Пам'ятки Хуста

Легендарна Долина нарцисів розкинулася в урочищі Кіреші між річками Тиса та Хустець на околиці Хуста.

Природа цієї реліктової долини збереглася з Льодовикового періоду. Популяція нарциса вузьколистого, що росте тут, унікальна тим, що знаходиться не в горах, а на рівнині (180-200 метрів над рівнем моря). Подібні зарості, але меншої площі, залишилися в небагатьох місцях - Альпах, гірських районах Румунії та в деяких Балканських країн.

Існує адаптована легенда про давньогрецького бога Нарциса, який, нібито, саме в дзеркальних водах Хустьця побачив своє відображення, закохався і помер від туги, перетворившись на квітку.

Охороняти долину почали ще за часів Австро-Угорщини. За радянської влади землю хотіли переорати, розпочалися меліоративні роботи, але завдяки зусиллям професора Василя Комендара територія опинилася під охороною Карпатського біосферного заповідника.

Масове цвітіння Долини нарцисів зазвичай починається у першій половині травня, триває близько двох тижнів (точна дата залежить від погоди). Земля вкривається білим квітковим килимом незвичайної краси, подивитися на яку приїжджають тисячі туристів.

Працює еколого-освітній центр "Музей нарциса", що розповідає про унікальну флору та фауну долини, історію її збереження.

Руїни середньовічного Хустського замку видно на Замковій горі поряд із центром Хуста.

Замок зведений у ХІ-ХІІ сторіччях для контролю над "соляним шляхом" із Солотвина. Назва легенда пов'язує з воєводою на ім'я Хуст. Замок на вершині 150-метрової гори вирізнявся потужністю, яку забезпечували 14-метрові стіни, високі вежі та облоговий колодязь.

В 1378 році угорський король подарував Хустський замок двоюрідним братам Балку та Драгу з молдавського роду Драгошів. Легенда пов'язує їх спорідненістю із волоським господарем Владом III Цепешем (Дракулою), який став прототипом героя популярного роману Брема Стокера.

Після 1526 року Хустський замок відійшов до Трансільванського князівства, був одним із опорних пунктів повстанців під час визвольної війни угорців. Проіснував до 1776 року, коли від удару блискавки вибухнув пороховий льох. З того часу не відновлювався.

Доступ вільний.

Експозиція Хустського краєзнавчого музею розміщена в шести залах сучасної будівлі в центрі міста.

2,5 тисячі експонатів розповідають про історію краю. Є відділи природи та загальної історії, картинна галерея. Також оригінальною є символічна карта Європи періоду Першої світової війни на якій країни світу зображені у вигляді тварин.

Особливу цікавість викликає експозиція про історію Карпатської України, столицею якої деякий час було місто Хуст. 

Співробітники музею проводять екскурсії містом та околицями.

Суворий готичний колишній костел Святої Єлизавети розташований у самому центрі Хуста.

Зведений у XIII-XIV сторіччях як католицький храм, у XV столітті перебудований та оточений оборонною стіною. В 1524 році, коли місцеві жителі прийняли протестанську віру, костел став реформаторським.

Комплекс складається із суворої чотирикутної вежі-дзвіниці з високим шпилем і прибудованого до неї кам'яного будинку храму з потужними контрфорсами.

В інтер'єрі виділяється велика стрілчаста арка, що відокремлює хори та нефа, перекритого хрестоподібними склепіннями. Привертають увагу стрілчасті вікна і дверні прорізи, характерні для готики. На стіні можна побачити фреску із зображенням угорських королів Владислава, Стефана та Ірми, які зараховані до лику святих.

Нині це Хустська Реформатська церква.

Страусина ферма у Хусті відкрита в 2002 році на північній околиці міста, в районі окружної дороги.

Своїх перших страусів підприємець Василь Перець придбав у сусідній Словаччині. Нині поголів'я становить 40 птахів. Птахів вирощують на продаж, але проводять і екскурсії для туристів.

Страусиха за рік висиджує близько 60 яєць, важить одне близько 1,5-2 кілограмів (одне страусове яйце замінює 36 курячих). На смак страусині яйця ідентичні курячим, а м'ясо схоже на телятину.

На фермі можна купити яйця та пір'я страусів. Оскільки птахи всеїдні, можна приносити із собою будь-який корм, зокрема хліб, яблука та капусту.