Пам'ятки Старобільського району

Біловодський районний краєзнавчий музей засновано 1967 року.

Його фонди сьогодні налічують понад 5600 експонатів. Експозиція у семи залах розповідає про природу, екологію, археологію, етнографію та історію краю від найдавніших часів до сучасності.

Зокрема, представлені матеріали про події Української революції, Другої світової війни, антитерористичної операції на сході України.

Великий інтерес у відвідувачів викликають діорами "Перші поселенці Біловодська" і "Цілинний степ".

Нещодавно в музеї відкрилася нова сучасна експозиція "Біловодськ – столиця кінних заводів України", що має дві аудіовізуальні мультимедійні інсталяції: "Біловодський степ" та "Кінні заводи Біловодщини". Дві оригінальні музичні композиції для супроводу створив композитор з Ужгорода Антон Дегтярьов.

Марківський історичний музей в смт Марківка на Луганщині засновано 2016 року.

Експозиція розповідає про історію селища у верхів’ї річки Деркул від заснування у 1660 році вихідцями з Чернігівської, Полтавської та Воронезької губерній до сучасності. Зокрема, про досягнення марківських аграрників, які отримували нагороди на Всесвітній виставці у Парижі в 1907 та 1931 роках, про події Другої світової війни.

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей Новопсковської селищної територіальної громади" засновано в смт Новопсков на Луганщині у 1960 році.

З 1984 року розташовується у колишньому приміщенні промкомбінату.

Експозиція з шести розділів розповідає про природу Новопсковщини, древнє минуле краю і його економічний розвиток у XIX-XX століттях, традиційну культура і побут слобожан.

Окремі стенди висвітлюють теми антибільшовицького опору, Голодомору, російсько-української війни.

Новопсковський краєзнавчий музей також має власний історико-культурний комплекс просто неба "Слобожанське подвір’я", в якому представлено оригінальну сільську хату кінця ХІХ століття з тогочасними меблями та іншими предметами інтер'єру.

Пам'ятник Остапу Бендеру, герою сатиричного твору Іллі Ільфа та Євгена Петрова "12 стільців" встановлений перед старовинним будинком колишньої жіночої гімназії в Старобільську, де зараз розташований факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ідея увічнити Бендера належить колективу ЛНУ. Дослідники творчості Ільфа і Петрова вважають, що описане у " 12 стільцях " місто Старгород - це Старобільськ, у якому письменники працювали в 1923 році.

Скульптура викладача НЛУ Андрія Борового зображує сцену появи " великого комбінатора " у Старгороді, що супроводжувався спілкуванням з безпритульником. На постаменті накреслено слова, з яких починається 5-й розділ роману: "О пів на дванадцяту з північного заходу, з боку села Чмарівки, до Старгорода увійшов юнак років двадцяти восьми. За ним біг безпритульний..."

Свято-Миколаївський кафедральний собор збудований в Старобільську в 1886 році "на згадку про благополучне 25-річне царювання Імператора Миколи I в ім'я Святителя Миколи Мирлікійського Чудотворця".

Автором проєкту був єпархіальний архітектор Харківської духовної консисторії Краєвський.

Нині ведеться реставрація.

Старобільський жіночий монастир "Всіх скорбящих Радостє" виник на основі притулку для дівчаток-сиріт, який організувала в 1849 році дворянка Ганна Булич.

У 1862 році притулок було перетворено на жіночу громаду на честь ікони Божої Матері "Всіх скорбящих Радостє". В 1870 році споруджено зимовий храм на честь Святої Живоначальної Трійці. В 1886 році громада зведена у ступінь монастиря.

Під час Першої світової війни було відкрито лазарет для тифозних поранених солдатів, яких відмовилися доглядати лікарі.

У 1924 році обитель була розігнана, частину сестер було вбито або заарештовано. За радянських часів на території розміщувалася військова частина, а під час Другої світової війни – концтабір.

У 1992 році храми повернули православній церкві, а в 1993 році знову почав діяти монастир. Головна святиня - чудотворна ікона Божої Матері "Всіх скорбящих Радостє".