Пам'ятки Вишгородського району

Дзвінкова криниця в Нових Петрівцях -  старовинне джерело в Межигірському урочищі, єдиний об'єкт Києво-Межигірського Преображенського монастиря, що зберігся.

За легендою, ченці влаштували над джерелом цілу систему дзвіночків, які видавали мелодійний дзвін, звідки й пішла назва (за іншою версією, тут відливали церковні дзвони).

Заснування монастиря приписують князю Володимиру Великому, чи князю Андрію Боголюбському, хоча у документах Межигір'я вперше згадується в XV сторіччі як козацький монастир. Ним опікувалися гетьмани Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький. Коштом козаків утримувався військовий шпиталь та притулок для ветеранів. У 1843 році. тут побував Тарас Шевченко, описавши потім Межигір'я в поемі "Чернець" (зберігся дуб Шевченко - 4,4 метри в обхваті).

У 1935 році монастир був висаджений у повітря, на його місці створили закрите дачне селище партійної еліти (так звана "дача Щербицького", пізніше - резиденція Віктора Януковича "Межигір'я"). Зберегти вдалося лише джерело, що славиться смаком та цілющими властивостями насиченої залізом води. У 2005 році споруджено невелику каплицю, потім купальню, а в 2011 році освячено дерев'яну церкву Преображення Господнього Межигірського (служби проходять у вихідні та свята о 12:00).

ДОТ 578 батальйонного району №21 Київського укріпрайону (КіУР) розташований на узліссі та височіє над заплавою річки Ірпінь.

Споруда є двогарматним артилерійським напівкапаниром, призначеним для ведення флангового артилерійського вогню.

ДОТ підірвано, проте деякі приміщення збереглися. Зокрема, один із гарматних казематів.

ДОТ 582 батальйонного району №21 Київського укріпрайону (КіУР) розташований у лісі на північ від села Лютіж, неподалік берега Дніпра.

Споруда є типовим залізобетонним одноповерховим триамбразурним ДОТом типу "М2", розрахованим на 3 станкових кулемета.

ДОТ 582 також відомий як "ДОТ лейтенанта Новаковського". У серпні 1941 року гарнізон ДОТу під командуванням лейтенанта Івана Новаковського прийняв бій з німецькими частинами, що наступали на Київ, і оборонявся доти, доки німцям не вдалося його підірвати. 14 бійців потрапили до полону. Лейтенант Новаківський - єдиний із комендантів гарнізонів КіУРу, який залишився живим.

Іванківський історико-краєзнавчий музей розташований у міському парку, на місці давньоруського городища Х-ХІІІ cтоліть.

В експозиції представлені зразки фауни та флори краю, зібрання старовинних побутових речей, реконструкція інтер'єру української хати поліського краю.

Про життя містечка в умовах нацистської окупації та вивезення мешканців на примусові роботи до Німеччини розповідає виставка "Іванків та Мюнстер у другій світовій війні – українськр-німецький дослідницький проект".

Експозиція "Чорнобиль – наш біль" розповідає про аварію на Чорнобильській АЕС та ліквідацію її наслідків.

Гордість музею – виставка картин народної художниці України Марії Примаченко, яка жила в сусідньому селі Болотня.

На початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, коли Іванків зазнав обстрілів, Іванківський історико-краєзнавчий музей ущент згорів. Але співробітникам вдалося врятувати всі картини Марії Примаченко. Планується відновлення музею.

Історична експозиція Вишгородського історико-культурного заповідника представлена в старовинному "Будинку Клюкви" в центрі Вишгорода.

Це двоповерхова житлова будівля, яку побудував у 1905 році десятник Іван Школьний на прізвисько Клюква. За переказами, ще наприкінці XIX століття Клюква почав збирати різні старожитності, які тоді часто знаходили на Вишгородщині. Пізніше цей будинок використовувався як сільрада, школа, гуртожиток. З 1995 року він належить Вишгородському історико-культурному заповіднику.

Основу експозиції історичного музею складають матеріали археологічних розкопок на городищі Давнього Вишгорода. В археологічній експозиції можна побачити найдавніше в Україні великоднє яйце (XI століття), печатку князя Ізяслава Ярославича ХІ-ХІІ сторічь, складний хрест-енколпіон Х століття, фрагменти скандинавської фібули першої половини Х століття.

Наочне уявлення про середньовічне місто дає настінне панно "Давній Вишгород ХІІ-ХІІІ сторічь", виконане заслуженим художником України Генрі Ягодкіним. Класичні методи музейного (вітринного) експонування доповнюються інноваційними музейними технологіями: 3D-моделювання, інтерактивні мапи, QR-коди.

