Пам'ятки Маріупольського району

Урочище "Кам'яні Могили" - це маленька гірська країна серед степів Приазов'я.

Вулканічні породи віком близько 2 мільярдів років утворили тут низку вершин, які в результаті вивітрювання перетворилися на безліч виразних природних скульптур.

Скальний острів був культовим місцем стародавніх народів і породив багато цікавих легенд. Стародавня назва місцевості "Бешташ" - у перекладі з тюркської "п'ять гір". Нині ці вершини носять назви Панорама, Вітязь, Гостра, Жаба та Південна. Висота їх 200 з невеликим метрів, в минулому вони височіли до 3 кілометрів.

Мальовничі пейзажі, поєднання степової та альпійської рослинності, історичні події цих місць надихали багатьох художників та поетів.

Зі східного боку гряду скель омиває річка Каратиш – ліва притока Берди. За версією академіка Кудряшова, при битві на Калці, саме біля Кам'яних Могил був розташований укріплений табір київського князя Мстислава (побудовано каплицю та великий кам'яний хрест).

Морський музей Азовського морського інституту ОМА імені Володимира Павлія носить ім'я свого творця, першого помічника капітана кораблів закордонного плавання Азовського морського пароплавства.

Розташований у приміщенні Азовського морського інституту.

Експозиція першї зали розповідає про історію судноплавства в Азовському морі з найдавніших часів до 1890 року, створення та діяльність регулярного флоту, розвиток морських портів.

Інші три зали висвітлюють історію азовського судноплавства з початку XX століття до наших днів. Представлені моделі кораблів, мальовничі полотна, а також артефакти, підняті з дна моря.

Білокам'яний маяк посеред Білосарайської коси збудований в 1835 році для забезпечення безпеки навігації в Таганрозькій затоці. До того, для орієнтування суден на підході до Маріуполя служив дерев'яний маяк на території нинішнього села Мелекіне.

Восьмигранна вежа Білосарайського маяка має висоту близько 23 метрів, її добре було видно з моря. Устаткування маяка неодноразово оновлювалося. Він залишається чинним досі. Обслуговують маяк четверо співробітників, які мешкають прямо на території.

Біля підніжжя вежі встановлений якір-кішка, піднятий із турецької галери, що затонула, віком близько 400 років.

Будинок Гампера в Маріуполі – одна з найцікавіших архітектурних пам'яток міста.

Невелика будівля в стилі неоготики, складена з червоної цегли, розташована в районі Слобідки. Відмінні риси архітектури: стрілчасті вікна, цегляні візерунки та прибудова у вигляді вежі середньовічного замку.

На рубежі XIX-XX століть тут жив і працював відомий маріупольський лікар Сергій Гампер, який мав велику популярність серед жителів міста. Спуск, що веде до його будинку, досі називають Докторським чи Гамперівським.

За радянських часів у будинку Гампера розміщувалися комунальні квартири.

24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну і вже від 1 березня почалася блокада Маріуполя. Захисники міста героїчно протистояли російській армії, через що росіяни почали масоване бомбардування міста, внаслідок чого будинок Гампера був сильно пошкоджений - на нього була скинута авіабомба.

Маріупольський парк екстремального відпочинку розташований в Кальміуському районі, межує із парком імені Гурова. Входить до складу комбінату імені Ілліча.

В "Екстрім-парку" - 14 атракціонів, у тому числі й екстремальні: "Вежа падіння", "Дикий поїзд", "Колесо огляду", ланцюжкова карусель, гойдалка "Оса", "Лупінг" тощо. Найпопулярніший атракціон – "Автодром".

Також є дитячий майданчик, кафе, торгові павільйони.

Катеринівські бугри (Гранитні горби) - народна назва місцевої пам'ятки природи.

Біля села Катеринівка по обидва береги річки Кальчик (літописна Калка) розташовані дуже незвичайні гранітні утворення. Найдавніші граніти, відшліфовані за мільйони років, мають вигляд застиглих хвиль.

Дуже красиве та величне видовище, яке вражає своєю масштабністю.

Маріупольський краєзнавчий музей – найстаріший музейний заклад Донецької області.

Заснований 1920 року в триповерховому будинку в історичній частині міста Маріуполь, зведеному на початку XX століття за проєктом міського архітектора Віктора Нільсена. 

До широкомасштабного російського вторгнення 2022 року фонди музею налічували понад 53 тисячі експонатів. Експозиція висвітлювала природу та історію південній частині Донецької області. Зокрема, була представлена діорама Білосарайської коси. Документи і предмети побуту ілюстрували процес заснування міста Маріуполя в 1778 році, як повітового міста Павловська, заселення краю греками та представниками інших народів. Відділ історії радянського періоду на різноманітних предметах побуту, макетах, оригінальних експонатах демонстрував перетворення Маріуполя на індустріальний центр. Перед входом була представлена колекція половецьких кам'яних баб.

