Пам'ятки Кропивницького району

Археологічний музей імені Нінель Бокій при Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка в Кропивницькому відкрився у 2011 році. Носить ім'я своєї засновниці, історикині та археологині, доцентки кафедри історії України Нінель Бокій.

Основна експозиція музею репрезентує роботу археологічної експедиції кіровоградських дослідників-археологів впродовж 30 років та містить артефакти практично всіх археологічних епох. Зокрема представлені речі з таких відомих пам’яток, як Мельгуновський курган, Самур-Могила, ґрунтові могильники скіфського часу біля села Заломи та міста Світловодськ. Серед них: кераміка, зброя, прикраси, кінська вузда та ритуальні речі.

Перлиною колекції є матеріали золотоординського часу, які репрезентують унікальну археологічну пам’ятку біля села Торговиця на Кіровоградщині.

Велика хоральна синагога в характерному еклектичному стилі кінця XIX століття з романтичним напрямком мавританського стилю збудована в Кропивницькому в 1853 році.

В 1895 році реконструйована за проєктом відомого єлисаветградського архітектора Олександра Лишневського.  На той час в місті проживало близько 25 тисяч євреїв.

Після Другої світової війни синагога було закрито, будівля перебувала в аварійному стані. Нині вона відреставровано та повернута єврейській громаді Кропивницького.

В 1998 році в приміщенні синагоги розпочали роботу 2 значні проєкти єврейської культури - історичний музей "Євреї Єлисаветграда" (на час створення був першим общинним єврейським музеєм в Україні) та єврейський музично-драматичний театр "Тхія".

Перша у Кропивницькому приватна галерея "Єлисаветград" відкрилася у 2011 році в історичних кварталах міста, на вулиці, яка носить ім'я градоначальника Олександра Пашутіна. Двоповерхова будівля галереї збудована наприкінці ХІХ століття місцевим пекарем Олексієнком.

Експозиція налічує кілька десятків картин відомих українських, в тому числі кіровоградських, митців, зокрема, братів Анатолія та Сергія Шаповалових, Семена Равського, Бориса Вінтенка, Федора Клименка та інших. Представлена одна з робіт Петра Оссовського.

Постійно діє експозиція документів, фотографій, предметів, пов′язаних з історією міста Кропивницького. Популярністю користуються і тематичні виставки предметів побуту і мистецтва радянського періоду, монети і банкнот світу, предметів побуту кінця ХІХ – початку XX століття, порцелянових ляльок тощо.

Галерея регулярно проводить тематичні виставки та майстеркласи з живопису.

"Веселі Боковеньки" - дендрологічний парк у складі селекційно-дендрологічної дослідницької станції, підпорядкованої Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Георгія Висоцького.

Роботи із закладення парку було розпочато в 1893 році Миколою Давидовим за проєктом українського художника-пейзажиста Іпполіта Владиславського-Падалки. В оформленні брав участь відомий знавець-ботанік Арнольд Регель.

Площа парку – 109 гектарів. Парк розбитий у ландшафтному стилі. Головною композиційною віссю його є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджено систему мальовничих ставків. П'ять ділянок відтворюють у мініатюрі природний ландшафт певних географічних зон. Колекція парку налічує близько 1000 видів і форм дерев і чагарників, серед яких дуб гірський, кипарисовик нутканський, тюльпанне дерево та інші. Тут росте єдине на Кіровоградщині дерево гінкго.

Долинський краєзнавчий музей на Кіровоградщині є комунальним закладом Долинської міської ради. Заснований у 1966 році. Розташований в історичній частині міста, на найстарішій вулиці, поряд основними з пам’ятками архітектури кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Експозиція у чотирьох залах розповідає про історію міста Долинська, культуру та побут його мешканців з давніх часів до сьогодення. Зокрема, в палеонтологічній експозиції представлене скам’яніле дерево, вік якого сягає 250 мільйонів років.

Важливий розділ музею присвячений будівництву залізничної гілки Знам'янка – Миколаїв та заснуванню станції "Долинська", названої на честь місцевої землевласниці Ольги Долинської, яка дала початок розвитку міста.

Окрема зала відведена під художню галерею, де представлена колекція творів понад 30 місцевих художників. Окрасою колекції є роботи відомого кіровоградського скульптора Віктора Френчка.