Київська ГЕС - верхній ступінь каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, перша ГЕС у СРСР, побудована зі збірних залізобетонних конструкцій із застосуванням горизонтальних капсульних гідроагрегатів, що дозволило запроєктувати будівлю ГЕС поєднану з водозливною частиною

Будівництво продовжувалося з 1960 по 1968 рік. Споруди: будівля ГЕС (440 МВт), бетонна водозливна гребля з 20 водозливами, судноплавний шлюз, земляні дамби, споруди гідроакумулюючої станції з верхньою водоймою. Зведення греблі та міста енергетиків створило сучасний промисловий архітектурний вигляд стародавнього Вишгорода.

За легендою, під час проєктування дніпровського каскаду в 1930-х роках, Йосип Сталін зажадав, щоб при руйнуванні греблі Київської ГЕС у разі війни водяний вал знищив би й усі інші греблі та мости нижче за течією, створивши таким чином природну водну перешкоду. Ця легенда, а також побоювання за технічний стан греблі постійно викликають дискусії про загрозу Києву з боку станції.

Комплекс "ВишГора" розташований у Вишгороді ву мальовничому місці, на крутих берегах Київського водосховища, поряд із старою бобслейною трасою.

Взимку на горі, протяжністю близько 200 метрів, діє три різнопрофільні схили та сноутюбінг для катання на надувних тюбах. Працює сучасний стрічковий витяг, снігові гармати, є нічне освітлення. Спорядження можна взяти напрокат, працюють інструктори. Відвідувачам пропонують м'ясні страви з тандира, гарячий глінтвейн, чай та каву. Комплекс працює у снігову погоду, або коли середньодобова температура дозволяє використовувати снігові гармати.

Влітку комплекс вміщує водні гірки довжиною 200 метрів, басейн 20*20 метрів з pool-баром та зоною для засмаги й відпочинку площею більше 400 квадратних метрів.

В липні 2020 року адміністрація комплексу "ВишГора" повідомила про повне припинення діяльності.

Краєзнавчий музей міста Славутича та Чорнобильської АЕС представляє експозиції, присвячені природі, історії та культурі Поліського регіону.

Основне місце посідають матеріали з історії Чорнобильська атомної електростанції та будівництва міста Прип’ять, аварії 1986 року та ліквідації її наслідків на ЧАЕС і в 30-кілометровій зоні відчуження, будівництва об’єкту "Укриття" та нового конфайнменту.

Фонди музею налічують понад 10 000 експонатів. Зокрема, в експозиційній залі "Історія будівництва міста Прип’ять і аварії на Чорнобильській АЕС" демонструються документи, фотографії станції, стенди, присвячені ліквідації наслідків аварії, а також макет промислового майданчика станції з об’єктом "Укриття".

В експозиції "Будівництво міста Славутича" представлені ескізи художніх та архітектурних рішень, авторські проекти забудови кварталів і рекреаційних зон відпочинку, за які група архітекторів на чолі з Федором Боровиком отримала Державну премію України.

В залі "Етнографічна світлиця" експонуються старовинні українські рушники, вишиті майстринями сіл Чернігівського і Ріпкінського районів, інші предмети традиційного побуту. Також можна побачити речі, якими користувалися жителі Прип’яті напередодні Чорнобильської аварії.

Меморіал на честь героїв Чорнобиля встановлено в 1988 році на Центральній площі Славутича.

Архітектори – Готальський, Белик, Аптукова. Композиція складається з пілону, в котрому встановлений дзвін, та двох плит на яких розмістили 30 фотографій працівників ЧАЕС та пожежників, які в перші години ліквідації аварії набрали критичну дозу радіації.

Традиційне місце для покладання квітів під час урочистостей.

Біля пам’ятника висаджено 30 кущів троянд під назвою "Славутич". Цей абсолютно новий сорт був створений до 30-ї річниці Чорнобильської трагедії французькою компанією "Meilland".

Монумент "Яйце життя" встановлений у 2000 році на виїзді з Іванкова в бік Овруча, неподалік автостанції.

Незвичайну бетонну скульптуру у вигляді величезного яйця подарував селищу німецький архітектор Армін Кьольблі як символ життя та родючості землі, які мають відродитися після тяжкої "чорнобильської хвороби".

Музей гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника знайомить із Вишгородщиною як із провідним історичним осередком традицій гончарного ремесла Київської Русі.

Великий гончарний центр Давнього Вишгорода виявили в середині XX століття під час будівництва інфраструктури Київської ГЕС. За оцінками археологів, в XI сторіччі на території 5-6 гектарів тут діяло близько 250-300 гончарних горнів. Імовірно, тут виготовляли мірний посуд для оподаткування. Велику частину знахідок було знищено під час будівництва житлових будинків міста енергетиків.

Над єдиним уцілілим середньовічним гончарним горном споруджено експозиційний павільйон. Поруч, в сільській хаті середини XX століття, розміщено експозицію археологічних знахідок на території Вишгородського гончарного центру, колекцією виробів Межигірської фарфоро-фаянсової фабрики, виставку робіт сучасних майстрів.

