Пам'ятки Голоб

Парк садиби магнатів Вільгів у Голобах розташований прямо вздовж траси Ковель – Луцьк.

Свою парадну резиденцію з парком, звіринцем та цегляною огорожею заклав тут у XVIII сторіччі чернігівський воєвода Людвік Вільга. У глибині парку розташований палац складної форми, збудований на початку XX століття на місці згорілого садибного будинку. Від первісних споруд садиби збереглася лише садибна брама.

Паркова територія при реконструкції селища була прорізана вулицею, і в'їзна брама втратила своє пряме призначення. Ворота цегляні, оштукатурені, прямокутні в плані, з арочним проїздом на першому поверсі (закладено). Покриті чотирисхилим дахом із заломом.

Неподалік садиби, по інший бік вулиці, височіють дві паркові скульптури XVIII століття, які є виразним прикладом монументальної пластики Волині.

Свято-Георгіївська церква у Голобах – пам'ятка перехідного типу від бароко до класицизму із традиційною дерев'яною дзвіницею у формах народної архітектури Волині.

Храм побудований як греко-католицький у 1783 році коштом магната Людвіка Вільги. У 1885 році черепичну покрівлю замінили залізною. Церква цегляна, оштукатурена, однонефна, з п'ятигранною апсидою та двома вежами на західному фасаді. Башти - двоярусні, завершені куполами-цибулинами. Перекрита дерев'яною стелею у XIX столітті, що замінила початкові склепіння.

На південний захід від Георгіївської церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця. Перший ярус – рубаний, другий – каркасний, у вигляді відкритої кругової аркади. Дах гонтовий. Композиція дзвіниці характерна для волинської дерев'яної архітектури XVII-XVIII сторічь.

Костел Архангела Михайла в Голобах закладений у 1711 році (за іншими даними – у 1700 році) подільським підстаростой Стефаном Ярузельським, добудований коштом Юзефа Ярузельського.

У 1783 році чернігівський воєвода Людвік Вільга прибудував до костелу дві каплиці. Через 3 роки Михайлівський костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 році.

Спочатку однонефний будинок у стилі бароко після добудови каплиць отримав план хреста. Темперний розпис стін і склепінь виконано у XVIII сторіччі відомим художником Юзефом Прехтлем.

Під час Першої світової війни костел був пошкоджений, але у 1929-1930 роках ХХ століття відреставрований парафіянами. У 1945 р. радянська влада влаштувала в храмі склад солі.

У 1997 році костел Архангела Михайла повернули римо-католикам.