Пам'ятки Євпаторії

Комплекс напрочуд красивих молитовних будинків - кенас, головний духовний центр кримських караїмів в Євпаторії.

Побудований на початку XIX століття після того, як велика громада караїмів переселилася до Євпаторії із печерного міста Чуфут-Кале.

Комплекс спроєктований братами Бабовичами, складається з будівлі Великої (Соборної) та Малої кенаси, будівлі релігійної школи (мідраш), благодійної їдальні, господарського подвір'я та кількох витончених внутрішніх двориків.

У радянські часи тут розташовувалися різні установи: музей атеїзму, спортивні секції, краєзнавчий музей та інші.

Після здобуття Україною Незалежності кенаси повернули віруючим і відкрили для огляду туристами - тут розміщено музей караїмської культури та кафе караїмської кухні.

Ханська мечеть Джума-Джамі (Хан-Джамі, Кезлевська мечеть) - найбільший та найвеличний мусульманський храм Криму.

Закладений у 1552 році при хані Девлеті I Гераї. Проєкт мечеті хан замовив у Стамбулі видатному грецькому архітекторові Ходжі Сінану, який збудував Блакитну мечеть у Стамбулі та безліч інших чудових храмів.

Названа Джума-Джамі (П'ятнична мечеть) на честь Святої п'ятниці як соборний храм, у якому всі кримські хани оголошували фірман - здобуття від турецького султана права на Кримське ханство.

З роками мечеть зазнавала неодноразових переробок, але досі нагадує силуетом стамбульську Святу Софію. У 1962-1985 роках було проведено реставрацію та відновлено два мінарети, що обрушилися на початку XIX століття внаслідок землетрусу.

За радянської влади в мечеті Джума-Джамі розташовувався музей атеїзму. Після здобуття Україною Незалежності, в 1990 році, храм було повернуто віруючим.

Найбільша та єдина міська брама, що збереглася (реконструйоваа) з п'яти, що існували в середньовічному Гезльові (Кезлеві).

Одун-базар-капусу (Ворота Дров'яного базару) розташовані зі східного боку старого міста. Відразу за ними колись був Дров'яний базар, звідки й назва.

Ширина брами становить понад 12 метрів, довжина проїзду - 13,5 метрів, а висота разом із надбрамною вежею - близько 20 метрів.

У 1959 році ворота були знесені під приводом того, що заважали руху автотранспорту. Міська брама відновлена в 2003 році за залишками фундаменту, старовинними зображеннями та описами. На першому поверсі можна побачити оригінальну кладку, що збереглася, на другому працює кримськотатарська кав'ярня-музей "Кезлів Кавесі", на третьому - музей "Ворота Кезлева" з макетом середньовічного міста. Звідси зручно розпочинати екскурсію старим містом.

Пам'ятник Ашику Омеру встановлено у 2004 році на його батьківщині в Євпаторії (колишній Гезльов).

Ашик Омер (Умер) – видатний кримсько-татарський поет Середньовіччя. Мандруючи Османською імперією, він створював твори, що увійшли до скарбниці кримсько-татарської та світової літератури. За своє життя він побував на теренах нинішніх України, Польщі, Туреччини, Болгарії, Румунії, Боснії, Греції. Помер поет у 1707 році Гезльові, де й був похований.

Пам'ятник роботи скульптора Олексія Шмакова встановлено біля ханської мечеті Джума-Джамі (Хан-Джамі). Ашик зображений граючим на сазі - народному татарському інструменті.

Євпаторійська піраміда - невелика скляна споруда, що стала сучасною візитівкою міста.

Прозорим куполом накритий археологічний комплекс "Північно-Західне передмістя античного міста Керкінітіда V - II стсторіччя до нашої ери". Більшість античної Керкінітіди розташовувалася на нинішній території санаторію Міністерства оборони України, тому зберігся лише невеликий фрагмент руїн. Розкоп є залишками західної оборонної стіни Керкінітіди, житлових приміщень, круглої вежі з плитовою вимосткою та жертовника, які знаходилися за межами міста.

Щорічно влітку всередині піраміди влаштовуються різноманітні виставки предметів археології зі зборів музею, які доповнюють археологічний комплекс.

Реміснича синагога Єгія-Капай була закладена в Євпаторії у 1912 році.

Будівлю збудовано за проєктом архітектора Адама Генріха у формі базиліки. На фасаді синагоги зображені біблійні символи: ковчег зі скрижалями, на яких висічено десять заповідей, і жертовний триніжок, який Мойсей поставив у святилищі біля гори Сінай.

Будівництво синагоги велося коштом, виділеним Євпаторійської міської думою, на потреби єврейської громади ремісників, які також взяли участь у фінансуванні.

В даний час синагога Єгія-Капай відреставрована, на її території відкрито єврейський культурно-етнографічний центр з ремісничим виробництвом, при якому діє кошерне кафе-музей, проводяться майстер-класи гончарів, карбувальників, миловарів та інші.

Монастир мандрівних ченців-дервішів (з тюркької - "жебрак") суфійського ордена "Мевлеві" (дервіші, що крутяться) - єдина в Криму пам'ятка, що представляє суфійську течію в ісламі.

Суфізм (від арабського "суф" - груба вовняна тканина, знак аскета) - релігійно-філософське вчення про злиття з Всевишнім в екстатичних осяяннях. Свої збори дервіші проводять із піснеспівами та танцями, під час яких впадають у містичний екстаз.

Текіє являє собою купольну залу з розташованими навколо неї крихітними келями. Поруч знаходиться мечеть Шукулай-Ефенді з мінаретом (XVII-XIX сторіччя), а також колишня будівля медресе (духовної семінарії), в якій зараз розташовано культурно-етнографічний центр та музей кримськотатарської культури.

Комплекс турецьких лазень у Євпаторії споруджений у XVI сторіччі. Це одна з п'яти' лазень (хамамів) середньовічного Гезльова, які на той час були своєрідними клубами, куди ходили поспілкуватися.

Лазні складаються з паралельно розташованих чоловічого та жіночого відділень, до яких примикають приміщення для водопостачання та опалення. Вода підводилася за допомогою підземних галерей (кяризів).

До 1987 року лазня залишалася функціонуючої, і тільки в останні роки приміщення зазнало руйнування, зі стін та підлоги було знято унікальний мармур, зникли мідні крани.