Пам'ятки Браїлова

Костел Пресвятої Трійці - найвища будівля у Браїлові.

Споруджений на місці дерев'яно-земляного замку XV-XVII сторічь після того, як у 1832 році старий католицький храм ордену тринітаріїв було передано православним.

Будівля в стилі ампір має незвичайний для костелу вигляд завдяки дуже високій дзвіниці, що робить його схожим не на храм, а, швидше, на ратушу з вежею.

За радянських часів костелу Пресвятої Трійці будівлю переобладнали під цех сокоморсового заводу, на території якого він досі знаходиться. У 1990 році костел передано  православній громаді московського патріархату.

Палацово-парковий комплекс у Браїлові на березі річки Рів зведений у 1868 році багатим залізничним магнатом Карлом фон Мекком, який купив браїлівський маєток у Феліціана Юковського.

Двоповерховий палац у стилі класицизму розташований серед мальовничого парку зі ставками та містками, облаштуванням якого займалася дружина господаря – Надія фон Мекк.

Садиба увійшла в історію завдяки її дружбі з композитором Петром Чайковським. Їхнє знайомство було заочним - багато років, за взаємною домовленістю, вони спілкувалися лише з листування. 5 разів з 1778 по 1780 роки Чайковський бував у маєтку фон Мекк за відсутності господині. Тут він написав оперу "Орлеанська діва" та кілька романсів.

Палац було відновлено після Другої світової війни. Нині в будівлі розміщується Браїлівський професійний ліцей.

У лівому крилі працює музей Петра Чайковського та Надії фон Мекк. Відвідувачів знайомлять з історією їхніх стосунків та творчістю композитора. Усі експонати (меблі, музичні інструменти, приладдя для письма) було передано у користування музею нащадками фон Мекк.

Літературно-меморіальний музей українського поета, перекладача Володимира Забаштанського відкрито 2008 року в його рідному селищі Браїлові. Експозиція розташована в одному з корпусів Браїлівського ліцею, що носить ім'я поета.

Володимир Забаштанський народився в Браїлові 5 жовтня 1940 року, закінчив тут сім класів школи. Саме у шкільні роки написав перші вірші. В 1986 році за збірку поезій "Запах далини" отримав державну премію імені Тараса Шевченка.

У експозиції музею представлені особисті речі Володимира Забаштанського, фотографії, рукописи, перші видання його творів.

На шкільному подвір’ї встановлено пам’ятник літератору, а на фасаді музею – меморіальна дошка з барельєфом. Також у Браїлові є сквер імені Володимира Забаштанського.

Щороку музей проводить поетичне свято "Браїлівська осінь Володимира Забаштанського", яке традиційно збирає сотні шанувальників творчості народного поета.

Свято-Троїцький Браїлівський жіночий монастир, заснований у 1635 році в Вінниці з ініціативи магната Михайла Кропивницького, із середини ХІХ століття займає комплекс колишнього католицького монастиря.

У 1740 році волинський воєвода Францішек Потоцький заснував його як монастир католицького ордену тринітаріїв. Ченці цього екзотичного для України ордена спеціалізувалися на викупі християн із турецького полону. Перші монастирські споруди були дерев'яними. Будівництво нинішнього архітектурного ансамблю було завершено в 1778 році подільським магнатом Станіславом Потоцьким. Монастир складався з костелу з високою вежею у стилі бароко та прибудованих з обох боків келій. У 1787 році польський король Станіслав Август спеціально відвідав Браїлів, щоб помилуватися розписами монастиря роботи художника Іоанна Прахтеля (похований на території), які зараз частково відреставровані.

Після польського повстання 1831 року тринітарський монастир було закрито, і в 1845 році до нього перевели Троїцький жіночий монастир із Вінниці. У ході реконструкції для надання костелу православного вигляду до вежі додали шатрове завершення, над двосхилим дахом звели невеликий восьмерик, а перед входом збудували ворота в стилі московського бароко.

Головна святиня – ікони Браїлівсько-Почаївської Божої Матері та Браїлівсько-Ченстохівської Божої Матері.