Пам'ятки Феодосійського району

Вежа Святого Костянтина у Феодосії - візитна картка міста, найкраще збережена башта, що входила в систему міських укріплень.

Місто було підперезане двома лініями фортечних стін товщиною до 2,5 метрів і висотою 12 метрів., укріплених 26 сторожовими та оборонними вежами (також збереглися руїни вежі Фоми, Джованні ді Скаффа, Докової вежі).

Вежа Костянтина популярна серед туристів завдяки вдалому розташуванню у парковій зоні на набережній. Прилеглий турецький бастіон обладнаний під бар.

Вежа Чабан-Кале (Чобан-Куле) - це руїни генуезького замку Тасілі, яким володіли три брати з роду ді Гуаско: Андреоло, Теодоро та Деметріо. Брати прославилися жорстокістю, норовливістю та конфліктами з генуезькою владою сусідньої Солдаї (Судака).

На мисі Баштовому збереглися руїни однієї з веж замку, яку татари прозвали Чабан-Кале (татарською – "пастуша вежа"). Зі східного боку видно залишки оборонних стін.

З мису відкривається чудовий краєвид на Меганом та Аюдаг.

Старий вірменський фонтан розташований в Феодосіїї біля підніжжя гори Мітрідат. Споруджений у 1586 році на кордоні вірменського та караїмського кварталів міста.

Споруда у формі призми складена з бутового та тесаного каменю, скріпленого вапняним розчином. Східна сторона прикрашена стрілчастою нішою та трьома різьбленими розетками. Над водометом розташовується мармурова плита з написом вірменською мовою і з датою будівництва фонтану.

Неподалік звідси був будинок, у якому народився відомий український художник вірменського походження Іван Айвазовський (зруйнований під час Другої світової війни).

Вірменський фонтан у Феодосії включено до пам'яток архітектури України.

Генуезька фортеця в Судаку - одна з найбільш збережених середньовічних фортець Криму, філія заповідника "Софія Київська" в Києві.

Офіційною датою початку будівництва вважається 1371 рік, проте свою фортецю генуезці почали зводити на основі більш древнього укріплення, яке заклали візантійці ще в VI-X сторіччях (найдавніші залишки виявлені на південному схилі).

До комплексу Генуезької фортеці входять 20 веж, барбакан, ворота, християнський храм, мечеть, казармові та інші приміщення. У комплексі другого ярусу виділяється Консульська вежа-донжон, де жив правитель міста.

З найвищою Дозорною (Дівочою) вежею пов'язана легенда про дочку правителя Сугдеї, яка наклала на себе руки, відмовившись стати дружиною понтійського полководця. Кругла вежа, мабуть, збереглася з візантійських часів. У приміщенні мечеті відкрито експозицію про історію Судцької фортеці.

Мальовнича гора Караул-Оба захищає із заходу бухти та ялівцеві гаї Нового Світу.

Назва перекладається з кримськотатарської як "сторожова гора" - звідси видно все узбережжя від мису Меганом до гори Аю-Даг. На вершині вирубано з каменю знамените "крісло Голіцина", сидячи в якому можна милуватися краєвидами амфітеатру Нового Світу та трьох різнокольорових бухт: Синьої (Розбійницької), Блакитної та Зеленої.

По вирубаних у камені гвинтових сходах через ущелину "Адамове ложе" можна потрапити до стародавнього таврського святилища. На західному відрозі знаходяться залишки стін та жител античної фортеці, побудованої боспорським царем Асандром.

Біля підніжжя гори Караул-Оба розташований "Царський пляж" із кристально-чистою прозоро-блакитною водою.

Гора Мітрідат у Феодосії – найвища точка старого міста (55 метрів). Являє собою один із відрогів гірського хребта Тепе-Оба.

У давнину тут розташовувалося одне з міських укріплень - вежа Фоми, руїни якої збереглися до наших днів.

На честь понтійського царя Мітрідата IV Євпатора гору назвав художник Іван Айвазовський. Власним коштом він збудував на вершині музей давнини у формі античного храму (знищений під час Другої світової війни, планується відновлення).

Оглядовий майданчик на горі Мітрідат відкритий до Дня міста в 2012 році. Звідси відкривається вид на всю затоку Феодосії і більшу частину міста. Прямо під горою - церква Святого Саркіса та порт; праворуч – вид на старе місто: фортеця Кафа, церква на честь ікони Іверської Божої Матері; ліворуч – житлові будинки.

Гора "Сокіл" (Куш-Кая - "скеля-птах") височить на 474 метри над рівнем моря між Судаком та Новим Світом.

Є стародавнім кораловим рифом, який вважається найбільшим у Криму і навіть у всій Європі. Він сформувався 140-165 мільйонів років тому на дні древнього океану Тетіс з колоній коралів і губок.

В районі гори Сокіл збереглося безліч археологічних пам'яток античного та візантійського періоду. З вершини відкривається захоплююча панорама Південного берегу Криму. Підйом на гору досить складний, шанувальникам рекомендується супровід професійних альпіністів.

