає "Царська річка".

Мелек-Чесменський курган складається з похоронної камери з пірамідальним склепінням і коридору (дромосу), що веде до неї, з гладко обтесаних блоків. Вважається найдосконалішим у технічному та мистецькому відношенні серед боспорських поступкових склепів.

Найцінніші знахідки: кручена золота гривня з фігурами кінних скіфів на кінцях, золота чаша, багаті підвіски з медальйонами, на яких зображена голова Афіни в шоломі, знаменита ваза з електро (сплав золота та срібла) зі сценами зі скіфського життя та інше. Скарби вивезені в російський Ермітаж.

Мис Зюк є північною точкою Керченського півострова.

На краю скелястого мису з мальовничими нагромадженнями каменів знаходяться руїни античної садиби "Чокракський мис".

Ця територія була заселена з найдавніших часів. Фрагменти перших кам'яних укріплень датуються ІІІ сторіччям до нашої ери, хоча основу відносять до V сторіччя до нашої ери.

Археологами досліджено велике античне городище, відоме як Зенонов Херсонес..

Державний природний заповідник біля мису Казантип на березі Азовського моря.

Назва перекладається з тюркської як "дно котла". Вкритий степами, що обриваються до моря вапняковими скелями.

Мис Казантип дав назву міжнародному фестивалю танцювальної музики "Казантип".

Популярне місце для заняття віндсерфінгом, а також для дикого відпочинку.

Руїни античного міста Пантікапей знаходяться на вершині та схилах гори Мітридат у центрі сучасної Керчі.

Пантікапей був заснований греками з Мілета, до VI сторіччя залишалося столицею Боспорського царства. Тут провів останні роки життя понтійський імператор Мітрідат VI Євпатор, який боровся з експансією Риму. У 63 році він наклав на себе руки в пантікапейській цитаделі, дізнавшись, що військами, що осадили її, командує його син Фарнак II.

Місто займало площу близько 100 гектарів, збереглися руїни величної будівлі храму Аполлона Ієтра та інших споруд (розкопуються). Доступ вільний.

До вершини гори з центру міста ведуть Великі Мітридатські сходи (1833-1840 роки), які складаються з 428 щаблів.

Саркофаг із останками знатної боспорянки І сторіччя нашої ери був знайдений на території Керчі ув ХІХ столітті.

Похоронна камера розписана фресками зі сценами викрадення Персефони, дочки богині родючості Деметри. Склеп Деметри вважається яскравим та унікальним зразком декоративного живопису на міфологічні сюжети, виконаної в так званому квітковому стилі, найбільш характерному для боспорського живопису І-ІІ сторічь нашої ери.

Через постійне підтоплення, склеп законсервований, технологічна модель облаштована на першому ярусі Великих Мітридатських сходів. Модель у масштабі 1:1 створена з точним дотриманням усіх розмірів, пропорцій, фресок та розпису.

Турецький вал - назва однієї з найдавніших оборонних споруд на території України.

За легендою, описаною Геродотом, земляний вал, що перетинає весь східний край Криму, насипали раби скіфів, що пішли в тривалий військовий похід, побоюючись відплати за співжиття зі скіфськими дружинами. Ймовірно, вал збудований кіммерійцями, тому фахівці називають його Кіммерійським валом (також Аккосовим чи Узунларським).

У довжину Турецький вал досягав 32 кілометрів, в основі був кам'яний насип. Проходить від північно-західного краю села Нововідрадне повз Керчинське водосховище, перетинає трасу Е-97 за 3 кілометри від села Горностаївка, опускається повз озеро Марфівське до озера Узунларське.

З північного краю Турецького валу відкривається чудовий краєвид на село Нововідрадне та берег Азовського моря.

Турецька фортеця Єні-Кале розташована в найвужчій частині Керченської протоки у північно-східній частині міста.

Назва в перекладі турецької мови означає Нова Фортеця. Єні-Кале могла вмістити до 12 тисяч воїнів, контролювала прохід кораблів між Азовським і Чорним морями, і навіть служила резиденцією турецького паші.

Була побудована в кілька ярусів, стіни та потужні бастіони з трьох боків оточував рів. Для подачі води використовувався керамічний підземний водогін від джерела за кілька кілометрів.

У 1771 році фортеця Єні-Кале була здана без бою російським військам. Найкраще зберігся витончений Південно-Західний бастіон над морем. Доступ вільний.