Пам'ятки Клевані

Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.

У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.

Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.

Добре укріплений Клеванський замок, що непогано зберігся, закладений у 1475 році князем Михайлом Чарторийським на місці давньоруського городища над річкою Стубла.

Замок оточений потужними стінами (товщина 3,8 метри) та оборонним ровом, через який перекинутий чотирихарочний міст. Будівництвом керував львівський інженер-фортифікатор Іван Лис, архітектор Львівського міського арсеналу. Від первісної споруди також збереглися дві кутові башти. У XVII-XVIII сторіччях тут розміщувалася колегія єзуїтів. Після перебудови, здійсненої в 1817 році Костянтин Чарторийським, у нових корпусах відкрили польську гімназію, потім духовне училище.

За радянської влади в Клеванському замку в різний час знаходилися школа-інтернат, училище механізації, пункт НКВС, потім його переобладнали під лікувально-трудовий профілакторій для алкоголіків.

Наразі будівлі перебувають у запустінні, обговорюються проєкти реконструкції та розвитку туристичної інфраструктури. Клеванський замок опікуються волонтерами зі спортивно-патріотичної організації "Щит".

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка виросла над залізничними коліями поруч зі станцією "Клевань" зовсім незвичайним чином. Якоїсь миті влада перестала підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот.

У теплу пору року ця зелена алея служить знімальним майданчиком місцевим молодятам - відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою.

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.