Музей давньоруського гончарства регулярно проводить різноманітні заходи і свята. Майстри гончарної справи запрошують на майстеркласи, під час яких кожен може власноруч виготовити собі на пам’ять сувенір.

Інноваційний музей сучасного мистецтва Славутича відкрився 2021 року в межах проєкту OFAR (Open Format Art Residence).

Музей розташовується у виставковій залі на 2-му поверсі будинку культури "Енергія".

Тут експонуються роботи сучасних митців у жанрах графіки і фото. За допомогою окулярів віртуальної реальності можна побачити масштабні 3D-скульптури, які інтегруються в міський ландшафт без порушення його фізичного простору.

Національний музей-заповідник української військової звитяги (колишній Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році") в Нових Петрівцях відтворює обстановку знаменитої Лютізької військової операції зі звільнення столиці України від нацистських загарбників у 1943-1944 роках.

На площі в 9 гектарів збережено оборонні споруди, бліндажі, виставлено бойову техніку, працює виставка уніформ та зброї.

Вражаючу діораму "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік" відкрито в 1980 році.

Щороку до Дня Пам'яті та Дня визволення Києва на території музею відбуваються театралізовані дійства, які відтворюють бої за Київ.

У 2022 році в експозиції Національного музею-заповідника української військової звитяги з’явився новий експонат - російський гелікоптер Мі-35Н. Саме 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, російський гелікоптер Мі-35Н (RF-13024) був збитий військовим Національної Гвардії України над Київським водосховищем. Вертоліт був у складі повітряної атаки на військовий аеродром у Гостомелі, що на Київщині. У травні 2022 року збитий вертоліт був піднятий з дна Київського моря.

Территорія проєктованого на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський" розташована у Вишгородському районі, на півночі Київської області, біля села Сухолуччя.  

Нині Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство охороняє типові ландшафти Полісся в межах підтопленої заплави річки Тетерів та узбережжя Київського водосховища. Площа господарства становить майже 37,9 тисяч гектарів, їх водні об'єкти - 9,3 тисяч гектарів. Близько половини площі складають лісові масиви, поширені луки, багато боліт та озер. Переважають соснові та дубово-соснові, на окремих ділянках осинові та березові ліси.

Мисливська фауна характерна для Полісся - це лось, олень європейський, козуля, дика свиня, лисиця, заєць-русак, єнотовидний собака, бобр, видра. З птахів водяться тетерів, куріпка сіра, чирки, качки, вальдшнепи, бекас тощо. Акліматизовано ондатру, ведуться роботи з інтродукції фазану. Почали гніздитися птахи, яких раніше тут не було: гусак сірий, журавель сірий. Зустрічаються також лелека чорна, сапсан, орлан-білохвіст, змієїд, які занесені до Червоної книги.

До 2014 року на території Дніпровсько-Тетерівського заповідника розташовувалися дві мисливські резиденції екс-президента України Віктора Януковича в урочищах "Острів" та "Акація": мисливські палаци, вольєри з дикими тваринами, вертолітний майданчик, пірси з ангарами, катерами та яхтами.

Наразі триває розробка "Проєкту створення Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський".

Резиденція "Межигір'я" - заміський урядовий житловий комплекс, який здобув скандальну популярність у роки перебування при владі експрезидента Віктора Януковича. Символ корупції в Україні.

Резиденція заснована в 1935 році на місці древнього Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, відомого з XII сторіччя. За радянських часів усі монастирські споруди були знесені, на їхньому місці розміщений комплекс відпочинку із заміським будинком 1-го секретаря ЦК КПУ, відомий у народі як "Дача Щербицького".

У 2002 році "Межигір'я" стало резиденцією Віктора Януковича, який тоді був прем'єр-міністром України. Ставши президентом, Янукович через підставні структури приватизував резиденцію площею 137 гектарів і розгорнув тут наймасштабніше будівництво. До складу комплексу входять: клубний будинок "Хонка" (головний палац), старий будинок Януковича, гостьовий будиночок ("Будинок Путіна"), дебаркадер "Галеон", спорткомплекс, спа-центр, гольф-клуб, яхт-клуб, гараж з колекцією автомобілів, зоопарк, кінологічний центр, величезний парк зі штучними озерами та інше.

З лютого 2014 року резиденція "Межигір'я" відкрита для доступу всіх бажаючих. Проводяться піші екскурсії з відвідуванням "Хонки" та оздоровчого комплексу, оглядові екскурсії на електрокарах. Можлива оренда велосипедів. Кінний клуб La petite Ecurie проводить заняття верховою їздою та прогулянки на каретах. На території працюють шашличні та кав'ярні.