Будівля залізничної станції "Фундукліївка" Одеської залізниці збудована в Олександрівці в 1876 році коштом київського губернатора Івана Фундуклея, вченого та мецената, який володів у другій половині ХІХ століття навколишніми маєтками.

Названа на його честь.

Державний заповідник-музей Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" створено на території садиби, яка належала драматургу в ХІХ-ХХ століттях.

Садибу названо на честь дружини Тобілевича Надії з роду Тарковських. Засновник українського театру оселився тут у 1887 році після заслання, перетворивши садибу на творчу оазу посеред української глибинки. Тут проходили репетиції першої української театральної трупи під керівництвом Марка Кропивницького, бували багато корифеїв українського театру, а сам Карпенко-Карий написав найкращі свої твори: "Сто тисяч", "Господар" та інші.

Зберігся будинок Тобілевичів, флігелі, літній театр, парк зі ставком.

Щорічно відбувається театральний фестиваль "Вересневі самоцвіти".

Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" заснований в 2020 році в урочищі "Чорний Ворон" поблизу села Розумівка.

Саме тут загинув легендарний повстанський отаман часів Холодноярської республіки, командир ударно-розвідувального загону Степової дивізії Армії УНР Микола Скляр, більше відомий під псевдонімом Чорний Ворон.

За версією літописця Холодного Яру Юрія Горліс-Горського, загін Чорного Ворона дав свій останній бій червоноармійцям у жовтні 1920 року, прикриваючи відхід Степової дивізії на Херсонщину. В бою зі значно більшими силами ворога загинув сам отаман і всі 300 його козаків.

Мешканці села Розумівка поховали повстанців на місці бою. Це єдине точно відоме місце поховання одного з п'яти повстанських отаманів часів Української революції, що мали псевдонім Чорний Ворон (прототипом головного героя однойменної книги Василя Шкляра є інший Чорний Ворон – Іван Черноусов).

У 2005 році на могилі отамана було встановлено дерев'яний хрест. Поруч у 2017 році відкрито пам'ятник Юрію Горліс-Горському.

З 2020 року ведеться створення Історико-меморіального заповідника "Чорний Ворон", що є філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Згідно з проєктом, до складу заповідника увійдуть меморіальна композиція "Хрести", каплиця в козацькому стилі, реконструкція повстанського табору, тренувальний та туристичний табори.

Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" є об'єктом туристичного історико-краєзнавчого маршруту "Холодноярські стежки Чорнолісся".

Історичний музей у селищі міского типу Компаніївка заснований у 2009 році. Розташовується в приміщенні Компаніївського будинку культури.

Фонди музею налічують 330 постійних експонатів і понад 200 предметів тимчасового користування.

В експозиції представлені археологічні знахідки різних епох, зокрема козацької доби, фрагменти зброї та спорядження часів Другої світовової війни, матеріали про видатних земляків, колекції монет і банкнот різних часів.

Окрема експозиція присвячена подіям російсько-української війни.

Кам'яна церква Пресвятої Володимирської Богородиці зі дзвіницею збудована коштом грецької громади Єлисаветграда (нинішній Кропивницький).

Спочатку на цьому місці знаходився дерев'яний храм, споруджений в 1766 році грецькими купцями. В 1898 році будівлю було перебудовано, поряд знаходиться будинок настоятеля.

В інтер'єрі збереглися старовинні розписи, які були відреставровані в 1905 році. Нині це Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці.

Кімната-музей Левка Мацієвича в Олександрівці відкрита 2003 року в будинку, де у 1877 році народився цей видатний український громадський діяч, конструктор, піонер авіації.

Левко Мацієвич був автором першого в світі проєкту авіаносця, проєкту одного з перших у світі гідропланів, багатьох проєктів підводних човнів. Він був серед засновників Революційної української партії (РУП) – першої в Наддніпрянській Україні політичної партії. Загинув в авіакатастрофі під час проведення першого Всеросійського свята повітроплавання 1910 року поблизу Санкт-Петербурга.

В експозиції Кімнати-музею Левка Мацієвича представлені деякі його особисті речі, фотографії і документи, подаровані музею нащадком роду Мацієвичів, українським політиком і громадським діячем Юрієм Сахном. Також пердставлено макет літака "Фарман-4", на якому літав і загинув авіатор.