Під час облоги Маріуполі навесні 2022 року будівля Маріупольського краєзнавчого музею згоріла. Вцілілі експонати окупанти вивезли в Донецьк, їхня подальша доля невідома.

Микільський краєзнавчий музей займає окрему одноповерхову будівлю в центрі селища Микільське.

Має велику експозицію про історію переселення греків у ці краї, і про те, що відбувалося протягом усієї 180-річної історії цього селища.

Колекція налічує понад 8 тисяч предметів. Окрасою залу природи є діорама заповідника "Кам'яні могили".

На території музею влаштовано експозиції просто неба для демонстрації великогабаритних кам'яних знарядь сільськогосподарської праці та пам'яток половецьких племен - так званих "половецьких баб".

Музей історії та етнографії греків Приазов'я знаходиться в центрі селища Сартана (передмістя Маріуполя).

В музеї зібрано дуже багату експозицію про культуру та побут греків з моменту їх переселення з Криму в 1778-1780 роках, про заснування ними нових поселень, освоєння тутешніх земель, розвиток діаспори.

Експозиція розміщена у 6 залах, на двох поверхах.

Співробітники музею також багато уваги приділяють кухні греків Приазов'я, збирають рецепти та видають їх збірки.

Під час російської окупації в 2002 році, керівництво музею пішло на співпрацю із ворогом.

Музей народного побуту в Маріуполі з 1989 року працює як філія Маріупольського краєзнавчого музею.

Експозиція розповідає про етнічну культуру і традиційний побут жителів Приазов'я. 

Музей народного побуту в Маріуполі був знищений російськими окупантами під час широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році.

Оглядовий майданчик з видом на Азовське море знаходиться в Приморському парку біля площі Воїнів-визволителів.

З майданчика відкривається класична індустріальна панорама Маріуполя. Одночасно видно одне з найбільших підприємств міста Азовсталь та Маріупольський морський торговельний порт.

Регіональний ландшафтний парк "Половецький степ" створений у 2000 році для збереження ділянок цілинних степів Північного Приазов'я.

Ландшафтний парк розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей між селом Старченкове та селом Захарівка. Територіально парк охоплює заточні ділянки середньої течії річки Берда та її приток (річки Каратюк та річки Темрюк), цілинні степові ділянки.

Ця територія є місцем зростання лікарських, рідкісних і занесених до Червоної книги України видів рослин, а також місцем перебування різноманітних представників фауни.

Протягом століть формувався порізаний долинами річок ландшафт зі своєрідною рослинністю та тваринним світом. "Половецький степ" зберіг каменелюбну і посухостійку рослинність. Зараз територія парку є типовою ділянкою різнотравно-типчаково-ковилового степу зі штучними насадженнями лісових культур.

Водойми, що знаходяться на території парку, приваблюють рибалок. Іхтіофауна представлена такими видами, як щука, карась, краснопірка, лящ, окунь та інші.

У 2010 році Регіональний ландшафтний парк "Половецький степ" увійшов до складу Національного природного парку "Меотида".

"Старим замком" у Мангуші називають сучасну будівлю, стилізовану під середньовічну оборонну готичну архітектуру, нехарактерну для цього регіону.

Будівля планувалася під дитяче кафе, від нього збиралися спорудити кам'яний узвіз до ставка та відкрити розважальний дитячий комплекс. Через фінансові труднощі проєкт був заморожений, проте будівля "Старого замку" вже стала головною пам'яткою Мангуша.

Маріупольський художній музей імені Архипа Куїнджі відкрився у 2010 році в колишньому особняку родини Геоцинтових, збудованому на початку XX століття в стилі північного модерну.

Експозиція у 10 залах розповідала про життя і творчість видатного українського художника-пейзажиста, майстра світла Архипа Куїнджі, який народився у 1842 році поблизу Маріуполя. Зокрема, в експозиції було представлено три оригінали робіт Куїнджі та численні копії.

Колекція також включала твори живопису, графіки та декоративно-прикладного мистецтва, серед яких були роботи Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Івана Марчука тощо.

Під час широкомасштабного російського вторгення у березні 2022 року Художній музей імені Архипа Куїнджі був зруйнований авіаударом. Окупанти викрали оригінали картин Куїнджи та Айвазовського, дві роботи Миколи Дубовського, роботу Григорія Калмикова – посмертний портрет Куїнджі 1910 року, бюст Архипа Куїнджі роботи скульптора Володимира Беклемішева, три унікальні ікони кінця XIX сторіччя, грецьке Євангеліє 1811 року та предмети декоративно-прикладного мистецтва.