Пам'ятки Круподеринців

Чотириповерхова будівля водяного млина в Круподеринцях збудована в 1896 році графом Миколою Ігнатьєвим на місці старого дерев'яного млина-круподерні (зернодробилки), який дав назву селу.

Млин і прибудована до нього олійниця наводилися в рух водами річки Рось. Яскравий зразок промислової архітектури ХІХ століття. Усередині й досі збереглося старовинне обладнання.

Садиба в Круподеринцях збудована в кінці ХІХ століття графом Миколою Ігнатьєвим, який оселився тут після відставки з посади міністра внутрішніх справ росії. До того Ігнатьєв прославився як один із найкращих російських дипломатів. Завдяки його зусиллям у 1878 році було підписано вигідний для росії Сан-Стефанський мирний договір з Туреччиною, який завершив російсько-турецьку війну. Одним із найважливіших пунктів договору було відновлення державності Болгарії, за що болгари вважають Ігнатьєва національним героєм.

У Круподерницях граф зі своєю родиною провів останні роки життя, налагоджуючи зразкове господарство. Двоповерховий кам'яний садибний будинок Ігнатьєвих, що зберігся, прикрашений різьбленим портиком та іншими дерев'яними деталями.

Після більшовицького перевороту 1917 року в садибі розмістилася місцева комуна, потім дитячий будинок, а зараз – середня школа.

У 2011 році при школі було відкрито музей Миколи Ігнатьєва, в якому представлені документи та фотографії, пов'язані з його життям.

Церква-мавзолей Різдва Богородиці в Круподеринцях побудована в 1895 році графом Миколою Ігнатьєвим як родова усипальниця.

Під час проєктування храму архітектор Олександр Померанцев обрав за зразок кафедральний собор Святого Олександра Невського в столиці Болгарії Софії, де Ігнатьєва вважають автором Сан-Стефанського договору, що відродив болгарську державність.

За архітектурним стилем, розмірами та оздобленням церква в Круподеринцях не мала собі рівних в окрузі. Після смерті Ігнатьєва в 1908 році він був похований у нижній частині мавзолею, а через 9 років там же спочила його дружина.

Богослужіння у храмі Різдва Богородиці відновлено в 1944 році.

У глибині церковного двору височить пам'ятний хрест на масивній кам'яній брилі, з боків якої - чотири старовинні корабельні якорі. Це пам'ятник лейтенанту Василю Ігнатьєву та іншим морякам, які загинули в Цусімській битві 1905 року, встановлений матір'ю та вдовою лейтенанта до 10-річчя битви.