На фасаді музею встановлено меморіальну дошку.

Кімната-музей Левка Мацієвича є філією Олександрівського краєзнавчого музею.

Будинок купця Олександра Барського в Кропивницькому - яскравий зразок стилю "ранній модерн".

За легендою, господареві так і не довелося в ньому пожити, оскільки він помер після завершення всіх робіт просто на порозі свого нового будинку.

Нині тут розміщується Кіровоградський обласний краєзнавчий музей, заснований в 1883 році викладачем земського реального училища Володимиром Ястребовим.

Діють 4 стаціонарні експозиції, які висвітлюють історію та природу Кіровоградщини. Основу колекції складає зібрання приватного колекціонера Олександра Ільїна: археологічні знахідки, живопис, ікони.

Комунальний заклад "Бобринецький міський краєзнавчий музей імені Миколи Смоленчука" на Кіровоградщині носить ім'я українського письменника, дослідника життя й творчості корифеїв українського театру Миколи Смоленчука, який заснував цей заклад в 1959 році.

Зараз фонди музею налічують понад 5500 експонатів. Зокрема, представлена археологічна колекція, предмети побуту різних епох, старовинні зброя й гроші.

В основній експозиції представлено фотографії, документи, листи, запрошення, пов’язані з постаттю Марка Кропивницького і братів Тобілевичів. З-поміж унікальних речей – шаль видатної української акторки Марії Заньковецької, а також меблі з будинків, де зупинялися корифеї під час гастролей у Бобринці. Збереглися автентичні столик, стілець, люстро, грамофон.

Зала "Українська світлиця" розповідає про традиційний побут мешканців краю.

У військовій залі представлені матеріали про Другу світову й сучасну війну на сході України, відкрито куточок пам’яті Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка.

Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради створений у 2005 році як Знам'янський районний краєзнавчий музей. У 2020 році заклад перейшов у підпорядкування Суботцівської громади та оновив свої експозиції, які тепер присвячені переважно історії та видатним мешканцям саме цих населених пунктів. Але музей і надалі розташовується у місті Знам'янка.

Основний фонд музею складає понад 3000 предметів. Серед них архівні документи, унікальні фотографії, археологічні знахідки, предмети побуту, роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Зокрема, в археологічній колекції представлені уламки кераміки скіфської і сарматської доби, наконечники стріл, рала та уламки шлаку знаменитого Мельгуновського кургану.

Також представлена велика етнографічна колекція вишитих рушників, стародавнього одягу та предметів побуту, зібраних на території колишнього Знам'янського району.

Музей пропонує 5 туристичних маршрутів: "Чорне озеро – перлина Чорнолісся", "Партизанська слава Чорноліських дібров", "І ліс, і степ з’єдналися воєдино на благословенній Суботцівській землі" (село Богданівка), "Козацька слава не поляже, а про себе розкаже" (село Мошорине), "Лита могила: від скіфів до сьогодення" (село Трепівка).

Літературно-меморіальний музей Іван Карпенка-Карого відкритий у Кропивницькому відкрився 1995 року з нагоди 150-річного ювілею знаного українського драматурга, корифея українського професійного театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Музей розміщено у меморіальному будинку, де письменник мешкав у Єлисаветграді (тодішня назва міста) з 1872 по 1883 рік. Тут він розпочав свою літературну діяльність, написавши оповідання "Новобранець" і дві перші п’єси – "Бурлака" та "Не так пани, як підпанки". У нього в гостях бували відомі діячі культури другої половини ХІХ століття, серед яких: Микола Лисенко, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Микола Аркас, Марія Заньковецька, Михайло Старицький та інші.

Основна експозиція "Іван Карпенко-Карий: життєвими стежками корифея" висвітлює єлисаветградський період життя письменника, його ролі на аматорській та професійній сцені. Представлені прижиттєві видання творів Карпенка-Карого, оригінали світлин корифеїв українського театру, театральні афіші.

У другому та третьому залах розгорнуті тимчасові виставки: "Хутір Надія – театральна мекка України", "Голоси літературної Кіровоградщини" (історія літературного життя краю за 80 років), "Слово про місто над Інгулом" (згадки про місто Кропивницький у творах відомих письменників).