Пам'ятки Закарпатської області

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла у Сваляві – чудовий зразок лемківської народної архітектури.

Храм розташований на південній околиці Сваляви, яка раніше була окремим селом Бистрий. Спочатку церква, побудована в 1588 році, розташовувалася на височини, але в 1630 році для зручності мешканців села її перенесли на нинішнє місце.

У XVIII сторіччі храм було реконструйовано. Характерним елементом архітектури Михайлівської церкви є висока вежа з барочним завершенням. Бабинець підперезаний відкритою галереєю з різьбленими стовпчиками. Царські врата відрізняються витонченим ажурним різьбленням з позолоченими і розписними елементами.

Нині церква Архістратига Михаїла є діючою.

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці в Торуні споруджена в 1809 році.

Храм тризрубний, з високою вежею. Введенська церква знаходиться в центрі села на березі річки Торуньчик.

Дерев'яна церква Введення Пресвятої Богородиці розташована в центрі села Буковець.

Побудована в 1808 році (дата вирізана на дверному обрамленні), після того, як дві старі церкви перестали вміщати парафіян.

Як і храм у сусідньому селі Ізки, Введенська церква вважається зразком так званого "Міжгірського бароко". Будівля тризрубна, з високим гонтовим дахом і барочним завершенням на вежі. В інтер'єрі збереглися зразки народного різьблення та деякі ікони з більш старого храму.

Дзвіниця двоярусна, квадратна в плані. Великий дзвін відлито Францем Лехерером у словацькому Прешові в 1832 році коштом Івана Теслевича.

Дерев'яна церква Введення Пресвятої Богородиці у Розтоці збудована у XVII сторіччі у бойківському стилі.

Дата "1759", вирізьблена на дверях, вказує на рік реконструкції, коли храму надали риси лемківського стилю храмової архітектури.

Поруч із Введенською церквою – дерев'яна дзвіниця XVIII століття.

До останнього часу в інтер'єрі Введенської церкви був старовинний різьблений іконостас, проте у 2001 році за нез'ясованих обставин він зник.

Розкішна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована в Пилипці, ймовірно, в 1759-1762 роках.

Дата "1841", вказана на табличці, розташованій на південній стіні, ймовірно, відноситься до реконструкції. Зберігся іконостас XVIII століття. Поруч височить монументальна двоярусна дерев'яна дзвіниця, збудована в 1758 році.

Всередину церкви можна потрапити лише під час служби – у неділю чи на свято.

Церква святих апостолів Петра та Павла в Іршаві побудована в 1802-1825 роках як греко-католицький храм на місці старої дерев'яної церкви, заснованої в XVIII сторіччі.

Пізніше Петропавлівська церква стала православною. Належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Святого Архангела Михаїла розташована в селі Негрівець між Синевиром та Колочавою.

Високий готичний храм – один із зразків бойківського стилю архітектури. В архітектурі домінують чисті форми стародавнього зодчества, не порушені пізніми втручаннями: тесані колоди зрубів, широкі площини гонтових дахів, стрічка навісу, квадратна вежа з високим шпильком.

В інтер'єрі храму збереглося декоративне різьблення XVIII сторіччя.

Поруч знаходиться дерев'яна двоярусна дзвіниця каркасної конструкції.

Особливо мальовничий вид на Михайлівський храм на тлі навколишніх гір відкривається зі схилу пагорба над церквою.

Церква Святого Архангела Михаїла в закарпатському селі Вишка – пам'ятка дерев'яного зодчества національного значення.

Має риси класичного храму бойківської архітектурної школи: три зруби з ялинових брусів на кам'яному фундаменті, поставлені поспіль по поздовжній лінії із заходу на схід, перекриті шатровими склепіннями, кожен увінчаний маківкою.

Спочатку центральний зруб був вищим за інші, але в другій половині XVIII сторіччя шатровий верх над бабинцем замінили на каркасну дзвіницю, яка стала вище.

Як багато дерев'яних церков на Закарпатті, Михайлівську церкву не оминула доля бути заживо похованою в металевому саркофазі, що приховав під собою оригінальні візерунки обшивки стін та даху гонтом.

Дерев'яна церква Святого Архистратига Михаїла в Крайникову відноситься до унікальних пам'яток закарпатської готики, що відрізняється високими гострими шпилями.

Церква збудована в 1668 році, про що свідчить напис на бабинці. Складена із масивного дубового бруса. На вхідних дверях - дуже гарне різьблення.

В 1971 році церкву було відреставровано, а в 1997 році її повернули греко-католицькій громаді.

Зберігся намальований на полотні іконостас XVII-XVIII століть. Розпис східного муру відноситься до часу будівництва церкви, а вівтар датується кінцем XVIII століттям.

Сама церква Святого Архистратига Михаїла оточена давніми дубами.

Дерев'яна церква Святого Духа в Гукливому є найстарішим дерев'яним храмом Воловецького краю (XVIII сторіччя).

Належить до лемківського типу дерев'яного зодчества. Три різноширокі зруби зроблені з ялинових брусів, дах покритий гонтом. Над бабинцем височить квадратна вежа з двоярусним барочним завершенням, а над східною частиною посаджена струнка барокова глава.

В 1784 році німецький майстер Франц Пеєр виконав внутрішні розписи. Це один з небагатьох розписів, що збереглися до наших днів, у дерев'яних церквах Закарпаття.

Церква Святого Миколая Чудотворця в Сокирниці – один із найдавніших дерев'яних храмів Закарпаття, яскравий зразок марамороської дерев'яної готики.

Є версія, що спочатку церкву було збудовано в селі Шашвар, а в 1770 році, після перенесення до Сокирниці, реконструйовано. У процесі перебудови над бабинцем було споруджено високу пірамідальну вежу, поруч споруджено дзвіницю.

Створений в 1748 році іконостас частково зберігся. На стінах – колекція дерев'яних хрестів.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця в Подобівці збудована в 1785 році.

Належить до барокового типу дерев'яних церков. Виглядає дуже стрункою та витонченою. На жаль, враження дещо псує бляшане покриття.

Поруч із Миколаївською церквою встановлено старовинний хрест із розписами на євангельські сюжети.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця в Ізках датується 1798 роком, хоча існувала і раніше.

Миколаївська церква вважається класичним зразком "верховинського бароко".

Збереглися різьблений іконостас XVIII сторіччя та дерев'яні люстри.

У храмі зберігається ікона Богородиці, названа мистецтвознавцем Григорієм Логвіном "Закарпатська Мадонна".

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Довгому заснована в 1911 році як греко-католицький храм. Архітектура в стилі бароко.

За радянської влади храм було закрито.

Нині Успенська церква належить УПЦ московського патріархату.

Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці у Тячеві збудована в 1852-1889 роках на місці дерев'яного храму.

Сучасний іконостас виготовлений у будапештських майстернях. На вежі встановлені 2 величезні дзвони, один із яких спочатку був відлитий для кафедрального храму в місті Сігет (Румунія).

У 1948 році, після заборони греко-католицької церкви, святиню передали православній громаді, і лише у 2009 році Успенську церкву остаточно повернули греко-католикам.