Пам'ятки Виноградова

Буйволина еко-ферма "Карпатський буйвіл" створена в 2008 році на околиці Виноградова ентузіастом відродження закарпатської популяції цих тварин Романом Фетьком.

В даний час на фермі утримуються 100 голів карпатського чорного буйвола.

Проводяться екскурсії та дегустації сирів та іншої продукції з молока буйволиць.

Двоповерховий палац під химерним гонтовим дахом у Виноградові є одним із найстаріших зразків палацової архітектури Закарпаття.

Побудований у XVI сторіччі бароном Петером Перені палац спочатку був одноповерховим і виконував оборонні функції. Після реконструкції під житлову резиденцію було надбудовано другий поверх, з'явився фронтон у стилі бароко з гербом роду Перені.

Початкове планування в основному збереглося. На першому поверсі знаходилися господарські приміщення та вхід у великі підвали. На другому поверсі розташовувалися житлові кімнати. Збереглися фрески XVIII століття на стінах центральної зали.

Палац оточений великим парком, поряд знаходяться господарські флігелі.

Барони Перені мешкали тут до 1944 року. За радянських часів у будівлі розмістили районне відділення освіти. В останні роки проведено реставрацію, планується відкриття музею.

Руїни середньовічного замку Канків розташовані на схилі пагорба у західній частині Виноградова.

У X сторіччі на цьому місці було слов'янське городище Канко, яке отримало за угорців назву Угоча. У XII сторіччі угорський король Гейзо ІІ зробив Угочу центром окремої жупи. Після монголо-татарської навали було відбудовано кам'яний Угочанський замок, який охороняв закарпатський соляний шлях. У 1317 році замок Канків, що належав тоді бунтівному феодалу Беке Барші, було зруйновано військами короля Карла І Роберта.

Незабаром король оголосив Севлюш королівським містом і збудував у 1329 році новий замок, який потім перейшов барону Петеру Перені. Барон невдовзі переселився до палацу, а Угочанський замок подарував католицьким ченцям-францисканцям, які збудували костел і перетворили фортецю на монастир-шпиталь. В 1556 році францисканців вигнали протестанти, а через два роки замок був зруйнований австрійськими військами і відтоді не відновлювався.

Збереглися мальовничі руїни, із яких відкривається чудова панорама міста. Обговорюється можливість реставрації.

Будинок вина родини Михайла Поличка розташований на околиці Виноградова, на південно-західному схилі Чорної гори, лісовий масив якої є державним заповідником, а на низьких схилах зростають сади та виноградники.

За класичною технологією з витримкою у винному підвалі тут виробляють вина кількох сортів, найкращим з яких вважається ординарне сухе "Каберне Совіньйон". На території Будинку вина закладено та плодоносить колекційний виноградник, у якому з усього світу зібрано понад 250 сортів винограду столового та технічного призначення.

У дегустаційній залі з критою терасою можна скуштувати кілька сортів вин. Також пропонуються екскурсії, готельні номери.

Завод-радгосп "Виноградівський" відкритий у 1972 році.

Шахта виносховища прорубана в Чорній горі у формі підкови та має довжину 350 метрів. Температура там коливається в межах 11-14 градусів. У дубових бочках можна одночасно зберігати до 720 тисяч літрів виноматеріалу та вина. Використовується класична технологія виготовлення вин із витримкою у дубовій тарі.

Тут вироблялися вина сортів "Леанка королівська", "Совіньйон", "Степняк", "Мюллер Тургау", "Ізабелла" та інші. В даний час винзавод "Виноградівський" призупинив виробництво, дегустації тимчасово не проводяться.

Виноградівський історичний музей розташований в історичному центрі міста, знаходиться у тимчасовому приміщенні (до останнього часу розміщувався у Францисканському монастирі, який зараз повернуто до католицької церкви).

Фонди налічують близько 10 тисяч експонатів.

Цікава бронзова колекція ІІ тисячоліття до нашої ери.

Представлено великий матеріал про повстання угочанських селян під керівництвом Дєрдя Дожа (початок ХVІ століття) та про визвольну війну угорського народу проти Габсбургів.

В одній із зал розміщена етнографічна колекція із зразками народного ткацтва та вишивки.

Вознесенський костел – найдавніший храм Виноградова. Заснований, ймовірно, у XIII сторіічі, але вперше згадується на рубежі XV-XVI століть.

Кам'яний, однонефний, укріплений контрфорсами. Спочатку костел міг виконувати оборонні функції, а триярусна дзвіниця служила сторожовою вежею.

Згодом храм неодноразово перебудовувався, нинішні форми набув у XVIII столітті.

Під час недавніх реставраційних робіт було відкрито романські та готичні портали на південному та північному фасадах, готичне кам'яне різьблення в апсиді. Збереглися фрагменти орнаментального фрескового живопису, різьблення та ліпний герб над головним входом.

Наразі Вознесенський костел – діючий католицький храм Виноградова.

Перші ченці-францисканці з'явилися у Виноградові в XV сторіччі, що дає підставу для датування монастиря.

У тому ж столітті францисканці отримали своє розпорядження від барона Перені замок Канків. В середині XVI століття, коли на Закарпатті почав поширюватися рух реформації, орден був розігнаний.

Через півстоліття францисканці повернулися та відбудували монастир та костел Святого Франциска. Спочатку він був виконаний у готичних формах, але після того, як у 1717 році його зруйнували татари, відновлий він був у стилі бароко.

У ХІХ столітті храм було покинуто і частково перебудовано. За радянських часів тут розташовувався історичний музей.