Пам'ятки Могилева-Подільського

Оригінальна будівля в неоготичному стилі збудована в Могилеві-Подільському на початку XX століття.

Тут мешкав директор могилів-подільської пошти. Будинок і зараз розташований у дворі міського вузла зв'язку.

Потребує реставрації.

Могилів-Подільський краєзнавчий музей розміщує свою експозицію в колишньому будинку купця Гальперіна, зведеному в 1905 році в стилі модерн.

Основу колекції складають картини з колекції Григорія Бронштейна (українські, російські та грузинські автори), а також колекція мінералів Володимира Афанасьєва, зібраних на території СРСР (1267 зразків), зразки меблів початку ХХ сторіччя.

Великий інтерес становлять зібрання археологічних знахідок, нумізматики, фалеристики та зброї XVII-XIX століть. Зокрема, сарматський котел VI століття до нашої ери, унікальні знаряддя побуту Трипільської культури, колекція зброї періоду XVI-XVIII століть, козацькі стріли та турецька нарізна рушниця, зброя та спорядження періоду Другої світової війни.

В етнографічному відділі представлено сільське домашнє начиння, подільський одяг, колекція творів декоративно-ужиткового мистецтва місцевих авторів, зокрема подільська вишивка та витинанка.

Кам'яний собор Святого Миколая Чудотворця у Могилеві-Подільському збудовано в 1754 році коштом болгарської, сербської та молдавської громад міста.

Храм виконаний у візантійському стилі. Окремо стоїть чотирикутна двоповерхова дзвіниця, перероблена із міської каланчі. У 1885 році проведено реконструкцію, храм значно розширили.

За радянських часів у приміщенні розміщувався краєзнавчий музей. Нині Миколаївський собор діє. Тут зберігається чудотворний образ Святого Миколая, а також срібна обдарувальниця, пожертвована імператором Олександром III на згадку про покійного царевича Миколу Олександровича.

Єдиний в Україні пам'ятник британському рок-музиканту Джону Леннону знаходиться в центрі Могоилева-Подільського, у сквері поряд із входом до міського парку.

Гранітна скульптура "бітла" створена в 1989-1990 роках відомим подільським скульптором Олексієм Альошкіним, встановлена серед кількох інших робіт майстра.

Свято-Георгіївський кафедральний собор (Грецька церква) у Могилеві-Подільському збудований у 1809-1819 роках за проєктом архітектора Йогана Фрейвальда в стилі класицизму.

Головний вхід акцентований чотириколонним портиком доричного ордера. Фасади виконані у системі повного іонічного ордера. Стіни прикрашають пілястри.

В інтер'єрах - олійний живопис кінця ХІХ століття. П'ятиярусний іконостас створений ніжинськими майстрами.

Окремо від церкви розташована кам'яна триярусна дзвіниця.

Невеликий двоповерховий палац у стилі класицизму збудований у XVIII-XIX століттях представниками роду Потоцьких, яким Могилів-Подільський належав із 1713 року.

Можливо, належав графу Францішеку Потоцькому, сину подільського магната Станіслава Фелікса Потоцького, господаря Тульчина та Умані. Місто Могилів-Подільський з околицями Станіслав Потоцький подарував синові в 1799 році, коли того "за марнотратство і розпусту" вислав з Петербурга імператор Павло I. Достовірних відомостей про те, чи сам Францішек Потоцький був у Могилеві, немає. Відомо, що в 1811 році царський уряд російської імперії викупив місто Могилів у його далекого родича Вінцентія Потоцького за 587 220 рублів сріблом.

На даний момент будівля палацу Потоцьких на реконструкції.

ДОТ-112 - фортифікаційна споруда 12-го Могилів-Ямпільського укріпрайону, спорудженого вздовж Дністра на кордоні з Румунією в 1931 році.

Будівництвом керував генерал-лейтенант інженерних військ Дмитро Карбишев. ДОТ-112 на околиці Могильова-Подільського був потужним довгостроковим укріпленням з ходами сполучення висотою 2-2,5 метри, капонірами, фільтраційними пристроями. Тут був склад зброї та боєприпасів, санчастина, їдальня, водопровід, наглядовий та командний пункт, телефонний та радіозв'язок. Озброєння складали три кулемети "Максим" на турелях та дві 76-міліметрові гармати. Гарнізон, який налічував понад 30 бійців, з 7 по 28 липня 1941 року стримував тиск гітлерівських військ, перешкоджаючи переправі через Дністер. Останні 7 захисників ДОТу були замуровані німцями живцем. На честь загиблих героїв зведено меморіал.

Для того, щоб побувати всередині підземних приміщень ДОТу, що збереглися, потрібно звернутися до Могилів-Подільського краєзнавчого музею.

Музей етнографії та народного мистецтва імені Марії Руденко в Могилеві-Подільському розташований у приміщенні Будинку культури.

В основному присвячений подільській витинанці – традиційному мистецтву художньої вирізки. Основу експозиції складають роботи місцевої майстрині Марії Руденко, заслуженої працівниці культури України, знаменитої фольклористки, мистецького керівника фольклорно-етнографічного ансамблю "Горлиця".

Окрім витинанок, в експозиції представлено понад 3 тисячі народних пісень, тисячі прислів'їв та приказок, казок, легенд, переказів, замовлянь, голосінь.

Полкова церква Святого Благовірного Князя Олександра Невського у Могилеві-Подільському збудована в кінці ХІХ століття.

У цей час кордон міста проходив між річкою Немийкою та закінченням Олександрівського проспекту, за яким починалося село Острівки. Тут була військова частина російської армії. Саме для воїнів цієї частини і було збудовано церкву Олександра Невського.

В роки радянської влади вона була закрита і перетворена на клуб для воїнів льотної навчальної частини. Тільки в кінці ХХ століття храм повернули віруючим православної церкви.

Церква Святої Параскеви Сербської в Могилеві-Подільському – пам'ятка подільського дерев'яного зодчества.

Місцеві жителі називають її Немійською, оскільки вона знаходиться в районі, який раніше був окремим селом Немія.

За легендою, колись у родині місцевого поміщика Маєвського мешкала німа дівчинка. Не витримавши постійних глузувань з боку дітей односельців, вона втопилася в річці. На згадку про неї батько і збудував церкву. Сам Маєвський похований на церковному обійсті.

Храм виконаний з дуба та ясена у стилі українського бароко, інтер'єр прикрашений розписами та вишитими рушниками. У різний час церкву Святої Параскеви відвідували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Василь Тропінін, Ференц Ліст, Михайло Старицький, Олена Пчілка.