Карадаг (Кара-Даг, Чорна гора) - найдавніший вулкан в Україні (150-170 мільйонів років).

Унікальний рідкісними зразками флори та фауни (10 тисяч видів рослин, 1632 види метеликів, 199 видів птахів), а також фантастичним рельєфом (скелі Чортовий палець, Пряничний кінь, Сокіл, Піраміда, Король, Світа та інші).

Карадазький природний заповідник - один із найчистіших і найнедоступніших заповідників Криму (охороняється військовими, вхід лише з екскурсією від Біостанції в селищі Курортне).

Під час морської екскурсії можна відвідати численні бухти, гроти та базальтову скелю "Золоті ворота" – один із символів Криму. Існує легенда про "Карадазьке чудовисько", що живе в морі біля підніжжя масиву.

Мис Капчик є елементом ландшафту Нового Світу, що найбільш запам'ятовується. За ним видно гострокінцевий пік гори Хоба-Кая, відокремленої від Капчика Синьою бухтою.

З Нового Світу стежкою можна дійти до кам'янистого схилу мису Капчик. Тут є Наскрізний грот 77-метрової довжини, який наскрізь пронизує мис, виводячи до непрохідної ділянки Синьої бухти. На відміну від багатьох кримських печер, у утворенні Наскрізної печери підземна вода не брала участь. Глибокі тріщини та клиноподібний профіль печери говорять про те, що висока підземна галерея з'явилася внаслідок нерівномірного руху вапняків мису Капчик за декількома розломами.

Мис Меганом - найсонячніша точка Криму, популярне місце "дикого" відпочинку та дайвінгу.

Мис розташований між Судаком та Коктебелем. Найближчий населений пункт – Сонячна Долина.

Меганом являє собою довгу вапнякову скелю з безліччю слідів ерозії, що утворюють химерні форми.

Маяк (початок XX століття) видно з Нового Світу. Сучасне буддистське святилище споруджено просто неба в 1992 році.

Мис Хамелеон, який відокремлює Тиху бухту від Коктебельської затоки, отримав свою назву не стільки через форму, скільки через здатність змінювати колір залежно від положення сонця, від погоди, освітлення та пори року.

На сучасних картах мис часто називається Табірним, хоча жодних таборів поблизу немає. Споконвічна назва мису - Топрак-Кая або Топрах-Кая, що в перекладі з тюркської означає "скеля з бруду" або "земляна скеля".

Мис Хамелеон відомий давно: його зображення є на багатьох італійських морських картах XIV - XV сторічь, а в старих російських лоціях є його описи.

Руїни споруд колишнього портового району міста Судака знаходяться біля моря під Замковою горою.

Збереглася оборонна вежа Фредеріко Астагвера (Портова).

Поруч із нею примостилася невелика купольна церква Дванадцятьох апостолів. Спочатку була греко-візантійською. Двічі зазнавала руйнування і знову відбудовувалась, вдруге вже як вірменська церква. Стіни храму прикрашав цікавий фресковий живопис, що зображував таємну вечерю (зараз обриси фігур уже невиразні).

Генуезька фортеця Кафа розташована у північній частині Феодосії, на березі затоки.

З 1340-х років вона була цитаделлю міських укріплень середньовічної Кафи - центру генуезьких колоній Північного Причорномор'я. Стіни одинадцятиметрової висоти були укріплені 14 вежами, всередину вели 6 воріт.

Збереглися дві вежі – Кріско (Христа) та Клемента VI із прилеглими стінами, а також пілони великих воріт. Фортеця у поганому стані, доступ вільний.

Біля підніжжя Замкової гори знаходиться Храмова долина, де збереглося кілька стародавніх базилік: храм Святого Георгія, церква Іоанна Предтечі (зараз Іверської ікони Богоматері), храм Святого Стефана та інші.

Руїни античної фортеці Кутлак, також відомої як фортеця Асандра або Афінеон, розташовані на західному відрозі гори Караул-Оба, що має вигляд високого мису з крутими схилами над Кутлакською бухтою.

Укріплення збудовано в I сторіччі до нашої ери боспорським царем Асандром, сином Мітрідата VI Євпатора. Ймовірно, це був найзахідніший форпост Боспорського царства, який контролював навколишніх тавро-скіфів та протидіяв морському піратству варварів.

П'ятикутна фортеця площею 0,25 гектари мала по кутах прямокутні вежі, причому північно-західна вежа була тристінною, а східна, найбільша (10,7 на 8,25 метри) - двокамерною. Гарнізон, чисельністю близько 100 осіб розміщувався в казармах уздовж північно-східної та південно-східної куртин. У фортеці була своя кузня.

Серед археологічних знахідок виділяються близько 500 кам'яних ядер для пращі та метальних машин, великі залізні наконечники стріл, сокири та кераміку.